Торговельні підприємства вже почали вивозити гроші валізами, щоб розплатитися зі своїми постачальниками, і все з більшим небажанням приймають платіжні картки в покупців. Уникати банків намагається і населення: оплата комунальних послуг усе частіше відбувається в касах ЖЕКів, а кабельного телебачення, телефону та інтернету - в обслуговуючих компаніях.

Платежі зупинилися

Першими жертвами платіжної кризи в Україні стали підприємства, які ще наприкінці 2008 р. не могли вчасно дістати перераховані кошти. "У січні-березні час проходження грошей по рахунках збільшився ще більше. Мінімальний термін зарахування коштів абонентів, що надходять в оплату наших послуг, зараз становить два-три дні, максимальний - десять діб і більше", - розповіла керівник відділу PR компанії "Воля" Аліна Сігда.

"У нас регулярно виникають проблеми із зарахуванням готівкового виторгу. Ми постійно стикаємося із запізненням на два дні, а недавно затримка надходження грошей досягла двох тижнів", - доповнив її начальник відділу кредитних операцій Volwest Group (мережа супермаркетів "Наш Край") Михайло Сумовський.

Справжньою системою з недавніх пір стали затримки карткових платежів: мінімальний термін зарахування коштів на рахунки сьогодні становить два-три дні, максимальний - п'ять-сім.

"Якщо раніше гроші покупців, що розрахувалися за товари за допомогою картки, надходили до нас на рахунок протягом одного-двох днів, то сьогодні на це йде два-три дні", - відзначив генеральний директор ТОВ "Квіза-Трейд" (мережа супермаркетів "Велика Кишеня") Ігор Душко. Торговці і підприємства сфери обслуговування відразу знайшли вихід з положення: усіма правдами і неправдами почали обмежувати прийом до оплати платіжних карток.

"Дійшло до того, що в деяких торговельних точках з'явилися списки банків, чиї картки не приймаються до оплати. Це можна пояснити тільки одним: фінустанови, що обслуговують ці магазини, побоювалися неотримання грошей по картковій транзакції від банків-емітентів, які перебувають під контролем тимчасової адміністрації або зазнають фінансових труднощів", - сказав начальник управління організації карткових програм банку "Хрещатик" Сергій Головань.

"Аналогічним чином вчинила і наша компанія. Ми звернулися до абонентів з рекомендацією не оплачувати послуги через Родовід Банк, а також "Надра" і "Київ". Наприклад, з останнім у нас склалася просто критична ситуація: до початку лютого сума боргу цієї фінустанови перед компанією досягла декількох сотень тисяч гривень. Схоже відбувається зараз і з деякими іншими банками", - доповнила його Аліна Сігда.

Не оминула платіжна криза і ринок миттєвих грошових переказів. "Типовою стала ситуація, при якій їх виплата відбувається не протягом 10-15 хвилин, як це було раніше, а протягом дня. Іноді затримки досягають декількох діб", - повідомив заступник голови правління банку "Фінанси та Кредит" Ігор Львов. Хоча при такій поведінці платіжні системи мають право розривати відносини з фінустановами, однак, як повідомив НБУ, таких випадків у січні-березні зафіксовано не було.

Нагадаємо, що 13 березня в Україні зареєстровано 21 міжнародна система грошових переказів, а пальма першості залишалася за Western Union, "Анеліком", "Лідером" і "Юністрімом".

У сумі загальний обсяг затриманих перерахувань у країні, за оцінками фінансистів, до середини березня досяг 8-10 млрд грн., кількість банків, що затягують платежі, - 75-80. Найчастіше прострочують виплати і зарахування грошей на рахунки фінустанови, у яких НБУ була введена тимчасова адміністрація або призначений куратор: Промінвестбанк, Укрпромбанк, Західінкомбанк, Трансбанк, Одеса-Банк, Банк регіонального розвитку, Укргазбанк, Соцкомбанк, а також "Національний кредит", "Причорномор'я", "Київ" і "Надра". " У той же час зараз навіть у першій двадцятці фінустанов є банки, що допускають затримки перерахувань на 20-30 днів. Багатьом довелося згадати забуте ще в 2001 р. поняття "картотеки №2": вона означає вишиковування черги, за якою здійснюються платежі", - відзначив у бесіді з "ДС" голова правління Терра Банку Сергій Щербина.

