Члени уряду - до звичайного мовлення із трибун про швидку та остаточну стабілізацію економічної ситуації. Населення - до прострації, яка характеризується повним нерозумінням того, що відбудеться завтра.

У першу чергу - з курсом. Здавалося б, за народними прикметами, як тільки прем'єр обіцяє громадянам долари по 6 грн., вони незабаром подорожчають як мінімум до 10 грн. Однак цього чомусь не відбувається. Більше того, американська валюта, здається, починає дешевшати. Так що ж робити "пересічному" - продавати чи все-таки купувати долар, що дешевшає? Давайте спробуємо розібратися.

Одержавши через океан $3,3 млрд., уряд обрав дуже дивну методику їх витрати. Достроково виплачені $500 млн. за суверенними облігаціями, але при цьому відмовлено у фінансовій підтримці НАК "Нафтогаз України", який тепер судорожно намагається реструктуризувати свої зовнішні зобов'язання. Якщо вже НАК відмовляється платити за своїми боргами, то аналогічним чином можуть вчинити й інші компанії, що належать державі, - "Укравтодор", "Південмаш", Укрексімбанк… Чому ж уряд не розраховується за боргами своїх компаній?

Найбільш логічним виглядає припущення, згідно з яким $2,8 млрд., що залишилися, Юлія Тимошенко має намір витратити на зміцнення гривні - попросивши НБУ продавати валюту на міжбанку. Зміцнення національної валюти вигідно прем'єрові як з політичних, так і з економічних міркувань.

По-перше, напередодні виборів уряд все-таки прийняв рішення повернути депозити вкладникам рекапіталізованих банків. Нерозумно було б припускати, що після піврічного очікування люди не скористаються щастям, що раптово звалилися їм на голову, і не стануть вилучати свої заощадження з "Родовід Банку" (а в майбутньому - з Укргазбанку, Укрпромбанку і банків "Київ" та "Надра").

У сумі всі перераховані вище фінансові установи винні громадянам більше 24,5 млрд. грн., - і частина цієї суми, повернувшись у руки вкладників, може опинитися на валютному ринку, якщо гривня буде послаблятися.

По-друге, подальше ослаблення курсу гривні унеможливлює процес реструктуризації зовнішніх боргів "Нафтогазу" і, якщо знадобиться, інших держкомпаній. Уряд може запропонувати іноземним інвесторам гривневі облігації замість валютних бондів, а без тенденції до зміцнення курсу на такий обмін погодяться лише найбільш божевільні інвестори.

Тим часом економіку банки як і раніше не кредитують. Наслідки зупинки кредитування ми вже відчували на собі минулої осені: падіння реального ВВП, зростання дефіциту зовнішньої торгівлі, і як наслідок - стрімка девальвація гривні.

Історія має властивість повторюватися. І з великою часткою ймовірності на початку наступного року нас чекає новий етап масштабного знецінювання національної валюти, відповідальним за який знову зроблять НБУ. Єдиним невідомим у цьому рівнянні залишається тільки масштаб девальвації. Як ви думаєте, 50% відбудемося?