На квітневому саміті альянсу заявка України на приєднання до Плану дій з членства в НАТО була відхилена, і тепер Київ чекає грудня і нового саміту. Головним адвокатом в справі атлантоінтеграції виступають США, тоді як багато країн Європи (Франція, Німеччина, Італія) до таких перспектив ставляться насторожено. Тепер Віктор Ющенко бажає переконати Європу, більш того, прискорює процес. Вважається, що з війною в Грузії це пов'язано безпосередньо.

Безпека диктує терміни

Територіальна цілісність України може бути гарантована лише в рамках системи колективної безпеки, тобто – в рамках НАТО, вважає Президент Віктор Ющенко. «Наша мета – отримати міжнародні гарантії цілісності території України, її незалежності, що можливе виключно в рамках колективної безпеки», – заявив він в ході зустрічі з сенаторами із США Джо Ліберманом і Ліндсі Гремом. Зі слів Президента України, такий висновок він зробив після недавніх подій в Грузії.

Сенатори Ліберман і Грем заїхали до Києва по дорозі в Тбілісі, звідки нагрянуть ще і до Варшави. У всіх трьох столицях вони мають намір обговорити стосунки з Росією, причому не просто так, а як спецпредставники кандидата в президенти США Джона Маккейна. Республіканець направив своїх послів для уточнення ситуації довкола збройного конфлікту в Грузії.

Нагадаємо, що американські політики (в першу чергу все той же Маккейн) вже заявили, що ворог біля воріт. Мовляв, Росія може нападати на країни, які ведуть незалежну політику, тому і Грузія, і Україна повинні терміново отримати ПДЧ в грудні, а потім і вступити до НАТО.

Того ж дня відбулася і зустріч Ющенка з румунським колегою. І знов зазвучала тема НАТО: Траян Бесеску підтвердив свою позицію стосовно надання Україні і Грузії ПДЧ. «Румунія залишається на позиції надання Україні і Грузії ПДЧ для гарантування безпеки цих країнах», – запевнив він Ющенка в рамках спільної прес-конференції.

У свою чергу Ющенко висловив президентові Румунії те саме, що і сенаторам: «Колективна безпека – це єдина сторона безпеки для нашої держави, а збереження цілісності наших кордонів – це краще для України».

Євроатлантичні оптимісти України, до яких належить і глава держави, упевнені, що республіка стане повноправним членом НАТО вже наступного року. Днями міністр закордонних справ Володимир Огризко озвучив офіційну позицію МЗС, яка полягає в наступному: Україна повинна щонайшвидше отримати ПДЧ. На думку Огризка, після подій в Грузії багато європейських політиків змінять свою думку на предмет перспектив Києва і Тбілісі.

Джерело в українському МЗС палко доводило кореспондентові газети ВЗГЛЯД, що це неодмінно станеться, оскільки росіяни потрапили в американсько-грузинську пастку, і тепер альянсу просто нічого іншого не залишається, як пустити під свою парасольку колективної безпеки Грузію і, на всяк випадок, Україну. Аргументи ж про те, що одна лише присутність іноземного флоту на території України може відстрочити вступ України до НАТО як мінімум до 2017 року, співбесідником просто не сприймалися.. «Флот, ні флот. Наступного року ми будемо в НАТО!», – бився об заклад український дипломат. Можливо, команда Ющенка вже придумала, як позбавиться від ЧФ РФ раніше, ніж 2017 року?

До речі, в четвер в Севастопольській бухті чекають повернення російських кораблів, що брали участь в операції на Південному Кавказі. А напередодні місто особисто і ніби випадково відвідав міністр оборони України Юрій Єхануров і перевірив боєздатність ВМС України.

Гріє, але не світить

Незважаючи на оптимізм команди Ющенка, опитані газетою ВЗГЛЯД експерти демонструють швидше скептицизм. Так, науковий директор Інституту Євроатлантичної співпраці Олександр Сушко вважає, що конфлікт в Південній Осетії швидше зменшить шанси Грузії і України отримати ПДЧ вже в грудні. Водночас експерт зазначає, що якщо Україна і Грузія все-таки вступлять до НАТО, Москва ставитиметься до Тбілісі і Києва «не так агресивно».

Директор Інституту стратегічних досліджень Вадим Карасьов у свою чергу відмітив, що заява канцлера Німеччини Ангели Меркель про те, що домовленості про входження Грузії і України до НАТО залишаються в силі, ще не означає, що надання ПДЧ найближчим часом забезпечене. А гіперактивність українського керівництва з цього питання пояснюються швидше не війною, а президентськими виборами. «Питання НАТО, стосунки з Росією – ось головні чинники для українського виборця», – підкреслює він.

