Серенада під балконом

Інформація про те, що черговий транш кредиту stand-by, отримати який Україна планувала у листопаді 2009, буде відкладений на час досягнення політичного консенсусу (тобто, орієнтовно, на "після виборів") стала відома ще до закінчення "розрахункового періоду". Тим не менш, не дивлячись на досить прозорі натяки і глави місії Джейли Пазарбазіолу, і директора-розпорядника МВФ Домініка Стросс-Кана, українська влада продовжувала сподіватися на краще. Надії ці втілювалися в життя за звичною схемою.

Кабмін знову визнав свої прорахунки і вирішив спільно з іншими "зацікавленими особами" написати новий лист-намір, на основі якого має пройти чергове уточнення базового меморандуму. Але реалізація звичного сценарію не пішла належним чином із самого початку. Президент документ підписувати відмовився категорично. А згоду голови Нацбанку уряду довелося завойовувати обіцянками відредагувати законодавство "за напрямом" до відмови від практики вилучати на користь проблемних бюджетних статей різницю між поточними доходами і видатками НБУ.

Обіцянки, що містяться в листі до МВФ, судячи з усього, мають виконати функції своєрідної серенади під балконом: засвідчити любов української влади і підтвердити чистоту її намірів. І дійсно, за повідомленнями преси, в документі уряд і НБУ визнають низку помітних відхилень від прийнятих зобов'язань. Наприклад, зафіксовані "несанкціоновані" авансові відшкодування ПДВ "Нафтогазу" або періодичні "різночитання" між офіційним і міжбанківським курсом гривні більш ніж на ті 2 відсотки, що були потрібні з самого початку. Не забули укладачі послання і про проблему газу, який для населення і підприємств теплокомуненерго так і не подорожчав.

Але в цьому випадку пояснити промахи виявилося простіше. "Непередбачені виклики в сфері законодавства, а також постанови судів стали на шляху наших зусиль підвищити ціни на газ для населення та підприємств ТКЕ до термінів, про які йшлось спочатку", - згадали можновладці про вражаюче своєчасні літні позови профспілок. Почати збільшувати розцінки уряд планує вже з квітня 2010 року, але, щоб вкластися в графік, прискореними темпами: з 1 квітня, 1 липня і 1 жовтня "блакитне паливо" щоразу буде дорожчати на чверть ... Решта обіцянки - в рамках передбачуваного "наздогнати, перегнати, скоротити витрати і соцстандарти не підвищувати" а ля торішній меморандум, "попутно" прийнявши реалістичний бюджет на 2010 рік. Але невідомо, чи повірять кредитори цього разу.

Важкий процес пошуку спільного знаменника, ймовірно, не пройшов повз увагу керівництва Фонду. В усякому разі, незабаром після того, як багатостраждальний зразок епістолярного жанру був переданий до МВФ, в ранковому випуску The New York Times від 11 грудня з'явилася стаття про те, що віра українських політиків у те, що четвертий транш може бути отриманий до виборів, швидше за все, є помилковою. Того ж дня інтернет-видання "Українська правда", посилаючись на свої джерела в посольстві України в США, повідомило про можливу відмову від повноважень глави місії. "За останніми відомостями, Джейла Пазарбазіолу втомилася від брехні і з середини січня вже не буде главою місії в Україні", - поділився інформацією дипломат.

Результатом оприлюднення невтішної інформації став новий сплеск активності можновладців. Представники Кабміну від прем'єра до міністра закордонних справ і в.о. міністра фінансів навперебій запевняють: переговори тривають і шанси отримати транш ще до кінця року зберігаються. "Зараз триває переговорний процес, під час якого ми обговорюємо, яким повинен бути спільний варіант співпраці і яким повинен бути третій перегляд програми. Переговори не припинялися", - констатує глава уряду. При цьому на заваді мрії українського уряду може стати календар (до католицького Різдва трудова активність на Заході стрімко згасає), не кажучи про невиконання вже свіжих зобов'язань.

Наприклад, бюджет, всупереч недавнім обіцянкам, 15 грудня так до парламенту і не дійшов, зате ініціативу прем'єра не вилучати прибуток НБУ того ж дня парламентарії осмислили дуже творчо і збільшили втричі суму, яку "регулятор" повинен видати на боротьбу з грипом . До того ж, прикладом того, що, схоже, навіть ентузіасти не надто вірять у лояльність МВФ і в швидке отримання обіцяних 3,8 мільярда доларів, служить озвучений віце-прем'єром Григорієм Немирею намір Києва попросити 2 мільярди "екстреного кредиту" - будь-якими шляхами.

