Замість фінансового сектора і нерухомості новими пріоритетами для інвестування стануть імпортозаміщення, енергозбереження і харчова галузь.

Малий вперед

В 2008 році обсяг прямих іноземних інвестицій (ОІІ) у світі скоротився на 21%, до $1,45 трлн, з рекордних $1,83 трлн, досягнутих в 2007 році, говориться у звіті Комісії ООН з торгівлі й розвитку (UNCTAD). Таким чином, завершився цикл їх невтримного зростання, що тривав з 2004 року. І якщо прямі інвестиції в розвинені країни скоротилися на 33%, в ті, що розвиваються - зросли на 3,6%. Україна не стала виключенням - у її економіку інвестори вклали на 21,2% більше, ніж в 2007 році,- $10,063 млрд.

Але світова фінансова криза позначилася і на припливі капіталу в Україну. Якщо в I півріччі 2008 року в країну, за даними Держкомстату, надійшло майже $7 млрд, то в II півріччі залучення інвестицій скоротилося більш ніж удвічі - до $3,4 млрд. З урахуванням курсової переоцінки, проведеної Держкомстатом, портфель ОІІ за IV квартал минулого року навіть зменшився. У нинішньому році приплив ОІІ ще більше сповільниться. У Національному банку підрахували, що в січні нинішнього року обсяг іноземних інвестицій в економіку країни склав лише $259 млн - в 3,5 рази менше показника січня 2008 року.

Більше того, інвестиції останніх місяців - це в основному платежі за діючими угодами. "Ми спостерігаємо ситуацію, коли інвестиції йдуть за рахунок завершення старих проектів. Стосовно ж нових планів, то інвестори придивляються до українських активів, очікуючи більш вдалого часу для інвестування",- вважає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера (асоційований з фондом SigmaBleyzer) Олег Устенко. "Українські активи продовжують дешевшати, і інвестори чекають найбільш вигідного моменту для покупок",- визнає аналітик ІГ "Сократ" Михайло Сальников.

Саме бажання інвесторів дочекатися остаточного падіння цін на активи є основною причиною спаду ОІІ, впевнений президент Української спілки фінансових аналітиків Юрій Прозоров. "Економічна криза вкупі з девальвацією гривні робить наші активи найдешевшими в Європі. Звичайно, це залучає інвесторів,- впевнений він.- Більш того, економічна криза дає українському бізнесу альтернативу - банкрутувати або продаватися. І інвестори одержать такий вибір, якого не мали в останні роки".

Але різкі коливання гривні зробили інвесторів більш обережними. "Інвестори, що прийшли в Україну в середині минулого року і повірили запевнянням уряду, що курс гривні залишиться на рівні 4,6 грн/$, вже дуже багато втратили, особливо якщо їх підприємства орієнтовані на внутрішній ринок",- відзначає керівник ІК "Трійка Діалог Україна" Артем Єршов. "Інвестор змушений тримати в голові розвиток ситуації з падінням гривні до 15 грн/$. У таких умовах більшу перевагу мають інші країни Східної Європи, де вартість активів упала майже так само, як і в Україні, але курс валют більш стабільний",- говорить Михайло Сальников.

Тому експерти сходяться на оцінках, відзначаючи, що істотного зростання ОІІ варто чекати лише з III кварталу. У цілому в 2009 році, за підрахунками ІК Dragon Capital, залучення іноземних інвестицій в Україну складе близько $5 млрд. "Зараз стосовно України переважають дуже песимістичні настрої. Усі очікують подальшої девальвації гривні до 15 грн/$. У таких умовах інвестори воліють почекати, щоб повністю скористатися перевагами девальвації",- погоджується Прозоров.

