На перший погляд, нафтовикам слід було б радіти, адже минулого року ціна продажу газу для "Укрнафти" та компаній інвесторів, які співпрацюють з нею на основі договорів про спільну діяльність, становила 192 гривні за тисячу кубометрів. Але, затверджуючи ціну продажу газу власного видобутку, НКРЕ не враховує витрати компаній, а тому не здатна визначати необхідний рівень рентабельності їхньої діяльності.

Враховуючи, що весь газ власного видобутку, відповідно до чинного законодавства, спрямовується на задоволення потреб населення, уряд зробив декларативну спробу врегулювати це питання і в березні 2008 року подав до парламенту законопроект, що передбачає ліцензування видобутку природного газу. Однак Верховна Рада його не схвалила.

Сьогодні, наляканий фінансовою кризою, уряд в першу чергу намагається рятувати промислові підприємства, які забезпечують країні та її бюджету валютні надходження. Для цього він скасував цільову надбавку на газ для низки підприємств. Відтепер вони та бюджетні установи платитимуть менше. Кабмін 27 грудня скасував для них цільову надбавку на газ, яка становила 12%.

Не на останньому місці для уряду, мабуть, були інтереси і НАК "Нафтогаз України", якій газовидобувні підприємства з часткою держави 50 і більше відсотків змушені продавати цей газ на безальтернативній основі.

Звичайно ж, колектив ВАТ "Укрнафта" обурений цим рішенням комісії, яка вважається незалежною, хоча насправді виконує всі забаганки уряду. Товариство буде оскаржувати це рішення комісії в судовому порядку. Як зазначив помічник голови правління компанії Віктор Полубінський, партнери компанії, що діють за договорами спільної діяльності ймовірно діятимуть так само.

Особливо цинічно дані рішення НКРЕ виглядають на фоні суперечок з Російською Федерацією щодо ціни на експортний природний газ. Там йдеться про ціну від 200 до 450 доларів США. Як не дивно, Україна висловлює готовність купувати за такими ринковими цінами імпортний газ, тим самим сприяючи розвитку іноземних, в даному випадку російських нафтогазовидобувних компаній. Але водночас встановлюються "смішні", економічно не обґрунтовані ціни на рівні 35-40 доларів США на газ власного видобутку для вітчизняних компаній.

Як відзначають в "Укрнафті", такий рівень цін значно нижчий від собівартості природного газу власного видобутку. І виникає запитання: невже це робиться для того, аби остаточно зруйнувати нафтогазовидобувну галузь нашої держави?

Тим часом закон України про Держбюджет на 2009 рік чітко визначає, що ціна на вітчизняний природний газ "повинна забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат видобутку та отримання прибутку". Однак економічно обґрунтовані витрати видобутку, тобто ціна природного газу з нульовою рентабельністю, наприклад, для ВАТ "Укрнафта" у 2008 році становить 544 гривень за тисячу кубометрів. А згідно з прогнозом на 2009 рік - 769,23 гривень.

Така собівартість вітчизняного видобутку визначається значною мірою спрацьованістю нафтогазових родовищ. З огляду на це видобувники мали б вводити в експлуатацію нові перспективні родовища з вищою продуктивністю, де собівартість менша. Але ані уряд, ані Мінприроди нічого не роблять аби посприяти компанії в отриманні чи хоча б продовженні дії ліцензій на видобуток вуглеводнів.

Для прикладу, більше року ВАТ "Укрнафта" з невідомих причин не може продовжити дію ліцензії на видобуток вуглеводнів на Микуличинському родовищі, що в Івано-Франківській області. За цей період державою тільки з цього родовища недоотримано близько 32 тисячі тонн нафти з конденсатом, а також 34 мільйони кубометрів природного газу.

Аналогічна ситуація склалася на Середняківському газовому родовищі у Полтавській області. Тут втрати сягають близько 15 мільйонів кубометрів природного газу. Загалом же, через незрозумілі дії, а точніше бездіяльність уряду втрати "Укрнафти" за минулий рік становлять близько 42 тисяч тонн нафти з конденсатом та 70 мільйонів кубометрів природного газу.

Не сприяла створенню ринку нафтопродуктів в Україні і позиція уряду щодо подальшого функціонування нафтопроводу Одеса-Броди, який нині працює в реверсному режимі. Цілком вірогідною виглядає ситуація, що наш уряд свого часу просто зробив проектний напрямок роботи цього нафтопроводу розмінною монетою у газових домовленостях з Росією, які, як показав час, РФ не збиралася виконувати.

Внаслідок цього позбавлені сировини українські нафтопереробні заводи дедалі більше згортають виробництво, надаючи вітчизняний ринок у розпорядження іноземних компаній та сприяючи створенню робочих місць за кордонами нашої країни. Фахівці з нафтопереробки та нафтогазовидобування сьогодні шукають кращі місця для продажу своїх робочих рук. І, зважаючи на високу кваліфікацію наших робітників та інженерів, ці зусилля не будуть марними. Але з чим залишиться Україна? Чиновники з уряду та НКРЕ вже не здатні до продуктивної праці. Їхня спрямованість - деструктив.