Заразливим виявився приклад ЄС: після вдалого введення єдиної валюти євро лідери світових держав почали говорити про доцільність створення й інших регіональних валют. Першими відреагували країни-члени АСЕАН, що запропонували ввести для обігу в рамках організації Азіатську валютну одиницю (Asian currency unit - ACU), прив'язану до кошика регіональних валют і яка б дорівнювала середній вартості валют країн АСЕАН, Південної Кореї, Китаю і Японії. Їхній приклад підхопили в Латинській Америці, на Близькому Сході й у Середній Азії.

В одних держав ідея регіональної валюти поки перебуває в стадії дозрівання. Бразилія і Аргентина, приміром, уже домовилися про перехід у двосторонній торгівлі на національні валюти і про відмову в розрахунках від американського долара. А потім сподіваються перейти і до створення регіональної валюти - у рамках організації МЕРКОСУР, найбільшого об'єднання в Південній Америці, економіка країн якого становить більше 75% ВВП континенту.

Інші держави вже намітили конкретний термін, коли їхні регіональні валюти повинні бути запущені в обіг. Єдина грошова одиниця країн, що входять в організацію Боліваріанський Альянс для Америк (ALBA), приміром, повинна з'явитися на світ вже 1 січня 2010 року. Регіональна валюта цієї організації, що має "ліві схильності", отримає назву "сукре" і спочатку буде використовуватися тільки для електронних розрахунків, а її перехід до "повноцінного" обігу планується на пізніший термін.

Країни-учасниці Ради співробітництва арабських держав Перської затоки - Саудівська Аравія, Бахрейн, Кувейт і Катар - також домовилися, що до кінця поточного року в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія) буде створена валютна рада, що займеться створенням Центрального банку Перської затоки., який і опікуватиметься емісією нової регіональної валюти - "золотого динара" затоки.

До речі, остаточне рішення щодо переходу на "кишенькові" валюти обидві організації прийняли зовсім недавно - ALBA у квітні, а держави затоки - у червні поточного року. Поштовхом стала криза, вона ж змусила "ідейних натхненників" цих валют переглянути концепцію їхнього функціонування. Так, якщо споконвічно країни затоки мали намір прив'язати "золотий динар" до долара, то сьогодні, в умовах кризи, мова про це вже не йде. Після емісії "золотий динар" буде орієнтований на кошик валют.

Третя група держав хоче створювати регіональну валюту не з нуля, а віддати цю роль уже існуючим грошовим знакам. Така ситуація складається з російським рублем. Торік президент Росії Дмитро Медведєв прямо заявив, що хоче перетворити рубль у ключову регіональну резервну валюту. Щоб почати "процес", Москва вже закликала одного зі своїх найбільших торговельних партнерів - Пекін - при укладенні торговельних угод між двома країнами відмовитися від використання долара США і перейти на розрахунок у рублях і/або юанях. Тим більше що китайські компанії - тільки "за" такий перехід. Переважна більшість із 700 тис. китайських експортерів-клієнтів Alibaba.com - мережевого ресурсу, на якому китайські виробники знаходять покупців на свою продукцію, уже сьогодні шукають способи нівелювати негативний ефект зниження курсу американської валюти на тлі зростаючих витрат на оплату праці й закупівлю сировини і намагаються уникати укладення угод у доларах США. За словами Девіда Вея, глави Alibaba.com, при укладенні контрактів на поставки з іноземними контрагентами вони вказують ціни в євро, фунтах, австралійських доларах і навіть у китайських юанях.

Правда, у випадку з Росією основним мотивом просування ідеї рубля як регіональної валюти є не стільки зниження економічних втрат від конвертації валют у міжнародній торгівлі, скільки спроба Кремля грати нову економічну роль у регіоні. Інші держави регіону розуміють це, а тому намагаються просувати ідею "нейтральної" резервної валюти, скажімо, у рамках Шанхайської організації співробітництва (ШОС).

Найодіознішою ж ідеєю регіональної валюти є створення "амеро" - саме так умовно назвали проект створення валюти для трьох країн (США, Канади і Мексики), що входять у регіональне об'єднання Північно-Американський Союз. Ця валюта змогла б замінити долар США, канадський долар і мексиканський песо. Концепція Північно-Американського Союзу і амеро аналогічна Європейському Союзу і євро.

Сьогоднішньому світу явно не бракує ідей щодо регіональних валют. Правда, у багатьох випадках ці ідеї мають мало шансів на втілення. Так, створення регіональної резервної валюти країнами організації ALBA вступає в протиріччя з тим, що деякі члени цього альянсу, що схиляються до лівих ідей, уже є учасниками інших валютних союзів, скажімо, Валютного союзу країн Карибського басейну.

А ідея "амеро" і зовсім є ідеєю не керівництва країн Північно-Американського Союзу, а дітищем економістів і політиків з "бурхливою фантазією". Жоден з політичних лідерів США, Канади або Мексики жодного разу офіційно не проявляв бажання ввести подібну валюту, також ніхто офіційно не виносив загальну валюту як частину концепції партнерства цих країн.

Проте активна циркуляція ідеї регіональних валют свідчить про бажання держав знизити залежність від американського долара або навіть про повну дискредитацію "зеленого" як світової резервної валюти.