Зміна пріоритетів

Охолодження інтересу інвесторів чекає сектори рітейла й операцій з нерухомістю. "Стратегічні компанії як і раніше цікавляться покупками 'для себе', але вони у своїх розрахунках почали приділяти більше уваги розвитку бізнесу - не стільки його перспективам, скільки наявної прибутковості,- говорить Артемій Єршов.- З істотних відмінностей варто назвати падіння інтересу до девелопменту". За підсумками 2008 року кумулятивний обсяг ОІІ в сферу операцій з нерухомістю виріс із $2,55 млрд до $3,57 млрд, а їх частка - з 8,6% до 10%.

Обсяг іноземних інвестицій у сферу торгівлі, ремонту автомобілів і побутової техніки залишився незмінним - 10,4%, хоча сума ОІІ збільшилася з $3,06 млрд до $3,72 млрд. "Зниження споживчого попиту призвело до того, що сектори, які раніше були дуже привабливими для інвесторів, у найближчій перспективі не зможуть вийти на рівень припливу інвестицій минулих років",- вважає Олег Устенко. Але учасники ринку не поспішають погоджуватися з такими песимістичними оцінками. "Приплив інвестицій у рітейл, безумовно, буде й цього року. Нинішній спад характеризується зниженням привабливості не стільки цього ринку, скільки країни в цілому",- впевнений фінансовий директор ДК "Велика кишеня" Олег П’явка. Так, у січні компанія "Євротек", серед акціонерів якої - IFC і Horizon Capital, уклала угоду про злиття із чернігівською роздрібною продуктовою мережею "Союз".

Менш цікавий буде фінансовий сектор - безумовний лідер за обсягом залучених інвестицій в останні роки, коли було вкладено $7,15 млрд (20%). "Фінансова криза дуже налякала інвесторів. Для повернення довіри необхідний час",- говорить Устенко. За словами радника глави правління Укргазбанку Олександра Охріменка, серйозне залучення інвестицій у банківський сектор почнеться не раніше 2012 року: "Цього року варто очікувати консолідації активів і продажу дрібних банків. Вони істотно подешевшали, і великі корпорації, які раніше не могли дозволити собі таку покупку, одержали можливість скористатися ситуацією".

Більш привабливими стали вкладення в проекти, спрямовані на енергозбереження й імпортозаміщення. За оцінками аналітика ІК Dragon Capital Олени Белан, девальвація гривні дозволяє іноземним компаніям відкривати виробництво в Україні. "Девальвація гривні зробила імпорт менш конкурентноздатним на українському ринку.

Тому компанії починають вивчати можливості відкриття виробництва в країні. Цілком імовірно, що перші виробництва можуть бути запущені ще цього року, наприклад у харчовій промисловості,- говорить Белан.- Інтерес представляє й легка промисловість, але такі підприємства можуть з'явитися пізніше". "Російські інвестиції можуть піти в металургію - консолідація в галузі ще не завершилася",- додає Юрій Прозоров.

Формові відмінності

Падіння вартості українських активів робить вигідним і покупку українських підприємств для їх перепродажу. "Умови кризи, коли власник обирає між продажем частини акцій і банкрутством, робить таке інвестування дуже вигідним. Восени перед інвесторами відкриється дуже великий вибір продаваних активів",- говорить Прозоров. З такою оцінкою погоджується керуючий директор, глава департаменту інвестиційно-банківських послуг ІК Concorde Capital Віталій Струков: "Цього року варто очікувати збільшення обсягу угод злиття і поглинання. Інвесторів цікавлять пакети акцій від блокуючого до контрольного. Можливе підписання подібних угод на десятки мільйонів доларів".

Визнаючи потенційний інтерес до таких операцій, учасники ринку цінних паперів поки не очікують зростання обсягу цих угод. "Незважаючи на те що розмови про вигідні покупки активів дуже популярні, поки це все не більше, ніж спекуляції. Я не чув про ведення таких переговорів",- розповів один з учасників ринку приватних інвестицій. "В умовах падіння курсу гривні іноземні інвестори не будуть дивитися убік українських активів,- стверджує начальник департаменту торговельних операцій компанії ІК Astrum Investment Management Олег Шипанюк.- Тому активізації таких покупок варто чекати в 2010 році, а якщо курс гривні досягне свого реального значення - у листопаді-грудні цього року".

