Про це сказано в дослідженні, яке провела аналітична група компанії Pro.mova щодо освітлення ситуації в Грузії 11 і 12 серпня найбільш відвідуваними українськими інтернет-ресурсами і деякими українськими телеканалами.

Як повідомляється в дослідженні, російські ресурси складають понад половину тих джерел, якими користувалися найбільш відвідувані українські інтернет-медіа. Щодо телевізійних каналів, то тут неросійські джерела також програють в інформаційному полі.

Зокрема, Pro.mova зазначає, що в освітленні ситуації телеканалам не вистачало обізнаності і збалансованості. Практично всі російські джерела інформації були в тій або іншій мірі інструментами військової пропаганди і свідомо або несвідомо брали участь в інформаційній кампанії російської влади.

У зв'язку з цим, експерти зазначають, що Україна з інформаційним простором, де перевагу мають російські ЗМІ, була частиною поля бою.

За даними дослідження, огляд повідомлень на таких інтернет-виданнях, як unian.net, korrespondent.net і podrobnosti.ua показав, що в середньому більше половини тих джерел, з яких вони брали інформацію про ситуацію в Грузії, була російською. На korrespondent.net російськими були 76 і 55% джерел 11 і 12 серпня відповідно (хоча 12 серпня зросла частка західних джерел - з 15 до 32%). Podrobnosti.ua продемонстрували 65 і 58% російських джерел у вказаний період, тоді тоді як західних були менше двох відсотків за два досліджувані дні. Unian.net використовував російські джерела в 45 і 30% повідомлень 11 і 12 серпня відповідно.

У Pro.mova також зазначають, що аналіз телесюжетів виявив брак контексту і експертних оцінок про причини конфлікту (лише Новий канал зазначив нафтовий чинник як причину конфлікту між Грузією і Росією), активне використання російських супер-фраз і визначень, а також підтримку дисбалансу в інформаційній присутності сторін. Позитивним аналітики вважають те, що канали намагалися знайти свою унікальність в підході до освітлення інформації.

Дослідники вважають, що в повідомленнях українських інтернет-видань і на телебаченні не вистачає неросійських джерел. Практично в жодному сюжеті не було коментарів міжнародних експертів, не було даних міжнародних гуманітарних організацій про кількість жертв і постраждалих.

Як знзаачають експерти, єдиною якісною альтернативою були потужні міжнародні агентства, такі як Reuters, АР або AFP. Водночас, сказано в дослідженні, західні джерела – значно нейтральніші і професійніші – не заповнили вакууму джерел в інформаційному просторі. Експерти пояснюють це можливою традицією використання російської інформаційної інфраструктури, а також складністю перекладу з інших джерел, ніж з російських.

“Але фактом залишається те, що професійні і збалансовані західні джерела були вторинними порівняно з пропагандистськими повідомленнями з Росії”, - підсумовують експерти.

У свою чергу, голова міжнародного комітету Ради Федерації Михайло Маргелов надіслав листа своєму колезі співголові робочої групи сенат США — Рада Федерації сенаторові США Бену Нельсону, в якому висловив обурення з приводу характеру освітлення західними ЗМІ подій в Південній Осетії.

Маргелов висловлює побоювання у зв'язку з тим, що "інформаційний фон, створений західними ЗМІ, може перешкодити об'єктивному сприйняттю цих подій".

За матеріалами УНИАН