Проблеми у київського IT-фахівця Олени Ткачової почалися ще восени, коли банк підвищив їй ставку з кредиту на квартиру з 13,2% до 17% річних. "Ми не могли розплатитися, і банк почав нараховувати пеню", - розповідає Олена. Пізніше банкіри все-таки пообіцяли їй повернути ставку на колишній рівень, але тільки за умови якщо вона погасить заборгованість з пені. "Виходить замкнуте коло. Щоб знизити ставку, нам потрібно виплатити пеню. А виплатити пеню ми не можемо, оскільки ставка висока", - розводить руками Олена, борг якої вже перевалив за $2500.

Подібні історії зараз можуть розповісти тисячі клієнтів. Втративши можливості видавати нові кредити, банки з останніх сил намагаються вичавити хоч щось із уже виданих. "Питання про обсяги кредитування навіть не стоїть на порядку денному, - констатує замголови Прем’єрбанка Андрій Онистрат. - Сьогодні банки в основному стурбовані процесом підвищення ставок з поточних кредитних договорів".

Кредит на виріст

Послаблень позичальникам чекати не варто, адже кредити - основне джерело доходів українських банків. Така ситуація викликала стурбованість у НБУ ще шість років тому. "73% банківська система заробляє на кредитах. Це досить серйозні ризики", - попереджав в 2003 році тодішній глава Нацбанку Сергій Тігіпко, закликаючи банкірів подбати про інші джерела доходів.

Але до його слів не прислухалися: розпочався бум споживчого кредитування, і шукати інші способи заробити ніхто не хотів. Адже кредитування зростало швидкими темпами, а різниця між вартістю грошей для банку і для його позичальників була високою.

Цього року видавати нові кредити в колишніх обсягах ніяк не вийде. "Непоганим варіантом для вітчизняних банків стало б зростання кредитування хоча б у межах 5 відсотків", - говорить провідний економіст інвесткомпанії "Юпрас-Капітал" Андрій Тарасенко. Більше того, банкам не вдається одержати старі борги, причому іноді через досить курйозні причини. Наприклад, Фокусу відомий випадок, коли філія одного з найбільших українських банків не змогла розіслати листи проблемним боржникам через те, що у кур'єрської служби за борги забрали автомобілі.

Щоправда, заробити банки зможуть навіть на безнадійних кредитах. Насамперед мова йде про кредити бізнесу, а не фізособам. Головне, щоб вони були забезпечені гарною заставою. "Непогані перспективи в тих банків, у заставі в яких перебувають цілісні майнові комплекси (наприклад, підприємство з усім необхідним устаткуванням і будинками), - вважає Андрій Онистрат. - Продаж цих застав може приносити непоганий прибуток".

Потенційними покупцями закладених українських підприємств банкір вважає російських бізнесменів. З повернутими банкам квартирами і машинами складніше - вони суттєво втратили в ціні у порівнянні з їх вартістю на момент купівлі. Та й підвищені відсотки з кредиту під силу не кожному позичальникові. А це означає лише одне: заробляти на кредитах, як раніше, банки вже не зможуть.

Найвища комісія

Що ж замінить процентні доходи? Наприклад, реалізація інвестпроектів, говорить замголови правління "Діамантбанка" Валерій Олійник. "Зокрема, введення в експлуатацію будинків, ступінь готовності яких наближається до 100%", - пояснює він. За словами Олійника, значний прибуток "Діамантбанк" планує одержати також від операцій з банківськими металами і від розрахунково-касового обслуговування клієнтів.

З останнім з названих способів деякі банки можуть перейти межу.

"Цього року будемо брати комісію за кожен рух, - іронізує начальник департаменту великого столичного банку. - Наприклад, раніше переказати гроші з одного відділення нашого банку в інше можна було безкоштовно. Зараз - будь ласка, плати комісію".

У пошуках комісійних доходів банки не гребуватимуть й не цілком чесними методами. Особливо великий ризик виявитися жертвою обману в юридично непідкованих приватних вкладників. "Наприклад, банк може вводити комісію при знятті вкладником депозиту, - говорить Андрій Онистрат, - або дочасно розривати депозитний договір з якихось причин і відмовлятися виплачувати відсотки відповідно до пункту договору". З такими прецедентами Онистрат радить боротися в суді.