Його скептицизм розділяє Єршов. "Стосовно перекупників, то їх частка в структурі інвестицій навряд чи істотно зросте - хоча український ринок залишається багатообіцяючим, політичні й девальваційні ризики відлякують покупців",- говорить експерт. Втім, на думку Струкова, інтерес перекупників до привабливих активів повинен проявитися найближчим часом. "Основні перекупники зазнають великих збитків, а тому їм зараз не до України",- не згодний з ним співвласник брокера Gainsfort Сергій Лесик.

"Тепер оцінки стали більш реалістичними"

Наталя Яресько, керуючий партнер Horizon Capital

- Які ризики в Україні впливають на інвестиції?

- Слабкість фінансового сектора в Україні, звичайно, має значення для інвесторів, але в деяких підприємств є шанси не тільки пережити кризу, але й вийти з неї, покращити свій стан. Необхідно шукати таких партнерів. Для інвесторів, які здійснюють прямі інвестиції, з'явилися позитивні моменти. Шість-дев'ять місяців тому підприємства мали великий вибір можливостей для залучення капіталу - кредити, IPO і так далі, і оцінки з деяких підприємств досягли такого рівня, що в них не можна було вкладати - було просто неможливо досягти прийнятної прибутковості від прямих інвестицій. Тепер ці оцінки стали більш реалістичними. Крім того, підприємства тепер зосереджуються на прибутковості, тоді як раніше більше уваги приділялося зростанню й збільшенню частки ринку, що не було найкращою стратегією в довгочасній перспективі.

- Як криза позначилася на планах вашої компанії?

- У другій половині 2008 року ми завершили залучення інвесторів у новий фонд EEGF II. У нас є капітал для інвестицій - $390 млн. Ми не маємо наміру змінювати стратегічні для нас галузі: споживчі товари і послуги, товари для бізнесу, фінансовий сектор. Єдина зміна - це зниження інтересу фонду до фінансового сектора, але й це може змінитися протягом життєвого циклу фонду. Зараз для нас більш привабливі сфери споживчих товарів, продуктів харчування, різних промислових товарів - обладнання, будівельних матеріалів.

- Чи ведете ви переговори з компаніями?

- Переговори ведуться активно, більше того, інтерес до співпраці з нами з боку українських підприємств значно підвищився. Наші інвестори планували, що $390 млн ми вкладемо за п'ять років. І ці очікування не змінилися. Ми лише станемо більш консервативними у своїх оцінках зростання і прибутковості.

- Що ви маєте на увазі?

- Коли ведеш переговори, тобі подають прогнози продажів, але в тебе є свої. Раніше ми брали участь у проектах, які знаходилися на початковій стадії, коли компанія ще не покриває своїх витрат. Зараз це надмірний ризик, і наша участь у таких проектах буде мінімальною, адже в умовах кризи складно оцінити час, необхідний для того, щоб доходи перевищили витрати. Як і раніше, ми надаємо перевагу компаніям, орієнтованим на внутрішній ринок, а не на експорт.

- Чи зміните ви умови і терміни інвестування?

- Нічого не змінилося - ми плануємо вкладати від $15 млн до $40 млн і одержувати контроль над підприємствами. Але ми не робимо на це тиск, це лише бажана позиція. Ми залишаємося гнучкими і активними інвесторами, беремо участь в управлінні компаніями.

- Чи існують проблеми з виходом з компаній?

- Якби ми планували продажі зараз, то, звичайно, це стало б проблемою. Але ми цього не планували. В середньому ми тримаємо наші інвестиції п'ять років. Наш попередній фонд працює з 2006 року. Наші інвестиції в основному дуже молоді - остання була зроблена восени 2008 року.

