Дитячі проблеми

Сьогодні дитяче книговидання, як показав Форум, стикається з низкою проблем. Незважаючи на велику кількість охочих спробувати себе в ролі автора, хороших сучасних дитячих письменників в Україні бракує. Ці та інші болючі теми дитячої книжки обговорювалися на Форумі видавців під час круглого столу Проблеми розвитку сучасної літератури для дітей, на який чомусь завітали лише львівські дитячі автори (здебільшого літнього віку) та представники видавництва Сполох.

На столі можна було побачити 15 дитячих книжок, написаних присутніми в залі авторами: Євгенією Божик, Миколою Петренком, Володимиром Бондаренком, Інною Вовк. Гостем круглого столу став відомий поет та прозаїк, автор дитячих казок Ігор Калинець. Під час обговорення присутні намагалися визначити дві речі: яким книжкам віддають перевагу сучасні малюки та з якими проблемами стикається український дитячий автор.

Так, поетеса Лідія Вовк зазначила, що «золотим ключиком» до читача може стати народна література, в якій оспівується родина. Ігор Калинець, у свою чергу, звернув увагу присутніх на те, що дитячі книжки видаються невеликими тиражами, за які автор отримує мізерні гонорари, а ринок дитячої літератури стає обмеженим. На думку Калинця, щоб забезпечити школи, родини та бібліотеки дитячими книжками, потрібно не тільки видавати нових сучасних авторів, а й перевидавати класику.

А от Роман Рудюк, представник вінницького видавництва Тези, серед проблеми дитячої літератури одразу виокремив відсутність книг для підлітків. На його думку, виданий Тезами детектив Скогландія німецької авторки Крістін Бойє цікавіший радше для 14-річних дівчаток, ніж для хлопців. «Останні випадають з цього періоду як читачі детективів. В Україні дуже мало книжок саме для підлітків, на кожен дитячий вік потрібні різні книги», - пояснює Рудюк. Що ж до проблеми тиражів, то, на його думку, великі наклади можуть собі дозволити тільки «розкручені» автори. «Але кому ж, як не видавництвам їх розкручувати?»,—риторично запитує він.

Біля стенду з дитячими книжками

Зі свого боку, Дарина Король, піар-менеджер видавництва Країна мрій, підкреслила два проблемних моменти дитячих книговидавців: не дуже якісна поліграфія та відсутність яскравих, хороших українських авторів. На думку, Король, український покупець хоче не лише змістовну, а й якісну книгу. «Іншими словами, читач потребує не лише візуального сприйняття тексту, але й тактильного. Приміром, якщо батьки хочуть купити книжку про тварин, вони хочуть, щоб у цій книзі була можливість спробувати шерсть тварини руками. Книга виходить за рамки візуального сприйняття й стає засобом для сприйняття світу. Поліграфічна база в Україні не дозволяє робити такі книжки. Деякі видавці виготовляють такі книжки в Китаї, але щоб їхня собівартість була нормальною, повинні бути великі партії книг. Не усі видавці можуть собі їх дозволити»,—докладно пояснює Король.

«Серед великої кількості авторів дуже мало таких, які б показали дитині глибину української культури та українського казкарства»,— говорить вона. Причому, такі автори — потреба читачів і видавців. Книга Як стати козаком із серії Як стати була виготовлена за побажаннями читачів.

Сьогодні Країна мрій працює лише на українському ринку й поки що не планує розширювати горизонт своєї діяльності. «Для того, щоб виходити на іноземний ринок, треба бути впевненим в успіху на своєму. Якщо є успіх в Україні, не факт, що він буде за кордоном, оскільки слід зважати на національне сприйняття. Відома книга Снігова королева (видавництво А-ба-ба-га-ла-ма-га) мала успіх за рахунок малюнків Владислава Єрка, яка зробила її не просто книгою, а витвором мистецтва.

Не зважаючи на те, що на форумі немало дитячої літератури, ти губишся у їх розмаїтті, і пошук книги дороги до свого читача триває», - пояснює Король. На її думку, навіть дуже хороша промоція не здатна вплинути на продаж нецікавої дитячої книжки. «Гола промоція - це ніщо. Якщо книжка не є якісним продуктом, вона дуже швидко загаситься. Я не думаю, що видавці викидатимуть гроші на тимчасову промоцію. Суть промоції – донести до читача якісну книгу, а не розпіарити пусте місце», - стверджує Король.

Мар’яна Савка, головний редактор Видавництва Старого Лева, до списку «дитячих проблем» додає ще й відсутність нових жанрів і художників, а також належного ставлення до дитячих авторів як таких.«Є пієтет до дорослих авторів. Але ж дитячий автор володіє психологічним та педагогічним рівнем сприйняття, щоб не зіпсувати дитячий твір», - каже Савка. Своїх майстрів пензля видавництво знаходить серед студентів мистецьких вишів, за допомогою Інтернету.

А от поет і дитячий автор Олександр Гаврош вважає, що суттєвим поштовхом у розвитку дитячої літератури (й, зокрема, її промоції) є створення Асоціації дитячої книжки. На думку Гавроша, це можна зробити за рахунок складання рейтингу дитячих книжок, їх прочитання на сайті Асоціації. Ще одним завданням Асоціації він називає пропагування національної дитячої книжки шляхом рекламних турів по Україні та написання рецензій.

