На відміну від населення, яке у квітні цього року вперше після вересня 2008 р. почало знову нести гроші в банки, корпоративні клієнти активно знімали їх зі своїх рахунків. Тільки за підсумками квітня юрособи забрали з банківської системи 2,9 млрд грн. При цьому левова частина коштів була знята в національній валюті. Усього з початку 2009 р. банківська система втратила 22,6 млрд грн. грошей корпоративних клієнтів, що становить майже 16% депозитного портфеля юридичних осіб. Учасники ринку називають кілька основних причин такого стану справ.

Насамперед, це практично повна відсутність кредитування бізнесу з боку тих таки банків. Як результат, для підтримки своєї діяльності компанії змушені використовувати банківські депозити. “Банки знизили активність за кредитуванням, тому всі свої кошти компанії використовують для фінансування поточної діяльності”, - констатує Віктор Горбачов, заступник голови правління “Райффайзен Банку Аваль”. Разом з тим банкіри відзначають зменшення надходжень коштів на поточні рахунки корпоративних клієнтів у зв'язку зі зменшенням обсягів продажу продукції. “Виробництво і продажі падають - нові надходження на рахунки помітно скоротилися. У той же час за рахунок депозитів підприємства платять податки і зарплати персоналу, а це приблизно 20% усіх поточних витрат.

Таким чином, кошти залишають банківську систему”, - розповідає Леонід Гребінський, голова правління Індустріалбанку. Відзначимо, що, як і населення, багато юросіб постраждали від того, що деякі банки опинилися на межі банкрутства. Станом на 1 квітня 2009 р. в 15 банках з тимчасовою адміністрацією НБУ було заморожено 7,3 млрд грн. засобів юридичних осіб, тобто близько 6% депозитів усіх юросіб. З них 4,2 млрд грн. - це залишки на поточних рахунках і 3,1 млрд грн. - термінові депозити. Найбільше грошей юросіб зависло в “Надра Банку“ ( близько 2 млрд грн.) і “Родовід Банку” (1,6 млрд грн.).

При цьому з багатьох банків “корпоративники” встигли забрати левову частину своїх грошей ще до введення тимчасових адміністрацій. Банкіри визнають, що після того як кошти компаній зависли на рахунках проблемних банків (з тимчасовою адміністрацією НБУ) та їх операції були фактично повністю заблоковані, представники бізнесу найчастіше почали проводити розрахунки готівкою. Це не тільки дозволяє уникати ризику втрати грошей у випадку банкрутства банку, але й дає можливість мінімізувати податки. “Багато грошей заморожено в проблемних банках з тимчасовою адміністрацією.

Тому, напевно, частину обігів компанії перевели в “готівку” і багато питань вирішуються через бартер”, - пояснює Дмитро Гриджук, голова правління банку “Хрещатик”. Такий стан справ на умовах анонімності підтверджують і клієнти банків. “Для мінімізації податкового пресу бізнес переводить обіги “у тінь”. Кошти на банківських рахунках просто знімають і виводять з банків”, - говорить фіндиректор однієї з торговельних компаній. У свою чергу, Горбачов не вважає, що це явище стало тотальним. “Говорити, що всі підприємства почали поголівно розраховуватися “кешем”, неправильно. Може бути, так чинить дрібний і середній бізнес, так вони завжди працювали за розрахунком готівкою. Ну як велика компанія з річним обігом у EUR1-5 млн може перейти на готівку?” - міркує банкір.

На тлі відтоку засобів юросіб із банківської системи в цілому у квітні також спостерігався значний перерозподіл засобів корпоративних клієнтів між конкретними банками. Так, серед десятки найбільших банків від відтоку грошей постраждали: Приватбанк (-133 млн грн.), “Надра Банк” (-36 млн грн.), Укрсоцбанк (-23 млн грн.) і “Райффайзен Банк Аваль” (-3,4 млн грн.). У той же час деякі гравці зуміли суттєво наростити депозитні портфелі юросіб. Так, “Альфа-банк (Україна)” зафіксував приплив 715 млн грн., Укрсиббанк - 407 млн грн., “ВТБ Банк” - 282 млн грн., Промінвестбанк - 231 млн грн. “За різними оцінками, близько 30% банків проводять платежі на другий-третій день, тому клієнти з таких фінустанов мігрують у банки, що проводять платежі “у точно призначений день”, - говорить Гребінський.

Крім того, за словами банкірів, найчастіше банки йдуть на реструктуризацію проблемної кредитної заборгованості клієнта тільки в тому випадку, якщо він збільшує свої обіги через банк-кредитор. Це ж стосується і видачі нових кредитів. “Коли видається кредит, позичальникові висувається умова підтримувати обіги і залишки в банку, що кредитує”, - визнає Гребінський. У той же час, приміром, Віктор Горбачов не спостерігає значної міграції корпоративних клієнтів: “Якщо клієнт має кредит, то мігрувати в інший банк практично неможливо. Якщо до кризи банки могли перекредитувати позичальників, то зараз більшості з них це не під силу. Тобто брати на поточне обслуговування готові всі, а от надавати кредитування - це вже проблематично”. Учасники ринку очікують подальшого відтоку засобів корпоративних клієнтів.

При цьому, на думку Гриджука, скасування так званого мораторію на дочасне розірвання депозитів суттєво не вплине на динаміку приросту грошей корпоративних клієнтів. Нагадаємо: кошти на рахунках юросіб складаються із залишків на поточних рахунках (використовуються для розрахунків) і термінових депозитів (тимчасові надлишки ліквідності компаній). За банківським сектором в цілому ця пропорція становить 50 до 50. Така ж структура в найбільших банків - Приватбанку і “Райффайзен Банку Аваль”. У той же час, наприклад, в Укрсоцбанку та “ОТП Банку” домінують кошти на поточних рахунках (обіги компаній) - їх більше 70%.