«З одного боку, події на Кавказі дійсно можуть бути сприйняті європейськими членами НАТО, як росіяни наступають, що змінить первинну точку зору Франції і Німеччини на питання приєднання до альянсу України. З іншою, Саакашвілі і Ющенко можуть просто втягнути Європу в протистояння з Росією. Чи захоче Європа нової холодної війни? Щоб зрозуміти, як розвиватимуться події далі, потрібно почекати», – зазначає український політолог Михайло Погребинський.

А глава центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко упевнений, що і в Парижі, і Берліні прекрасно розуміють: надання ПДЧ – це загострення протистояння і відкат до часів холодної війни. «Думаю, що вони навряд чи пожертвують миром з Росією заради Ющенка і Саакашвілі», – зазначив український політолог.

Його колега Володимир Корнілов, у свою чергу, вважає, що Франція і Німеччина і далі виступатимуть проти надання Україні ПДЧ в грудні. «За моєю інформацією, американці, розуміючи це, зараз хочуть піти в обхід і змінити саму систему голосування так, що досить буде простої більшості. Тоді американська позиція може перемогти», – помічає експерт.

Цитуючи Чехова

Юлія Тимошенко, з'явившись в середу перед журналістами, дала універсальну відповідь на всі питання, що виникали в останні дні. Зокрема, прем'єр із сміхом відмітила, що заяви дрібних чиновників з команди Президента, що звинувачують її в змові з Москвою, потребують не коментарів, а хорошого столяра, щоб змінити вивіску Секретаріат Президента на палата №6.

Нагадаємо, що команда Президента, скориставшись тим, що прем'єр не коментувала події на Південному Кавказі, в понеділок звинуватила її в державній зраді. За версією Секретаріату, змова Тимошенко і команди екс-президента Леоніда Кучми, сталася на острові Сардинія, а виборчий центр Кандидата в президенти України Юлії Тимошенко нібито відкритий в Москві, причому під керівництвом колишнього голови адміністрації Кучми Віктора Медведчука. Ну а музику замовляє, тобто платить за розкручування Тимошенко, саме Москва. Секретаріату Президента навіть сума, яку Кремль не пошкодував на Юлію Володимирівну, відома – мільярд доларів.

Свою відсутність в Києві прем'єр пояснила тим, що узяла тиждень відпустки за свій рахунок з метою поправити здоров'я. При цьому Тимошенко підкреслила, що не користувалася державними дачами, державними грошима на безкоштовне оздоровлення, тому має право на таку відпустку вперше за 7 років (явна шпилька на адресу Ющенка).

«Я ніколи не була на Сардинії. Якщо вони не вірять, то хай запитають у сардин, які там плавають», – відрізувала помаранчева принцеса, резюмувавши таким чином: «Дурощі – вони і є дурощі». «Щодо того, що я лікувала, то хай політичні опоненти не радіють – хвороби не смертельні, вони нормальні, людські, і вони викликані тим, що я останнім часом живу в системі дуже великого стресу», – пояснила прем'єр.

Крім того, леді Ю розставила всі крапки над i в питанні її позиції щодо війни в Грузії і ситуації з Чорноморським флотом Росії. «Я як лідер політичної сили і як керівник уряду абсолютно чітко стою на позиції територіальної цілісності Грузії, її суверенітету. Я розділяю цілком і повністю позицію Європейського Союзу про шість пунктів врегулювання військового конфлікту на території Грузії. І все, що необхідне від України, я робитиму для того, щоб цей план став реальністю і щоб жоден військовий конфлікт не торкнувся території тих країн, які повинні жити мирно», – заявила Тимошенко.

Щодо ЧФ РФ прем'єр-міністр України, навпаки, не підтримує радикальні кроки української влади відносно виведення Чорноморського флоту. Причому, категорично. «Я вважаю, що українська влада повинна поводитися відповідально і не втягувати Україну у військовий конфлікт. Я б хотіла, щоб позиція української влади була зваженою і не робила територію України територією якихось військових напруженостей», – пояснила прем'єр і висловила надію, що Україна в повному обсязі виконає умови підписаного з Росією договору про перебування ЧФ в Криму до 2017 року.

«Позиція кожної країни, яка вважає себе цивілізованою і демократичною, полягає в тому, що міжнародні договори треба виконувати», – резюмувала помаранчева принцеса.