Створення недержавної організації поки що перебуває на стадії ідей: «Нема кому займатися промоцією книжок, навіть таким великим видавництвам, як А-ба-ба-га-ла-ма-га, Видавництво Старого Лева, хоча у цій справі можна зробити хорошу кар’єру», - переконаний Гаврош.

Слоник, Хоботарки та Опришки

Під час львівського форуму дитячі видавництва презентували свої новинки. Не можна сказати, що їх було аж так багато, але деякі авторські твори зацікавили новими ідеями, навіяними сучасним життям, українською історією і культурою. Так, видавництво Старого Лева розпочало літературний проект Правдиві історії Чарівного Лісу, в межах якого протягом кількох років вийде серія книжок для дітей від 7-ми років. Автором цих історій є львівський автор, адвокат Володимир Читай. У міні-форматі вийшла перша книжечка із серії «Історія про Слоника-Дзвоника» — казка, яка вчить дітей сміливості, добру. Головний герой історії Словник-Дзвоник – це образ дитини, яка через неповороткість опиняється поза шкільним життям. Втім, коли у Лісі сталася пожежа, головний герой завдяки хоботу рятує ліс і стає пожежником. «У нас часто трапляється, що ті, кого бояться і цькують, згодом стають національними героями», - зауважила під час презентації Мар’яна Савка. А за словами Володимира Читая, ця історія вчить простої, але дуже потрібної речі: бути самим собою.

У грудні цього року Видавництво Старого Лева видасть подарункове видання Історії про Слоника-Дзвоника, а згодом – історії про інших мешканців Чарівного лісу. Сюжет кожної казкової історії — дуже динамічний і захоплює увагу читача.

Історія про Слоника-Дзвоника

Часто дитячими письменниками стають самі батьки, які починають писати для своїх дітей. Так трапилося й з Читаєм: стимулом для написання дитячих історій став його 8-річний син Данило, якому батько перед сном читав спочатку чужі казки, а потім - власні. «Свою першу казку я написав більше року тому, це була історія про Павича-красунчика, який поцупив у жайворонка голос, щоб перемогти на музичному конкурсі», - розповідає Читай.

У казках простежується вплив фаху автора. Наприклад, Чарівний Ліс живе за Кодексом правового суспільства, і в такий спосіб діти отримують елементарні знання з права. «Правдиві історії» істотно відрізняються від традиційних казок реальністю характерів персонажів та сюжетів. Читаєш казку, і ловиш себе на думці, що подібна історія траплялася й у твоєму житті, за образами тварин помітні люди, тому казки можуть читати не тільки маленькі читачі, а й старші діти.

Одночасно з презентацією Історії про Слоника-Дзвоника, стартувала аудіоверсія Правдивих історій з трьома казками про непосидючого чортика Крутихвоста, пихатого Цапа Горданя та заздрісну жабу Душечку. У продаж диск надійшов у вересні.

Збірка Володимира Читая Правдиві історії Чарівного Лісу відзначена на Першому конкурсі літературних творів для дітей «Золотий Лелека», автор посів ІІІ місце в номінації «авторська казка». А от симпатичні ілюстрації до Історії про Слоника-Дзвоника виконала українська художниця Світлана Словотенко.

Щоб витримати конкуренцію з іншими виданнями, Володимир Читай планує зробити промоцію власних історій, організовуючи розважальні програми для дітей, розіграші, конкурси. На думку Читая, це забезпечить продаж 20 тисяч примірників кожної книжки серії.

Книга журналіста і письменника Олександра Гавроша Пригоди тричі Славного розбійника Пинті, – перша дитяча повість про українських опришків, про яких написано багато дорослих текстів (зокрема, про Олексу Довбуша). А от дитячих творів – катма. «Якщо наші діти захоплюються англійським Робін Гудом та піратами Карибського моря, чому не можуть познайомитись зі своїми героями?», - риторично запитує Олександр Гаврош.

Пригоді тричі славного розбійника Пинті

Автор вдався до вивчення постаті Григорія Пинті, не вельми знайомого українцям персонажа. «Якби я написав про Довбуша, купа патріотів могла б «наїхати» на мене. Тому взявся за постать невідому в українській літературі, але оспівану фольклором», - розповідає Гаврош. Він каже, що ця книжка не тільки про Пинтю, а й про опришківський рух в Україні, який автор досліджував, вивчаючи історичні документи. Родзинкою книги є багата українська мова, здобрена «смачним» закарпатським діалектом. Григорія Пинтю та інших персонажів намалював художник Максим Пеленко.

Книжка Лесі Каракоці про Хоботарок

Київська художниця Леся Каракоці на цьогорічному Форумі видавців дебютувала як дитяча письменниця. У видавництві Вища школа вийшла її книжка Пригоди хоботарок. Порятунок весняного Сонечка - історія про те, як хоботарки найнесподіванішим чином рятують весняне Сонечко, яке зачепилося своїм промінчиком за шпиль найвищої у світі антени, яку змайстрував архітектор Герман Миша.

Художниця мусила сісти за письмовий стіл на прохання цінителів її картин. «Уявіть собі, я готувала виставки про хоботарок, де показала людям близько 100 картин. Потрібно було це якось трансформувати, оскільки відвідувачі хотіли чути ще й історії про них», - розповідає художниця. На думку Каракоці, кумедні персонажі дитячої книжки дуже близькі українській натурі. Хоботарка – це суміш поросятка зі слоненям. За задумом авторки, перше відображає нашу буденність, а друге – екзотичний бік життя.