Наприклад, харківські забудовники та банкіри нещодавно зібралися за круглим столом. Забудовники в завуальованій формі просили грошей, а банкіри ввічливо відмовляли. "Ми готові надати іпотеку, але під більш ніж 20 відсотків річних у національній валюті", - говорила заступник голови правління банку "Меркурій" Людмила Данилова. Директор будівельної компанії МКДУ Дмитро Кутовий емоційно заперечував, що під такі відсотки брати кредити можуть лише "хворі люди", і банкірам, якщо вони хочуть отримувати прибуток, слід навчитися ризикувати разом із забудовниками. Єдина конкретна пропозиція прозвучала з вуст директора фінансової компанії "Проксі" Олексія Дунда. Він розробив схему, яка, за його словами, дозволяє кредитувати фізосіб для придбання житла в новобудовах, що знаходяться на різних стадіях будівництва, під прийнятний відсоток.

Схема досить громіздка, але в стислому вигляді суть в наступному. Покупець сплачує будівельній компанії початковий внесок 22-25% від вартості квартири, а решту суми платить в розстрочку на 30 років під 12 "16% річних. За допомогою "технічного" кредиту (операція, при якій реального кредитування не відбувається, і гроші повертаються в банк протягом одного операційного дня) забудовник оформляє заставні на придбані покупцями квартири. На одну квартиру - одна заставна. Накопичивши кілька цінних паперів, забудовник, за словами Дунда, може їх використовувати як заставу, щоб узяти вже реальний кредит у банку для будівництва житлового будинку. Він упевнений, що такий крок є гарною можливістю для забудовника залучити фінансування в існуючих умовах.

Однак банкіри дотримуються іншої думки. Так, Данилова зазначила, що схема має кілька технічних вад. Одна з основних проблем - оцінка заставної. "Крім того, схема досить заплутана. Її не зрозуміє звичайний покупець", - говорить вона. За словами Данилової, якщо банкіри і підуть на якісь схеми, то тільки на прості і законні, тобто не спрямовані, серед іншого, на мінімізацію оподаткування. У більшості своїй фінансисти досить консервативні і вважають за краще працювати через традиційні фонди фінансування будівництва та облігації. При цьому процентна ставка за кредитом буде теж традиційною для існуючих реалій - близько 25% річних у національній валюті, а не 12-16%, як пропонує Дунда.

Вмовити банкірів на фінансування забудовники намагаються не тільки за круглими столами - вони регулярно проводять засідання різноманітних робочих груп. Голова ради директорів Української будівельної асоціації Лев Парцхаладзе нещодавно запропонував частково поміняти місцями банківську галузь і будівельну. "Одним з таких рішень, що посприяє будівельному буму, може стати впровадження програми під умовною назвою "Повернення заморожених вкладів в обмін на житло", - говорить Парцхаладзе. За його словами, багато банків винні українцям сотні мільйонів депозитних гривень, котрі банкіри не поспішають віддавати. Девелопер пропонує поміняти на добровільній основі заморожені вклади на житлові сертифікати, за які в подальшому будуть купуватися квадратні метри в житлі, що будується, за пільговою ціною. Схема фінансування цих проектів припускає, що Нацбанк проведе інтервенцію грошима, запланованими для рекапіталізації проблемних банків. Але фінансування спрямовуватиметься на завершення недобудов та будівництво нового житла. "Ми таким чином вирішимо проблему недобудов, соціальні проблеми, уникнемо додаткової інфляції, запустимо економіку, створимо робочі місця і так далі", - агітує Парцхаладзе.

За словами виконавчого директора Української національної іпотечної асоціації Олексія Пилипця, навіть якщо відкинути проблему юридичної складової цієї моделі, то держава не погодиться спрямовувати кошти, призначені для банків, комусь іншому. Крім того, добровільно обмінювати гроші на абстрактні житлові сертифікати навіть до кризи зважиться не кожен, а зараз тим більше. "Будівельники частенько грішили нецільовим використанням коштів. Це і підірвало довіру потенційних інвесторів до галузі", - вважає начальник аналітичного відділу компанії з управління активами "Діалог Плюс" Олександр Подолянко. І криза не змогла переламати практику, що склалася. Часом, як говорять гравці ринку, витрачають "наліво" навіть ті гроші, за які держава нещодавно викупила квартири в майже готових будинках за досить скромною ціною - від 2,5 до 4,2 тис. гривень за один квадратний метр в рамках програми Державної іпотечної установи. Подолянко підкреслив, що відсутність фінансування якраз багато в чому викликана відсутністю довіри. Сподіватися вирішити проблему за допомогою тієї ж довіри наївно.