У рамках реструктуризації банки застосовували комплекс інструментів, таких як продовження термінів кредитів, кредитні канікули (протягом певного терміну позичальник гасить тільки відсотки за кредитом), зміна графіка платежів і т.д. Ці заходи дозволили зменшити суму щомісячних платежів, а отже, і знизити кредитне навантаження на бюджет позичальників. Якщо вірити банкірам, то частка приватних позичальників, яких спіткали труднощі, не перевищує 30%.

"Якщо чесно, то наші очікування були набагато гіршими за реальність", - зізнається Олексій Руднєв, керівник управління роздрібного бізнесу "ОТП Банку". Такий обнадійливий результат банкіри, зазвичай, пояснюють проведенням дуже консервативної політики, що дозволило залучити гарних позичальників із солідним "запасом міцності" за доходами. Втім, такі твердження викликають сумніви, тому що в багатьох банків проблеми виникли саме у зв'язку з активним кредитуванням фізосіб без належного відбору.

Аргументи...

Так чи інакше, але, за словами опитаних учасників ринку, зараз можна говорити про завершення першої хвилі реструктуризації, під час якої було переоформлено 20-30% кредитної заборгованості населення. "Ми реструктуризували 18 тис. кредитів на суму 4 млрд грн., що становить 25% кредитного портфеля населенню. Я вважаю, що це дуже гарний результат", - говорить Євгеній Дем’янов, заступник директора департаменту продуктів і маркетингу для приватних клієнтів "Райффайзен Банк Аваль". Подібні цифри наводить і Олексій Руднєв: "Реструктуризовані кредити більше 11 тис. клієнтів, що становить близько 30% портфеля. Зараз кількість заявок на реструктуризацію різко скоротилася, тобто можна говорити про закінчення першої хвилі цього процесу. Цьому сприяла стабілізація валютного курсу. Якби Нацбанк спізнився на півтора місяця із впровадженням спеціальних валютних аукціонів, статистика була б набагато гіршою". Нагадаємо: наприкінці лютого НБУ почав проводити спеціальні аукціони, у рамках яких продавав населенню валюту для погашення кредитів за пільговим курсом.

Тоді Нацбанк за один раз продавав по $30-50 млн. В умовах стабілізації валютного курсу населення майже не використовує таку можливість. Наприклад, під час аукціону 1 липня було продано всього $2,6 млн.

Банкіри визнають, що реструктуризація заборгованості не завжди давала очікувані результати. "Саме недавно аналізували таку ситуацію по Київській дирекції. Позичальник не дуже добре оцінив свої можливості, і виявилося, що навіть після реструктуризації виплачувати кредит він неспроможний", - розповідає Євген Дем’янов. При цьому банкіри одноголосно рапортують, що в цілому реструктуризація дозволила значно поліпшити якість обслуговування кредитів з боку позичальників.

"Реструктуризація допомагає тим клієнтам, які в значній мірі зберегли свою платоспроможність. Частина кредитів після реструктуризації може мати якісь прострочення, але за більшою частиною якість портфеля значно поліпшується", - відзначає Тарас Кириченко, директор департаменту роздрібного бізнесу "ВТБ Банку".

З колегою погоджується Євген Дем’янов: "Ми спостерігаємо позитивну динаміку: кредити почали обслуговуватися краще, проблемна заборгованість зменшується".

Слід зазначити, що масштабну реструктуризацію проводили не всі банки. "У нас не так багато реструктуризованих кредитів, щоб обчислювати їх частками в портфелі. З кожним позичальником проводиться індивідуальна робота", - підкреслює Тарас Кириченко. Деякі банки взагалі не проводили реструктуризацію заборгованості фізосіб.

"У нас немає такого поняття, як "реструктуризація". Ми працюємо з позичальниками - вони погашають кредити. Нових позик не видаємо, тому портфель досить швидко скорочується. До того ж у структурі портфеля було багато "коротких" кредитів: карткових або ж виданих у торговельних мережах", - пояснює Роман Негинський, керівник бізнесу по роботі з торговельними підприємствами Приватбанка. Відзначимо, що Приватбанк зміг повернути найбільшу на ринку суму заборгованості фізосіб. За п'ять місяців банк повернув 3 млрд грн. кредитів, виданих населенню. Найвищі темпи повернення кредитів у відносному вираженні демонструє "Альфа-Банк (Україна)".

У той же час багато банкірів або вкрай неохоче озвучують кількість позичальників, не здатних платити за кредитами навіть після реструктуризації боргу, або зовсім відмовляються коментувати це питання.

...і факти

Оптимізм банкірів, щодо ефективності заходів щодо реструктуризації заборгованості населення поки не підтверджується фактами. Так, за даними офіційної статистики НБУ, за неповне перше півріччя поточного року проблемна заборгованість за кредитами зросла вдвічі - до 40 млрд грн., або близько 6% сукупного кредитного портфеля.