- Ви перенесете продажі на кілька років? /ip>

- Планується, що ці підприємства будуть продані протягом наступних п'яти років. Але навіть якщо ми продамо їх не через п'ять років, а через сім-шість - не проблема. Набагато важливіше приділити увагу їх ліквідності і прибутковості.

"Українським компаніям потрібний капітал, а не кредит"

Олена Волошина, глава представництва IFC в Україні

- Яким буде залучення інвестицій в 2009 році?

- Якщо говорити про тенденції, то очевидно, що приплив інвестицій знизиться. Україна як підвищеноризиковий ринок уже не буде такою привабливою для інвесторів. Однозначно зміниться і структура інвестицій - пішли спекулятивні інвестори і хедж-фонди, навряд чи вони повернуться цього року. На ринку з'являються фонди, які шукають погані активи, щоб купити їх недорого. Різко скоротиться обсяг довгочасних кредитів, в основному вони будуть надходити від міжнародних фінансових організацій.

Ситуація сприятлива для фондів прямих інвестицій - більшість українських компаній перевантажені кредитами, у них падає вартість капіталу, їм необхідно додаткове фінансове вливання, а в акціонерів часто немає грошей, тому вони будуть залучати партнерів. Ще одне джерело - повернення грошей, раніше виведених за кордон через офшорні структури.

- Чи зміниться галузева структура інвестицій?

- Банківська система вже навряд чи становить інтерес, хоча все-таки помітна зацікавленість стратегічних інвесторів з Росії. Цього року чекати великих покупок не варто. Інвестори будуть звертати увагу на галузі, конкурентноздатні в довгочасному плані. В Україні це металообробна промисловість, виробництво продуктів харчування - від сільського господарства до переробки та експорту через порти,- а також імпортозамінююче виробництво і енергозберігаючі проекти.

- Чи буде IFC прямо інвестувати в компанії?

- IFC використає весь набір інструментів - від простого забезпеченого кредиту, квазіінвестицій у капітал до прямого входження в нього. Цей набір не змінився. Плюси і мінуси є в кожного варіанта. Напевно, ми трохи зменшимо терміни кредитів, зараз навряд чи можна говорити про семи- і восьмирічних грошах.

- Криза вплине на ваші інвестиційні плани?

- Ми сфокусувалися на роботі з нинішніми партнерами - це 45 проектів. З новими будемо більш обережні й розбірливі. Оскільки ми не можемо реагувати на всі пропозиції, то змушені визначити стратегічні напрямки: сільське господарство, харчова галузь, інфраструктура, енергозбереження.

- Зараз інвестиції в капітал більш надійні?

- Інвестиції в капітал - ризикований інструмент. Але сьогодні українським підприємствам потрібний саме капітал, а не кредит. Кредитів вони й так набрали чимало. Їм необхідно позбутися від них або ж зміцнити баланс, інакше вони не зможуть обслуговувати кредити. І ми, як фінансовий інститут, розуміємо, що можемо проводити вигідні вкладання.

- Підприємства готові до такого співробітництва?

- Готові. Зараз 80% потенційних клієнтів просять дати їм інвестиції в капітал, але ми не завжди можемо вирішити їх проблеми - ми не можемо вкладати більше 20% від капіталу, а підприємствам часто необхідно більше. Тому ми об'єднаємо зусилля із приватними фондами, наприклад Horizon Capital і Euroventures. Це один з варіантів.

Цілеспрямовано ми ні для кого не шукаємо партнерів. Але якщо знаходимо цікавий проект, де є дірка в покритті балансу, то звертаємося до фондів.

- Коли очікується вихід з капіталу?

- Важко оцінити як час, так і механізм виходу. Найкращий варіант - IPO - поки не працює. Другий - продаж акцій мажоритаріям за погодженою ціною.

- А на який термін ви йдете в капітал?

- Коли ринки не морозило, ми традиційно заходили в середньому на сім років. Як буде зараз, поки складно сказати.