Ознаки можливої девальвації

Формальними ознаками підготовки девальвації гривні можуть послужити такі моменти:

- припинення виплат депозитів, термін за договорами яких давно закінчився, рекапіталізованими за рахунок бюджетних коштів банками;

- відсутність пролонгації на 2011 рік такого антикризового заходу, як підвищений обсяг гарантованих виплат для вкладників банків-фізичних осіб;

- зростання грошової маси, збільшення обсягів якої більш ніж у два рази перевищило офіційний показник інфляції за 2010 рік;

- намір Національного банку України випустити і ввести в обіг купюру вартістю в 1000 грн. і одночасно вивести з обігу дрібні монети номіналом до 5 копійок;

- ініціація Національним банком заборони, затвердженої на законодавчому рівні, на можливість дострокового зняття коштів з депозитних рахунків вкладниками банків (як фізичними, так і юридичними особами);

- підтвердження офіційними особами НБУ можливості достатньої волатильності (мінливості) курсу національної валюти в 2011 році;

- надання банкам можливості списання проблемних кредитів протягом 90 днів (за відсутності за цей термін повернення платежів);

- збільшення обсягів операцій НБУ з викупу державних цінних паперів емітованих урядом (в основному облігацій внутрішньої державної позики - ОВДП Мінфіну);

- зростання дефіциту поточного рахунку.

Підготовка ґрунту для девальвації

Пізніше була оприлюднена інформація про те, що "Родовід Банк" перестав виплачувати гроші вкладникам. Клієнти націоналізованого банку не можуть зняти з депозитів, термін яких закінчився, навіть по 100 грн. Офіційно в банку ситуацію не коментують, але джерело в "Родоводі" підтвердило, що всі виплати припинені, заблоковані навіть зарплатні картки співробітників. Що буде далі - в банку не знають: там говорять як про прихід приватного інвестора, так і про можливу ліквідацію. На думку економіста Віктора Лисицького, ситуація в "Родоводі" прогнозована, бо в "хворий" банк, де вже близько двох років працює тимчасова адміністрація НБУ, нові клієнти грошей не несуть.

А підживлення від держави (при націоналізації "Родовід" отримав від держави 2,8 млрд. грн.) недостатньо, враховуючи, що практично всі ці гроші пішли на виплати за вкладами фізичних осіб. За словами Лисицького, оскільки мажоритарним акціонером "Родоводу" є держава, вона і має звітувати перед вкладниками. "Але враховуючи" підмочену "репутацію "Родоводу", його, можливо, все ж таки закриють, а з клієнтами розрахуються з Фонду гарантування вкладів фізосіб і за рахунок майна банку", - додає експерт.

В кінці 2008 р. Верховною Радою був прийнятий закон України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Даним законом розмір гарантій за вкладами був підвищений до 150 тис. грн. Збільшення ліміту було прийнято виключно як антикризовий захід і мало конкретний термін дії - до 1 січня 2011 р. Тобто в 2011 р. планувалося повернути ліміт до позначки 50 тис. грн. Проте в кінці листопада 2010 року, на засіданні Адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) було прийнято рішення про збереження гарантій по внесках на рівні 150 тис. грн. Причому ліміт буде діяти до прийняття відповідного рішення Адміністративною радою Фонду - тобто як мінімум до 2012 р. (а, як показує практика, засідання ради проходять приблизно раз на два роки).

Експерти запевняють, що рішення ради залишити ліміт на нинішньому рівні пов'язано не стільки з кризовими явищами на банківському ринку, скільки з інфляцією. За словами президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, 50 тис. грн. - це на сьогоднішній день досить маленька сума для гарантії, тому збільшення ліміту - необхідний захід. Однак рішення Адміністративної ради на даний момент не підкріплено ніякими відповідними рішеннями Національного банку і Кабінету міністрів України, а без цього воно буде лише декларацією про наміри, тому що власних коштів Фонду недостатньо для забезпечення виплат вкладникам. І приклад з "Родовід Банком" це чітко показав.

З цим погоджуються й незалежні експерти. "Підвищення суми гарантії можливе тільки у разі збільшення внесків банків-учасників", - зазначає В'ячеслав Фоменко. За його словами, незважаючи на те, що будь-яке підвищення гарантованої суми сприймається вкладниками позитивно, ні держава, ні ФГВФО зараз не здатні акумулювати таку суму резерву, щоб покрити всі можливі витрати на виплату повної суми вкладів. Нагадаємо, що станом на грудень 2010 р. загальна сума коштів, акумульованих фондом (членські внески банків-учасників, вкладення НБУ в розмірі 20 млн. грн., Кредити від Кабміну тощо), склала 3,423 млрд. грн.

На сьогоднішній день Фонд гарантування вкладів фізичних осіб погашає заборгованість перед вкладниками 16 комерційних банків (в основному це невеликі фінансові установи). Сума майбутніх виплат по боргах цих банків становить всього 103,6 млн. грн. Таким чином, навіть після повного погашення поточних боргів у фонду залишиться ще близько 3,3 млрд. грн. Щоправда, в цю суму не включаються можливі компенсації вкладникам "Родовід Банку" і "Надра Банку".