Аналогічними темпами приростають також обсяги несплаченого позичальниками процентного доходу банків за кредитами. При цьому в населення проблеми з обслуговуванням кредитів виникають не рідше, ніж у компаній. Наприклад, у "ВТБ Банку" станом на 1 травня 2009 р. проблемна заборгованість юридичних осіб становила 5,14%, тоді як фізичних осіб - 5,18% (на початок року показники становили 1,46% і 2,79% відповідно). Не дивно, що банки продовжують максимальними темпами формувати резерви під кредитні операції. Станом на 1 червня обсяг таких резервів за банківською системі в цілому перевищив 65 млрд грн., що на 20 млрд грн. більше, ніж на початок року.

Відзначимо: близько 50% проблемних кредитів припадає на 10-15 найбільших банків. При цьому їхня проблемна заборгованість приростає темпами, характерними для всієї системи. В абсолютних цифрах найбільше зростання показала проблемна заборгованість позичальників Укрсиббанку.

У той же час за часткою "поганих" кредитів у портфелі лідерство належить "Альфа-Банку (Україна)". У неофіційних розмовах банкіри визнають, що із проблемною заборгованістю за кредитами фізосіб справи йдуть не так добре, як це намагаються висвітлити учасники ринку. "А що ж ви хотіли? Щоб банкіри чесно розповідали вам, якою жахливою насправді є ситуація з якістю кредитних портфелів, підштовхуючи тим самим не платити навіть поки сумлінних позичальників?" - говорить голова правління великого банку, що побажав залишитися неназваним.

Втім, треба визнати, що банки докладають зусиль для боротьби зі збільшенням проблемної заборгованості. Часом це призводить до непередбачених результатів. Недавно в ЗМІ з'явилася інформація, що Приватбанк нібито розсилає своїм клієнтам, які не платять за кредитами, фальшиві рішення суду про відчуження заставного майна. У самому банку цю інформацію категорично спростовують.

"Це маячня. Наші клієнти дійсно одержують листи з інформацією, що банк подав позов у суд. Там також зазначено, про що ми просимо суд, не більше ", - запевняє Роман Негинський. Все-таки банкіри визнають, що іноді з позичальниками доводиться працювати досить жорстко. "Є позичальники, які справді, через об'єктивні причини, не можуть обслуговувати заборгованість за кредитом, а є такі, які просто не хочуть цього робити. Якщо в позичальника є гроші на відпочинок у Франції або США, він платить хабарі й намагається уникнути виконання своїх зобов'язань, то ми не можемо миритися із цим", - попереджає Тарас Кириченко.

Друга хвиля

Учасники ринку прогнозують початок другої хвилі реструктуризації заборгованості за кредитами фізосіб уже цієї осені. "Зараз критичну масу клієнтів ми вже охопили, і головне питання - що робити далі. Адже той інструментарій, який ми використали в ході реструктуризації, зокрема, кредитні канікули, дає відстрочку тільки на рік", - говорить Євген Дем’янов. Деякі банкіри вважають, що більшість клієнтів погодяться на подальшу реструктуризацію заборгованості. Втім, учасники ринку також запевняють, що серед клієнтів є й такі позичальники, які завдяки реструктуризації боргу вже змогли повернутися до первинного графіка обслуговування кредиту.

Цікаво, що Нацбанк нормативно врегулював процес реструктуризації кредитної заборгованості. Нагадаємо: 3 червня цього року НБУ затвердив постанову №328 "Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів". Зокрема, регулятор установив чіткі межі зміни деяких параметрів кредитних договорів. Наприклад, банкам заборонено надавати кредитні канікули на термін більше одного року. При цьому продовжувати первинний термін кредиту можна не більше ніж на два роки. Регулятор також установив, що претендент на реструктуризацію повинен документально довести, що він дійсно неспроможний обслуговувати кредит на первинних умовах. Постановою встановлена і пріоритетність здійснення реструктуризації для різних категорій позичальників. Так, відповідно до документа, першочергове право на реструктуризацію мають родини, що взяли кредит на купівлю квартири площею не більше 110 кв.м, і не володіють іншою нерухомістю та змушені щомісяця платити за кредитом більше 30% підтверджених місячних доходів.

У другу чергу на реструктуризацію можуть претендувати особи, що позичили в банку не більше 200 тис.грн. на освіту, лікування або завершення будівництва. Крім того, Нацбанк подбав про захист прав та інтересів самих позичальників. Тепер банки не можуть вимагати сплати сум, нарахованих за кредитною ставкою, а також штрафів у період, поки приймається рішення щодо реструктуризацію боргу.

Крім того, банкіри зобов'язані письмово, у доступній формі повідомляти позичальників про переваги і недоліки того чи іншого варіанта пропонованої реструктуризації.