Хоч тушкою, хоч опудалом

Підтвердженням того, що українському бюджету без додаткових вливань доведеться непереливки, може служити "зовнішньополітична" діяльність Кабміну в останній час. Ще до того, як питання надзвичайного запозичення у МВФ стало руба, Київ уже намагався "передчасно" отримати гроші у Євросоюзу. Існуюча програма макрофінансової допомоги ЄС припускає, що виділення другого траншу в її рамках (а це 500 мільйонів євро) прив'язане до розкладу співпраці з Міжнародним валютним фондом. Але четвертий транш запізнюється, а бюджетні надходження потрібні терміново. "Є прецеденти, коли така допомога надавалася для бюджетної підтримки, і ми саме в такий спосіб ставимо це питання", - зазначив Григорій Немиря.

Крім допомоги ЄС, Кабмін не втрачає надії на підтримку МВФ. "Дуже складна ситуація" вимагає двох мільярдів доларів, дійшли висновку в уряді. Інакше - справа погана: і за газ платити буде нічим, і на соціальні виплати коштів може не вистачити. Причому, якщо спочатку могло скластися враження, що Україна просить про перегляд траншового "режиму", то через кілька днів зайшла мова вже про інший режим "спонсорування". Цього разу "донором" державного бюджету в Кабміні вважають спеціальні права запозичення (SDR - внутрішня платіжно-резервна система МВФ, що розподіляється між членами фонду за квотним принципом), ліміт яких поки Київ ще не вичерпав.

"За графіком у нас було 2,5 мільярда SDR. Останні наші переговори з МВФ: те, що вони пропонують як об'єктивні суми - 1,5 мільярда SDR на цей перегляд і 1 млрд SDR з урахуванням досить непростого першого кварталу вони пропонують перенести на кінець першого кварталу 2010 року", - підрахував в.о. міністра фінансів Ігор Уманський, зазначивши, що шанси на отримання коштів до кінця року становлять 50/50. Але за межами Кабміну подібні ідеї ентузіазму не викликають.

Спроби українського уряду отримати необхідні гроші будь-яким способом можуть бути свого роду методом тиску на МВФ. Не виключено, що декларуванням "складної ситуації" і погрозами майбутніх проблем Кабмін намагається виторгувати у кредиторів "передсвяткові" поступки.

У той же час, подібний сценарій не зменшує ступінь ймовірності жалюгідного стану справ: бюджету на наступний рік немає, залишок на єдиному казначейському рахунку становить трохи більше 3 мільярдів гривень, а прем'єр, яка багато місяців зберігає видимість оптимізму, нещодавно визнала, що у бюджету-2009 відкрились несподівано серйозні проблеми. Зате консенсусом, на який орієнтується МВФ, як і раніше "не пахне".

"Міжнародно-бюджетні" труднощі Юлії Тимошенко по-своєму подіяли на її суперників у передвиборній боротьбі. Навіть ті політики, які раніше лояльно ставились до факту сторонньої фінансової допомоги, вважають своїм обов'язком зайвий раз нагадати про те, що Україна знаходиться на межі прірви (вона ж боргова яма), а винна у всьому особисто прем'єр. Опозиція вважає (в перервах між спробами відшукати прикмети злого наміру в умовах одержання траншів), що глава уряду, який шукає зовнішні причини своїх проблем, не гідний свого крісла.

"Прем'єр-міністр, який постійно шукає когось, хто їй постійно заважає працювати, - це не прем'єр-міністр", - остаточно визначився Віктор Янукович. СП обурює витіснення з переговорного процесу президента (ймовірно, забуваючи, що однією з останніх "крапель" для МВФ виявилося підписання Віктором Ющенком "соцстандартного" закону) та ігнорування запланованих Кабміном реформ. А сам глава держави останнім часом перейшов на позиції: "набратися кредитів, як сучка бліх - це не вихід".

Голова парламенту, ще одного органу, від якого може залежати виконання умов Фонду, визначився з не менш конструктивною точкою зору. Затримки з виділенням чергового траншу Володимир Литвин сприймає з певним ентузіазмом. "Менше треба буде віддавати", - такий висновок у випадку спікера органічно поєднується з оригінальними інтерпретаціями вже підписаного меморандуму, в рамках якого "вони збиралися робити проти свого народу" щось виразно жахливе - наприклад, "збільшувати" комунальні платежі на 20% щомісяця.

Згідно з документом, не кожен місяць, а кожен квартал, і не платежі загалом, а тарифи для підприємств ТКЕ, але головному парламентарію перед виборами видніше ... Економічна політика нинішнього уряду дійсно викликає безліч запитань. І все-таки ситуація, що склалася під кінець року, підтверджує справедливість висновків МВФ. Поки політики будь-який інформаційний привід використовують для підтримки власного іміджу, не занадто відволікаючись на роботу на благо країни, чекати від України раціонального використання позикових коштів, напевно, і справді не доводиться.