Обманювати банкіри будуть не тільки довірливих клієнтів, але й державу. "З боку деяких банків можуть бути зловживання своїм скрутним становищем, - вважає Андрій Тарасенко. За його словами, фінустанови почнуть навмисно завищувати обсяги проблемних кредитів, щоб претендувати на допомогу НБУ, і разом знизити розмір податку на прибуток.

Хто кого

Цікаво, що банки Європи і США, які теж страждають від кризи, у пошуках заробітку поводяться з точністю до навпаки. "Одним з основних джерел доходів європейських банків у докризові часи були комісії, - розповідає старший віце-президент швейцарського банку Lombard Odier Darier Hentsch & Cie Карен Асланян. - Це логічно: адже комісії залежать від обсягів операцій, а через банки проходила величезна кількість грошей, тому і комісії були більшими".

Зараз, за словами Асланяна, банки повернуться до класичної моделі, одержуючи основний доход на різниці процентних ставок. "Вони будуть брати в Центробанку кредит дешевше і видавати клієнтові дорожче", - пояснює банкір. Підвищення комісій у нинішній ситуації Карен Асланян вважає необдуманим кроком. По-перше, на невеликих обсягах операцій і комісії будуть невеликі. По-друге, ціна таких заробітків може виявитися занадто високою: такий банк просто втратить свою конкурентноздатність.

Але проблеми одних банків одночасно можуть стати шансом для інших. "Наприклад, великі підприємства, які зіштовхнулися з ускладненнями при проведенні платежів, можуть перейти на обслуговування в більш стійкі фінансові установи", - говорить Андрій Тарасенко.

Це розуміють і банкіри. "Ми комісії не підвищуємо, навпаки, у нас зараз стратегія - максимальна лояльність до клієнта, - сказав Фокусу начальник управління роздрібного бізнесу банку з першої двадцятки. - Зараз якщо втратиш клієнта, то потім не повернеш". На питання, де ж при такій стратегії банк братиме гроші, банкір, сміючись, відповідає: "У мами".

Мама - це материнський банк, який нещодавно видав "дочці" кілька десятків мільйонів доларів. Адже західні фінансові групи не нехтують своїм бізнесом у Східній Європі. А дев'ять європейських банків навіть створили лобістську групу, щоб переконати керівництво Євросоюзу і Європейського центрального банку допомогти східним сусідам у вирішенні проблем фінансового сектора.

Не до заробітків

Але навіть фінансова допомога не завжди допомагає банку заробляти. "Ми кредити не видаємо, хоча й могли б, - говорить начальник управління банку, який одержав материнську допомогу. - На ринку паніка. Усі бояться!"

Схожа ситуація склалася і у Західній Європі. "Гроші в багатьох банків є, але вони сидять на них, боячись, що в сусіда зіпсований баланс", - пояснює Карен Асланян. Він вважає, що перші ознаки стабілізації з'являться лише в III кварталі нинішнього року, та й то якщо держава буде стимулювати банки. "І як тільки ситуація трохи заспокоїться, кредит знову стане основним джерелом доходу", - впевнений Асланян.

Але ні в Західній Європі, ні в Україні розраховувати на прибуток банкам не доводиться. "Більша частина або взагалі "ляже", або буде фіксувати збитки. А прибуток кожного банку стане почасти наслідком простого збігу обставин", - малює похмуру перспективу Андрій Онистрат. За його словами, найбільш високі шанси на прибуток у банків без більших портфелів іпотечних кредитів, які мають можливість залучати ресурси. "Але все-таки основною метою для кожного українського банку цього року буде не заробити, а встояти", - вважає Андрій Тарасенко.

На чому заробили банки

Ще кілька років тому Нацбанк попереджав банки: заробляти тільки на кредитах занадто ризиковано. Але, судячи з даних за 2008 р., банки так і не спромоглися на альтернативні джерела доходів.

Процентні доходи - 73,3%

Отримані банками відсотки з кредитів підприємствам (47,0% всіх процентних доходів), з кредитів населенню (31,6%), міжбанківських кредитів (4,7%).

Комісійні доходи - 16,2%

Комісії, збори, штрафи і пені, отримані від клієнтів за проведення банківських операцій.

Інші доходи - 10,5%

Зокрема, інвестиційна діяльність (наприклад, дивіденди з цінних паперів або надходження від підприємств, які перебувають у власності банку); доходи від валютних операцій.