Конфлікт в Грузії виявив ряд проблем, що тягнуться далеко за межі нашого регіону. Останні події показали, наскільки згубно для міжнародного співтовариства ігнорувати заморожені конфлікти. Сепаратистські регіони нових незалежних держав є непростою проблемою - дуже часто їх використовують як розмінну монету в геополітичних іграх. Проте призводять ці ігри до втрати людських життів, гуманітарних катастроф, руйнування економіки, і краху міжнародної безпеки.

Україна стала заручником війни, яку веде Росія. Це змушує українську владу і весь народ нашої країни задуматися про небезпеку, що виникає з перебування російського Чорноморського флоту на нашій території.

Крім того, трагічні події в Грузії продемонстрували відсутність в ООН, Організації з безпеки і співпраці в Європі та інших міжнародних організаціях дієвих превентивних механізмів.

Ми в Україні сподіваємося, що Російська Федерація прислухається до думки світового співтовариства, і питання, що стоять на порядку денному, будуть вирішені шляхом переговорів. Ми вимагаємо покласти край розоренню і знищенню інфраструктури Грузії. Ми також повинні зробити все можливе, щоб запобігти провокаціям і уникнути подальшого кровопролиття.

Поточний конфлікт між Росією і Грузією зачіпає інтереси моєї країни. Військові дії проходили поблизу наших кордонів, в них безпосередньо був задіяний російський Чорноморський флот. Це змушує підняти питання про національну безпеку України. Враховуючи дії російського флоту, я змушений був видати указ, котрий регулюватиме його діяльність на території України.

За обставин, що склалися, Україна не могла мовчати. Спільно з іншими країнами ми взяли участь в пошуку вирішення конфлікту. З найпершого дня боїв Україна закликала до негайного припинення вогню всіма сторонами конфлікту і до надання гуманітарної допомоги жертвам незалежно від національної приналежності. Україна висловила тверду підтримку суверенності і територіальної цілісності Грузії.

12 серпня ми з колегами з Польщі і трьох країн Прибалтики відвідали Тбілісі. Наші пропозиції щодо вирішення конфлікту відповідали запропонованому Європейським Союзом плану врегулювання. Ми також високо оцінюємо зусилля Сполучених Штатів і Франції, що діяла як голова ЄС, з досягнення припинення вогню, які відіграли важливу роль в припиненні війни і кровопролиття.

Україна виступає за розширення міжнародної участі в розташованих в регіоні миротворчих силах. Новий багатобічний формат під мандатом ООН або Організації з безпеки і співпраці в Європі є єдиним способом гарантувати безпеку в зоні конфлікту.

Я сподіваюся, що обидві сторони конфлікту строго дотримуватимуться цього плану. Ми готові приєднатися до міжнародних зусиль з надання допомоги і допомагати постраждалим відновлювати мирне життя. Україна також також готова направити своїх миротворців для участі в місіях ООН і ОБСЄ.

Очевидно, що окрім політичного виміру питань, пов'язаних з сепаратистськими регіонами, нам доведеться мати справу також і з соціальними і економічними аспектами даного феномену. Багато хто з цих територій не підконтрольні ні відповідним урядам, ні міжнародному співтовариству. У багатьох випадках відсутність контролю перетворила їх на центри контрабанди і незаконного транзиту людей, зброї і наркотиків.

У них лютує корупція, порушуються права людини. Для подібних місць характерна відсутність виборних демократичних процедур, а також вільних і неупереджених ЗМІ. Етнічний вимір проблеми частенько перебільшується, маскуючи кримінальні практики.

Більш того, території, на яких розквітла подібна діяльність, несуть загрозу процвітанню і розвитку сусідніх країн. Офіційна влада вимушена відбивати напади збройних формувань сепаратистів. Виходить у них це не завжди. Перед початком повномасштабного конфлікту в Грузії російські миротворці не змогли перешкоджати обстрілу грузинської території південноосетинськими сепаратистами. Навпаки, в дні, які передували початку конфлікту, їхня інтенсивність посилилася.

Цими вихідними Україна відзначала річницю своєї незалежності. Нинішній конфлікт в черговий раз довів, що участь в системі колективної безпеки вільних демократичних держав, що втілюється сьогодні НАТО, - найкращий спосіб гарантувати національну безпеку України та інших країн. Відповідно до свого національного законодавства і зовнішньополітичних пріоритетів Україна продовжуватиме йти шляхом євро-атлантичної інтеграції. Це дорога демократії, свободи і незалежності.