Після того як у минулий понеділок Незалежна асоціація українських колекторських агентств (НАУКА) затвердила Кодекс етики колектора, а Кабмін схвалив законопроект, що передбачає ліцензування колекторської діяльності, учора НБУ розіслав банкам рекомендації зі спілкування з фізособами-боржниками, якими відокремлює жертв кризи від шахраїв.

Кодекс, зокрема, регулює діяльність колекторських агентств, що входять в асоціацію, і визначає порядок роботи зі скаргами громадян на несумлінні дії колекторських компаній. "З появою на ринку безлічі компаній, що надають послуги зі стягнення заборгованості, українські громадяни можуть зіткнутися з непрофесійними діями колекторів. Ці дії можуть проявлятися як у розсиланні листів з погрозами, так і в перевищенні суми боргу, пропонованої до погашення. Робота зі скаргами громадян дозволить нам вивчити основні проблеми та ужити заходів для їх усунення", - відзначив президент НАУКА Роман Кривошеєв. Аналогічним документом керуються і члени Асоціації учасників колекторського бізнесу, змушені самі стежити за дотриманням на ринку цивілізованих правил, поки парламент не прийме профільний закон.

Проект закону, підтриманий Кабміном, передбачає введення ліцензування діяльності колекторських компаній. "Таким чином, є можливість урегулювати гострі питання, беручи до уваги той резонанс, який викликала діяльність колекторських компаній наприкінці минулого року у зв'язку з фінансовою кризою і стягненням зобов'язань перед банками", - розповів міністр юстиції Микола Оніщук. Згідно із проектом, Кабмін повинен затвердити положення про умови та порядок ліцензування, де будуть визначені критерії і вимоги до фізичних і юридичних осіб, що займаються колекторською діяльністю, а також їх відповідальність.

А поки законопроект подорожує по парламентських кабінетах (у яких зараз нікого немає), Національний банк вирішив докладно розписати правила поведінки з позичальниками-фізособами, "які мають заборгованість за споживчими кредитами і потрапили в скрутне фінансове становище". Автори документа стурбувалися не тільки зниженням ризиків банківської діяльності, але й відновленням довіри до банківської системи, зокрема, шляхом створення прийнятних умов для забезпечення виконання позичальниками взятих на себе зобов'язань за споживчими кредитами.

"Рекомендації дозволять покласти початок в Україні впровадженню європейських стандартів щодо роботи банків з позичальниками-фізособами, які потрапили в скрутне фінансове становище у результаті настання непередбачених обставин, які спричинили негативний вплив на їхню здатність забезпечувати своєчасне та у повному обсязі виконання своїх зобов'язань", - відзначають у НБУ.

Зокрема, банкам рекомендується створити окремі структурні підрозділи по роботі із проблемними позичальниками-фізособами, розмежувавши в такий спосіб потерпілих від кризи і злісних неплатників або шахраїв. "З метою забезпечення безстороннього ставлення до позичальників не рекомендується особу, відповідальну за роботу з позичальниками, які потрапили в скрутне фінансове становище, підпорядковувати підрозділам банку, які відповідають за стягнення проблемної заборгованості", - відзначається в рекомендаціях.

При цьому вповноважені співробітники фінустанови повинні допомагати позичальникові в пошуку способів погашення боргу, беручи до уваги його "докризову" платіжну дисципліну, поточне фінансове становище позичальника, перспективи поновлення платоспроможності. Причому консультації щодо цього питання повинні надаватися безкоштовно.

У той же час Нацбанк однозначно висловився із приводу правомірності передачі банкам інформації про позичальників третім особам. "Банки мають право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, третім особам, з якими укладені договори на одержання послуг щодо повернення позичальниками заборгованості, і які розробили і затвердили правила роботи, що забезпечують нерозголошення інформації, яка містить банківську таємницю, лише за наявності письмового дозволу позичальника", - сказано в документі.

Крім того, Нацбанк нагадав позичальникам, що їх самостійні рішення щодо способів повернення кредиту можуть виявитися незадовільними і, мабуть, не звільнять їх від відповідальності. "Неприпустимо самовільно залишити автомобіль, який був у заставі за кредитом, біля будівлі банку, вважаючи, що цим забезпечені повні розрахунки за кредитом, - сказано в пам'ятці, адресованій позичальникам. - Борг сам по собі не зникне".