Стикатися з валютними ризиками, а виходить, і вчитися керувати ними, сьогодні доводиться не тільки компаніям-експортерам та імпортерам. Але і підприємствам з імпортозаміщувальним виробництвом або з виробництвом продукції, яка потенційно може конкурувати із закордонними фірмами. При цьому валютні ризики провокують й інші ризики, у тому числі - податкові. Допомогти тут може оптимальне планування.

Збіг обставин

Валютні коливання впливають на оподаткування з різних аспектів. Залежно від типу самого валютного ризику змінюються і суми податкових платежів компанії. При чисто економічному валютному ризику девальвація гривні "з'їдає" прибуток компаній хоча б тому, що це скорочує купівельну спроможність тих, хто купує продукцію цих компаній. І в цьому випадку самими "прийомами" з планування та адміністрування не обійдешся. Інша справа - операційний валютний ризик або трансляційний. Вони також збільшують суми податкових платежів, але тут компанії самі можуть попередити свої проблеми, знаючи, яким чином вони виникають і розвиваються. Так, хоча ціна багатьох контрактів фіксується в доларах чи євро, платіж може здійснюватися в гривні за курсом на певну дату. При цьому оподаткування в Україні базується на розрахунку прибутку в нацвалюті, так само, як і в багатьох інших країнах. Хоча в деяких країнах, наприклад в Казахстані, для деяких промислових секторів можливий розрахунок податку на прибуток у доларах США.

Є й інші канали, за якими валютні ризики перетікають до податкових. Як розповідає Ульф Шнайдер, керуючий директор міжнародної консалтингової компанії Russia Consulting - Ukraine Consulting - Kazakhstan Consulting - Belarus Consulting - Germany Consulting, дуже часто українська дочірня компанія (ТОВ) фінансується позикою, отриманою від західної материнської компанії (LLC). Ця позика завжди надається в іноземній валюті, наприклад у доларах. При девальвації гривні зобов'язання ТОВ у нацвалюті зростають і, таким чином, виникають збитки від курсових різниць, які відображаються не тільки у фінансовому обліку, а й у податковому, що, відповідно, знижує оподатковуваний дохід. На перший погляд, це хороша звістка, адже компанія платить менше податку на прибуток. Однак може виникнути низка проблем. Перш за все, компанії необхідно більше гривні, щоб повернути позику та сплатити відсотки. Крім того, сильні курсові коливання можуть призвести до збиткової податкової діяльності компанії.

А податкові органи відмовляються приймати збиткові декларації. У цьому випадку у ТОВ залишиться тільки два прості рішення - або здавати "нульові" звіти з подальшим включенням поточних витрат до витрат наступних періодів (або з подальшою здачею коригувань вже після звітного періоду), або відправляти звіти рекомендованим листом з описом та повідомленням на адресу податкового органу.

До того ж збиткова податкова діяльність компанії може призвести до запуску податковими органами процедури ліквідації підприємства. Щоправда, якщо справа навіть і дійде до суду, Феміда, як зазначає Ульф Шнайдер, в таких питаннях завжди стає на бік платника податків, підтвердженням чому є численні рішення Вищого адміністративного суду України.

У той же час компанії можуть бути змушені платити більше податків через те, що тримають грошові активи в іноземній валюті. Якщо при цьому велика частка цих коштів зберігається на банківському рахунку, скажімо, у доларах США, то в разі сильної девальвації гривні збільшується гривневий еквівалент цієї суми. Цей дохід від курсової різниці підлягає оподаткуванню, що стало сюрпризом для багатьох компаній, оскільки він - не результат господарських операцій, що генерують дохід. З іншого боку, такий дохід збільшує чисті активи і дозволяє ТОВ виплатити дивіденди материнській компанії.

Таким чином, досить згадати масштаби знецінення гривні за останні два роки, щоб зрозуміти, в яку прикру ситуацію потрапили вітчизняні компанії, коли підбивали чергові річні або квартальні підсумки. Ситуацію, коли курсові різниці позначилися на оподаткуванні не найприємнішим чином. І якщо судити з перспектив 2010 року, неприємні валютно-податкові сюрпризи для українського бізнесу не вичерпалися. Як же з цим боротися?

Ризикове протистояння

Взяти під контроль валютні ризики можна як безпосередньо з допомогою валютного хеджування (форвардних контрактів, ф'ючерсів і опціонів), так і більш неординарними способами - за допомогою розумного валютного планування. "Оптимальне валютне планування особливо важливо в такі кризові періоди, як зараз, коли тільки й розмов про нестабільність національної валюти, - стверджує Свен Хеннігер, директор Ukraine Consulting - Belarus Consulting. - Звичайно, за останнє десятиліття обмінний курс долара США і євро також піддавався різким змінам. Але в Україні величезна кількість щоденних операцій прив'язані до іноземної валюти, тому валютне планування відіграє значну роль".

Так, для кожної західної компанії, що починає бізнес в Україні, дуже важливо підібрати оптимальні схеми фінансування дочірнього підприємства. З одного боку, ніхто не хоче платити зайві податки, з іншого - небажані і проблеми з податковими органами. "Дочка", яка не бажає піддавати себе валютним ризикам, отримуючи позику в материнської компанії, може обійти ці ризики двома способами. По-перше, вона може провести збільшення статутного капіталу. Це цілком ефективний спосіб фінансування поточної діяльності на ранніх етапах існування компанії, коли ще немає прибутку. І він не призводить до податкових наслідків ні для материнської, ні для дочірньої компанії. І покращує структуру балансу. По-друге, "дочка" може укласти договір про надання послуг материнській компанії. Це прийнятний варіант для фірм, локальні офіси яких були створені для обслуговування основної діяльності материнської компанії, у той час як усі "справжні" контракти з клієнтами укладаються безпосередньо з материнською компанією. У цьому випадку ТОВ отримує прибуток, уникаючи проблем з податковими органами. Щоправда, тільки в розмірі, достатньому для покриття поточних витрат (іноді з невеликою маржею), що допомагає контролювати розмір податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету. У цьому випадку курсові податкові ризики мінімальні, так як у податковому обліку дебіторська заборгованість в валюті не переоцінюється.

Ці знання допомагають компаніям уникати поширення валютних ризиків на податкові декларації і не відчувати себе "на американських гірках". Як це відбувається в країнах, чиї економіки то на межі перегріву, то в рецесії, а валюта коливається майже непередбачувано.

Види валютних ризиків

Операційний (ризик, що виникає при проведенні компаніями міжнародних торгових або фінансових операцій)

трансляційний (ризик невідповідності між активами і пасивами, вираженими у валютах різних країн)

Економічний (ризик, пов'язаний з впливом коливань валютних курсів на такі показники компанії як обсяги продажів, рівень витрат, величина прибутку та ін)