Надії металургів

За останні місяці попит на металургійну продукцію у світі впав майже вдвічі, що поставило застарілі українські підприємства даної галузі на межу зупинки і банкрутства. За переконанням експертів, до кінця 1-го кварталу 2009 року будуть тривати негативні тенденції в гірничо-металургійному секторі, у зв'язку з чим очікувати відновлення обсягів виробництва не варто ще мінімум п'ять місяців.

У таких умовах українським металургам не залишається нічого іншого, як сподіватися на допомогу держави, на що вже натякнула найбагатша людина країни Ринат Ахметов на недавньому інвестиційному форумі в Донецьку.

Швидше за все, бізнесмен мав на увазі "рузвельтовські" антикризові дії, які полягають в активізації інфраструктурного будівництва в країні. Тим більше, що в Україні вони можуть бути приурочені до святої мети - підготовці до Євро-2012, проведення якого, як відомо, вимагає значного розширення наявних у країні комунікацій і доріг.

Втім, у своєму недавньому інтерв'ю "Дзеркалу тижня" керівник Укравтодору Вадим Гуржос розвіяв міфи про можливості масштабного переорієнтування металургійних потужностей на внутрішній ринок.

"Металоємність дорожнього будівництва в нас низька, - відзначив Гуржос, - наш найбільш металоємний проект - міст у районі Українки (під Києвом) довжиною 4,5 км. Він вимагає всього 90 тисяч тонн металу. Це приблизно денний обсяг виробництва Криворіжсталі".

Внутрішній попит як панацея

Ще однією соломинкою, за яку можуть схопитись вітчизняні металурги, може виявитися активізація внутрішнього попиту у вигляді будівельної галузі, що у свою чергу прив'язана до іпотечної активності банків. З огляду на той факт, що взятий у МВФ кредит планується використовуватися саме на стабілізацію в банківській сфері допомогти їм розплатитися з узятими валютними боргами), можна припустити, що уряд буде намагатися реалізувати саме такий сценарій ланцюгового лікування від кризи.

Так, розплатившись з кредитами та одержавши потрібні сигнали від Нацбанку, українські банки можуть потроху відновити свою видачу іпотечних кредитів, які у свою чергу хоч частково пожвавлять заморожене будівництво.

На думку колишнього радника президента України, авторитетного експерта Анатолія Гальчинського, пожвавлення кредитної політики може стати гарною підмогою для виходу країни з кризи. "В умовах кризи необхідно стимулювати в першу чергу інвестиційний попит, - вважає пан Гальчинський, - для цього потрібно більш інтенсивно рефінансувати банки. Коли ціни падають і потрібно пожвавлювати економіку, уряд і Нацбанк повинні впроваджувати політику дешевих грошей, створити умови для низьких процентних ставок. Для цього необхідні ефективні інвестиційні проекти".

Втім, здійсненню такого оптимістичного сценарію може перешкодити все той же горезвісний кредит від МВФ, що припускає вирівнювання вартості більше дешевого добутого в Україні газу зі світовими цінами на блакитне паливо. Вся справа в тому, що ціна на газ є однією з базових у ціноутворенні для металургійної продукції, особливо в тих випадках, коли мова йде про застарілі українські метзаводи.

У цей же час, протягом останніх років, українські металурги закуповували по квотах саме добутий в Україні газ, що, як відомо, діставався їм у рази дешевше того ж російського газу. Що буде, якщо змусити українські меткомбінати купувати газ за світовими цінами гранично ясно - їх і без того неконкурентоспроможна продукція, виявиться й зовсім нікому не потрібною.

Плани на будівництво

Ще рік тому будівельний ринок в Україні переживав бум. Девелоперські компанії скуповували десятки майданчиків у багатьох містах України, очікуючи подальшого зростання цін на квадратні метри. Для реалізації амбіційних інвестпроектів бралися серйозні кредити, які тепер, в умовах кризи, дуже важко віддавати.