Наприкінці січня Національний банк України (НБУ) повідомив на своєму офіційному веб-сайті про те, що за 2010 рік зростання грошової маси склало 22,8% - до 598,4 млрд грн., монетарна база в Україні тільки в грудні зросла на 4,6% (за 2010 рік збільшилася на 15,8%) - до 225,7 млрд. грн., грошова маса - на 4,2%.

26 січня заступник голови Національного банку України Володимир Кротюк заявив, що Національний банк України ініціює вилучення з обігу монет номіналом 1 і 2 копійки. Також він повідомив про намір НБУ ввести в обіг купюру номіналом в 1000 грн. На сьогодні в грошовому обігу України перебувають банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 гривень.

Радник голови Асоціації українських банків Олексій Кущ зазначив, що підготовлений випуск купюри номіналом 1000 гривень - дуже тривожний сигнал, який говорить про те, що скоро рівень інфляції може перевищити критичний показник. "Більше восьми-дев'яти номіналів купюр в країні бути не повинно. Їх кількість безпосередньо пов'язана з рівнем інфляції в країні. Ось в Америці, наприклад, 100 доларів вже багато років є найбільшою купюрою..." - заявив Кущ. На думку експерта, в Україні поки що рано говорити про повернення до призабутих "мільйонів купонів", але якщо уряд не прийме системних заходів для приборкання інфляції, на купюрі номіналу 1000 грн. ми не зупинимося.

3 лютого Національний банк виніс на обговорення проект змін до законодавства, якими суттєво обмежуються можливості вкладників щодо передчасного зняття коштів з термінових депозитів. Розглядається декілька варіантів, зокрема повністю заборонити дострокове зняття термінових вкладів. На думку НБУ, повернення вкладів достроково може відбуватися виключно в термін, визначений договором або у разі настання непередбачуваних ситуацій, які вимагають від вкладника термінових грошових витрат (оплата лікування, відшкодування майнової шкоди, забезпечення захисту в суді тощо).

Також перший заступник голови НБУ Юрій Колобов заявив, що Національний банк України визнає можливість коливання курсу гривня-долар. Також чиновник повідомив, що Національний банк буде надалі працювати над лібералізацією валютного ринку. За словами Колобова, першим кроком стало остаточне скасування збору до Пенсійного фонду під операції з купівлі безготівкової валюти. Нагадаємо, що це не перший, а як мінімум другий крок до "лібералізації". Першим кроком було скасування директиви НБУ про неприпустимість змінювати курс продажу/купівлі валют для банків більше ніж 1 раз на день. Тепер же банки отримали можливість змінювати курси з тією швидкістю, з якою вони будуть встигати друкувати і виставляти нові таблички з значеннями курсів в обмінних пунктах.

НБУ переглянув технологію списання проблемної заборгованості за рахунок резервів у відповідності з Податковим кодексом. Так, регулятор дозволив списувати всі кредити з простроченням понад 90 днів, окрім позик інсайдерам та бланкових кредитів, з подальшою сплатою податків у разі повернення клієнтами своєї заборгованості. Також безнадійною буде визнана заборгованість з цінних паперів та дебіторська заборгованість у відповідності до методик НБУ, описаними в постановах № 31/2007 та № 505/2002. Кредити та недоотримані відсотки по них з пенею банк зобов'язаний списувати з резерву. Ці нормативи розроблені в рамках спрощення технології списання боргів, яка затверджена постановою НБУ № 424 і діє з 7 листопада 2010 року.

Обсяг боргових розписок Кабінету міністрів України, які були викуплені НБУ тільки в 2010 році, становить вже понад 10% держбюджету на 2011 рік. У грудні НБУ придбав державних облігацій (за номінальною вартістю) на загальну суму майже в 1 млрд грн. (з початку року - 27,6 млрд грн.). І в 2011 році ця сума буде тільки збільшуватися, особливо швидким її зростання може бути у випадку перебоїв з отриманням Україною зовнішніх кредитів як від МВФ, так і від інших інститутів.

За даними Національного банку (НБУ), у 2010 році дефіцит поточного рахунку платіжного балансу України зріс до 2,6 мільярдів доларів (або 1,9% від ВВП) у порівнянні з 1,7 мільярда доларів у 2009 році (1, 5% від ВВП) (1). Як наголошується в повідомленні, розміщеному на сайті НБУ, погіршення поточного рахунку пов'язано з відновленням внутрішнього попиту і збільшенням імпорту.

Усе це свідчить про те, що в Україні готується певний плацдарм для можливої девальвації гривні. Навряд чи це відбудеться в 2011 році. Цілком можливо, що подібний розвиток подій чекає на Україну через півтора-два роки. Поки що помітний лише такий тренд, але вже найближчі місяці покажуть, наскільки він чітко визначений.