Грошей немає

Банкіри виділяють одну причину платіжної кризи - загострення кризи ліквідності. За даними НБУ, з 2 лютого по 3 березня залишки на коррахунках фінустанов упали відразу на 5 млрд грн. ( до 13,2 млрд), загальний відтік депозитів юридичних і фізичних осіб у січні-лютому склав 37,3 млрд грн. (10, 4%). "Ми зіткнулися із системною проблемою: з банків стрімко випливають кошти клієнтів, заповнювати які вдається далеко не всім. Фінустанови, у яких є можливість залучити ресурси, не завжди можуть робити це досить оперативно. У них виникають розриви ліквідності, і вони починають затримувати платежі", - розповів "ДС" голова правління БГ Банку Костянтин Полосков.

Фінансисти не приховують, що використовують готівку або безготівкові перерахування для латанія дір у своїх платіжних календарях: прийнявши в клієнта живі гроші для оплати, направляють їх на погашення поточних зобов'язань, наприклад на розрахунки із вкладниками.

"Платежі вишиковуються в чергу, і фізособи, що здійснюють перекази, як правило, опиняються на одному з останніх місць. На першому ж у фінустанов звичайно стоїть виконання міжбанківських зобов'язань, а потім проведень клієнтів-юросіб", - пояснив перший заступник голови правління Партнер-Банку Андрій Оністрат.

Нерідко відтягування платежів доходить до абсурду. "У нас був незвичайний випадок: у фінустанову постачальника надійшли наші кошти, але він не зараховував їх на рахунок компанії. І та два тижні стверджувала, що ми не оплатили товар. Вирішити проблему вдалося лише після того, як ми вже через свій банк затіяли розслідування - направили відповідний запит у фінустанову-одержувач грошей. Після цього вони потрапили на рахунок нашого партнера", - поділився Михайло Сумовський з Volwest Group (мережа супермаркетів "Наш Край").

Неплатежі можуть затягтися

Населення і підприємства знайшли простий спосіб боротьби із затягуванням банківських платежів - почали вимітати з рахунків залишки та здійснювати розрахунки готівкою. "Якщо раніше через 15 днів після одержання зарплати клієнти залишали на своїх картках порядку 30-40% надходжень, то сьогодні - не більше 15%", - розповів Сергій Головань.

Щоб оперативно одержувати гроші, підприємства сфери обслуговування почали створювати власні каси та приймати готівкою оплату комунальних послуг, кабельного телебачення, інтернету та ін. При цьому, щоправда, вони паралельно продовжують працювати з обраними фінустановами.

"Зіткнувшись із затримкою і навіть зупинкою платежів через деякі банки, ми запропонували абонентам користуватися для оплати наших послуг фінустановами, що більш оперативно здійснюють платежі, а також платіжними терміналами та on-line оплатою за допомогою карток через наш інтернет-сайт", - сказала Аліна Сігда з компанії "Воля".

Винаходити схеми для оперативної оплати товарів і послуг довелося і вітчизняним підприємствам. "Наприклад, роздрібні мережі збільшили частку розрахунків готівкою з постачальниками: торговельний виторг тепер не зараховується на рахунок магазину, а використовується для розрахунків. Ми відзначаємо скорочення обсягів інкасації і безготівкових обігів у торговельних підприємств", - повідомив Костянтин Полосков.

Перехід у кеш - на сьогоднішній день єдиний варіант для компаній, які намагаються налагодити своєчасну оплату товарів і послуг. Від фінустанов не чекають відновлення платіжної дисципліни найближчим часом, не гарантує цього і регулятор, який не має наміру карати підопічних за грубе порушення торішньої постанови №328, що відводить на перерахування грошей в Україні один-три дні.

"Чинне законодавство дозволяє нам штрафувати банки за серйозне прострочення платежів, але поки ми цього робити не будемо, оскільки вважаємо, що неефективно карати фінустанови, у яких уже є сотні мільйонів гривень неплатежів. Вважаю, у даній ситуації НБУ повинен лише підтримувати ліквідність і платоспроможність своїх підопічних: надавати їм рефінансування, а також направляти кураторів і тимчасових адміністраторів для контролю цільового використання виділених ресурсів", - розповів директор департаменту платіжних систем центробанку Віктор Кравець.

За даними НБУ, у січні банківська система була рефінансована на 4,7 млрд грн., у лютому - на 15,2 млрд. За оцінками фахівців, при таких темпах фінансування, згідно з оптимістичними прогнозами, платіжна криза в країні закінчиться до початку осені, песимістичними - у січні-лютому 2010 р.