Як розвиватиметься економічна криза в Україні?

- Важко прогнозувати, можливі різні сценарії. Дотепер країна плила за течією й ніхто нічого не робив для того, щоб взяти ситуацію під контроль. Ключова проблема - відновлення попиту на експортну продукцію. Зараз ціни на метал упали до мінімуму, і можна несміливо припустити, що в найближчі місяці попит на нього певною мірою відновиться. Однак за таких цін на метал вітчизняні підприємства працюватимуть у кращому разі беззбитково, вони не зможуть розвиватися й модернізуватися.

Це означає, що нинішня криза не просто б’є по виробниках, вона консервує їхню технічну відсталість. Навіть якщо припустити, що через два-три роки економічна ситуація у світі вирівняється, то українські металурги, безнадійно відставши від конкурентів, будуть нікому не потрібні зі своєю продукцією. Тоді вітчизняна економіка може взагалі не вийти з колапсу.

Вартість газу може виявитися непідйомною для хімпрому та металургії. Адже базова ціна газу, зафіксована в угоді з Газпромом, становить $450 за тисячу кубів. Так, вона коригується залежно від вартості мазуту і газоліну. Але що буде з українською промисловістю, якщо ціна на нафту повернеться до позначки хоча б $100 за барель!? А це неминуче, оскільки сьогоднішня вартість нафти ледь покриває прямі витрати з видобутку.

Через два роки зовнішнє боргове навантаження України збільшиться, зокрема, потрібно буде повертати кредит МВФ. Чи загрожує державі дефолт з огляду на поточні економічні тенденції?

- У 2011–2013 роках нас очікують пікові виплати за держборгом. Зараз вони порівняно невеликі - близько $2 млрд на рік, через два роки слід буде віддати приблизно $4 млрд. Якби економіка нормально розвивалася, то про дефолт і не йшлося б. Чи зуміє країна вийти на прийнятні темпи розвитку, залежатиме від внутрішньополітичної ситуації. Зараз вона патова.

До виборів президента жодних змін не відбудеться, бо парламент цього скликання не може створити працездатну коаліцію. 2009 рік буде економічно непростим і політично втраченим. Питання в тому, яким буде 2010-й? Новий президент, хоч хто ним стане, зробить усе, щоб розпустити діючу ВР, заручитися підтримкою більшості в парламенті нового скликання і сформувати новий уряд. А в разі консервації нинішньої ситуації крах неминучий.

Якщо у 2011 році в держави буде недостатньо фінансових ресурсів, доведеться оголошувати дефолт. Цю процедуру Україна проходила в 1999– 2000 роках - тоді держборг реструктурували, а країна кілька років не могла нічого позичати. Але дефолт означає не лише неспроможність держави виконати взяті на себе зобов’язання. Гірше те, що українські компанії можуть бути відрізаними від зовнішніх фінансових ринків. Залізне правило ринку: кредитний рейтинг країни вищий від рейтингів компаній.

Гадаєте, що кредит МВФ у $16,4 млрд краще було не брати?

- Якщо дають гроші, тим більше дешеві, то їх треба брати. Ось тільки колосальні кошти взяли, не маючи чіткого уявлення про те, куди їх витрачати. Перший транш - $4 млрд - уже витрачено, а реальний сектор як не мав кредитної підтримки, так і не має. Це при тому, що девальвація гривні суттєво обмежила імпорт і створила хороші передумови для розвитку внутрішнього ринку. Однак без конкретного фінансового наповнення ці можливості, на жаль, не будуть реалізовані.

Взявши кредит МВФ, влада має усвідомлювати, що повертати його доведеться за рахунок українських компаній і громадян. Перекредитуватися на зовнішніх ринках в умовах світової кризи ліквідності навряд чи вийде. Тому важливо, щоб ті ресурси, які вдалося залучити, витратили на розвиток. А наразі влада робить протилежне - в умовах кризи збільшує податкове навантаження на бізнес. Такі дії явно суперечать здоровому глузду.

Чи реально виконати бюджет на 2009 рік?