Криза показала, наскільки сильно будівельний бізнес у нашій країні прив'язаний до іпотечного кредитування. Варто було Нацбанку форсовано зробити цей вид кредитів більше дорогими, як потік клієнтів-інвесторів, які бажають придбати житло, висохнув, а самі будівельні компанії опинилися на краю прірви. За таких умов пожвавити заморожене будівництво в 2009-му році зможе тільки оздоровлений банківський сектор, який, розрахувавшись зі своїми солідними зовнішніми позиками, може відновити іпотечне кредитування.

Втім, українські банкіри хоч і не заперечують можливості такого розвитку подій, все-таки намагаються не говорити про конкретні дати початку кредитування. Представники самого будівельного ринку передвіщають в 2009-му році цілу низку "банкрутств і поглинань", викликаних поточною кризою. Така доля спостигне в основному невеликі девелоперські компанії, що володіють одним або двома проектами, а також великих гравців, які нахапалися за останні роки валютних кредитів, які тепер нема чим віддавати.

При цьому фахівці відзначають, що нинішня зима є кращим періодом для старту нових будівельних проектів. Для інвесторів і компаній, в яких є реальні гроші - зараз наступає золотий час. Згорнуті будівництва змушують виробників будматеріалів докорінно переглянути ціни на свою продукцію.

Так, деякі виробники цементу вже відкритим текстом заявляли, що цією зимою будуть продавати продукцію з 50%-ою знижкою - аби тільки обсяги не втратити. Приблизно в такий же спосіб, відзначають експерти, можна здешевити всі складові будівельного процесу - починаючи із зарплат простих мулярів, і закінчуючи "оплатою лояльності" органів влади.

Як розповів директор однієї з девелоперських компаній, який побажав залишитися невідомим, навіть представники київської влади вже переглянули ціни на свої рішення із землевідводу та оформлення необхідної для будівництва документації. Логіка даного процесу проста, коли в місті заморожене до 95% всього будівництво, а на нові майданчики вже ніхто не претендує, чиновники знижують свої запити, щоб залучити хоча б інвесторів, які придбають ділянки з розрахунком на 2-3-річну перспективу.

Проблеми автопрома

Незміцнілих українських автовиробників фінансова криза явно застала зненацька. Роки протекціоністських податкових пільг і сприятливих економічних умов не дозволили нашим автогигантам зміцніти настільки, щоб пережити нинішній спад з мінімальними втратами, і тепер вони просять допомоги в уряду.

Заходи, запропоновані вітчизняними автобудівниками, зводяться в основному до обмеження експорту автомобілів. При чому варіанти озвучуються різні, починаючи з м'яких заходів, таких як введення квотування на експорт авторства Дмитра Святаша, і закінчуючи натяками від Петра Порошенка на те, що для захисту вітчизняних виробників не гріх буде й домовленості із СОТ переглянути. Мовляв, 10%-е ввізне мито занадто мале для наших автовиробників, і настільки здешевлений експорт просто задушить паростки вітчизняного виробництва автомобілів.

Однак в умовах непростого процесу надання Україні життєво важливого кредиту від МВФ, наш уряд навряд чи піде на перегляд домовленостей із СОТ. Так що найбільш реальним варіантом захисту вітчизняного ринку залишається квотування експорту, на умовах якого ввозити машини зможуть тільки офіційні дилери. Держава в такому випадку одержить більше сплачених податків, які раніше йшли крізь пальці митниці, а офіційні дилери втратять своїх вічних конкурентів - сірих імпортерів.

Однак, експерти відзначають, що навіть ці заходи навряд чи втримають ринок на нинішніх показниках. "Буде добре, якщо український ринок в 2009-му році складуть 600 тисяч автомобілів, - говорить Олег Назаренко, президент Всеукраїнської асоціації автоімпортерів, - раніше ринок був перегрітий дешевими кредитами, і без них автодилери навряд чи зможуть утримати свої колишні обсяги".