- Абсолютно нереально. В умовах найсерйознішого скорочення обсягів промвиробництва держбюджет розрахований виходячи зі зростання ВВП в 0,4%. Документом передбачено 41,93 млрд грн надходжень за податком на прибуток підприємств - майже стільки само, скільки й торік, і 94,84 млрд грн за ПДВ - плюс 8,77 млрд грн. Це нереальні показники, так само як і 8,5 млрд грн надходжень від приватизації. А що може продати держава в 2009-му? Застарілі дротові системи Укртелекому навряд чи комусь потрібні. Одеський припортовий завод у разі подорожчання газу навряд чи буде привабливим підприємством.

Уряд відрапортував, що за підсумками січня бюджет виконано із профіцитом. Але ж це неправда! Загальний фонд держбюджету, що є джерелом фінансування захищених статей (комунальні платежі, зарплати, відрахування місцевим бюджетам тощо) наповнений лише на 86%, тобто недовиконаний на 1,4 млрд грн. А перевиконання спеціального фонду - це результат ситуативного ручного управління. Нацбанк якимось чином отримав перевищення доходів над витратами в 4 млрд грн і переказав гроші на рахунки Кабміну.

Дали позичку Пенсійному фонду, січневі пенсії виплатили. Але ж це у чистому вигляді емісійні гроші. А що в лютому? Знову друкарський верстат? Навіть будучи міністром фінансів, так би мовити, зацікавленою стороною, я виступав проти схеми обов’язкового викупу ОВДП Нацбанком у комерційних банків. Зараз така емісійна схема закріплена в держбюджеті!

Чи загрожує банкрутство великим українським банкам?

- Деякі банки цього року можуть збанкрутувати. Фінансовий сектор відносно благополучно прожив кінець 2008 року, хоча в низки банків були складнощі. Але ж тоді система мала певний запас міцності, кредити потроху поверталися, Нацбанк якось рефінансував. У 2009 році ситуація буде не такою сприятливою, адже відплив коштів із банківської системи триває. І в цих умовах парламент голосує за скасування постанови про призначення Стельмаха головою НБУ! Що і кому це дає? Хочуть проголосувати за скасування постанови про відставку Сергія Тігіпка? Але як його заводити в Нацбанк? З озброєними матросами, як 1917-го? Підрив системи влади в умовах кризи - це вкрай небезпечне заняття. Сьогодні наївно покладатися на саморегуляцію ринку, навіть екс-голова ФРС Алан Грінспен визнав, що без чітких дій влади із кризи не вийти. Але ж дна ще не видно, незрозуміло, коли настане стабілізація.

Чи означає ця криза, що західна модель стимулювання споживчого попиту за допомогою кредитування себе вичерпала?

- Я б не був таким категоричним. Однак цілком очевидно, що західна система розвитку економіки не є абсолютом. Свого часу Білл Клінтон помилився, відкривши доступ до кредитних коштів громадянам із непідтвердженою платоспроможністю. Саме це й спричинило фінансові проблеми США. Зараз стає очевидним, що обсяги фінансових потоків мають відповідати реальному виробництву. Не виключено, що США поступляться місцем світового емісійного центру. Держави Перської затоки - нафтодобувачі - вже вирішили створити свою валюту. Китай, Японія та країни Південно-Східної Азії, можливо, створять свою. Зміцняться позиції сталих валют, що підтвердили свою надійність в умовах кризи. РФ має бажання зробити рубль міжнародним платіжним засобом.

Центробанки та уряди країн, які зачепила криза, зробили все для пожвавлення економіки - практично до нуля знизили вартість кредитних ресурсів, чим забезпечили підтримку фінансових систем і заохотили кредитування реального виробництва. Але гроші самі по собі не змогли вивести економіки цих країн із кризи. Ми зіткнулися з явищами, які ще підлягають осмисленню. У найближчі два-три роки регуляторні механізми в багатьох державах будуть посилені, фінансові інструменти приведуть у відповідність до реального виробництва.

Очевидно, що лише держави, консолідуючи й розподіляючи колосальні ресурси, можуть підтримати пріоритетні галузі, забезпечити стабільність фінансового сектору й належний рівень соціального захисту населення. Наша держава, на жаль, поки що недієздатна.