Остання зміна відбулася тиждень тому. 5 листопада набув чинності антикризовий закон, у рамках якого гарантована сума відшкодування була підвищена з 50 до 150 тисяч гривень. Тепер у випадку банкрутства кожного з 179 банків-учасників Фонду гарантування вкладів (ФГВ) вкладнику-фізособі буде компенсовано до 150 тисяч гривень (26 тисяч доларів).

Мільярд гривень заспокійливого

Не встигло засохнути чорнило на свіжопідписаних поправках до закону "Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб", як у нововведення з'явилася маса супротивників. Основний їхній аргумент - при такій високій планці компенсацій у Фонду просто не вистачить коштів для виплат.

"На момент прийняття закону у фонді було 1,9 мільярда гривень. Це менше, ніж коштів населення на депозитах кожного з дев'яти найбільших банків. Тому ми пропонували підвищити цю суму до 100 тисяч гривень, що на даний момент було б більш реалістичним", - говорить депутат Верховної Ради Сергій Терьохін.

Не сильно зрадів такому стрімкому збільшенню суми компенсації і президент України. Він повідомив, що кошти, які, відповідно до антикризового закону, повинні виділятися Фонду гарантування, передбачалися на підвищення максимальної суми до 100 тисяч, але ніяк не до 150 тисяч гривень.

Незважаючи на наявність таких впливових "незадоволених", закон переписувати не стали. Навпаки, було ухвалено рішення якомога швидше ввести у ФГВ додаткові кошти. Так, минулого тижня президент віддав розпорядження Національному банку до 8 листопада перевести у Фонд 1 мільярд гривень, що повинно збільшити його активи на 50%. Більше того, Нацбанк зобов'язали робити щорічні відрахування у Фонд у розмірі 25% від прибутку (але не менше 1 мільярда гривень).

Проте, ні 3, ні 10 мільярдів гривень однаково не вистачить, щоб відшкодувати хоча б десяту частину депозитів фізосіб - на 1 листопада вклади населення в українських банках становили 196 мільярдів гривень (кошти, акумульовані у Фонді, покривають тільки 1,4% від цієї суми).

На думку експертів, мільярд гривень від Нацбанку діє скоріше як заспокійливе. "У Фонду є механізми швидкої капіталізації - це кредити від уряду або НБУ. Цей мільярд гривень є психологічною підтримкою і говорить про готовність держави йти на серйозні кроки з підтримання банківської системи", - пояснює керівник головної служби соціально-економічного розвитку Секретаріату президента Роман Жуковський.

Аналогічної думки дотримується і голова правління банку "Форум" Ярослав Колесник. "Те, що у Фонді гарантування вкладів зосереджено не набагато більше 1% від загальної суми депозитів, це абсолютно нормальне явище. Європейський досвід показує, що держава намагається в першу чергу не допустити катастрофи банків, тоді й компенсувати нікому нічого не доведеться, - говорить банкір. - Наприклад, фінансова група Fortis була частково націоналізована владою країн Бенілюксу і вкладники навіть не встигли злякатися за свої депозити".

На відміну від жителів Бенілюксу, українці злякатися встигли, і, судячи із сум, не на жарт. За перші 20 днів жовтня з банківських депозитів зняли близько 17,6 мільярда гривень, з яких 13,5 мільярда - кошти населення. І це незважаючи на мораторій Нацбанку на дострокове розірвання депозитних договорів, що вступив у силу 13 жовтня. Правда, ближче до кінця місяця паніка затихла, і гроші почали повертатися назад у банки. За даними НБУ, з 23 по 31 жовтня депозити населення збільшилися на 7,5 мільярда гривень.

Платити прийдеться банкам

Якщо 150 тисяч гривень гарантованої компенсації частково заспокоїли вкладників, то вони ж не на жарт стривожили банкірів. У нинішні нелегкі для банків часи основне фінансування Фонду "повісили" на НБУ, але в майбутньому цей тягар, швидше за все, повністю ляже на комерційні банки.

"Нацбанк зараз, по суті, субсидіює Фонд та оплачує роботу недбайливих банківських менеджерів, у той час як ці кошти повинні йти в бюджет країни. Правильніше було б підняти норми відрахування банків у Фонд гарантування. А у випадку настання якихось зовсім критичних подій (наприклад, банкрутства великого банку. -ред.) уряд міг би активно перекредитовувати цей фонд", - говорить Сергій Терьохін.

Нагадаємо, зараз банки перераховують у Фонд одноразовий платіж у розмірі 1% від суми статутного капіталу (при вступі) і регулярний внесок - двічі на рік по 0,25% від суми залучених коштів на депозити.

Банкіри також не виключають, що в майбутньому їм доведеться відраховувати у Фонд значно більші суми. "У зв'язку із трикратним підвищенням гарантованої суми комусь може спасти на думку ідея підвищити відрахування банків у Фонд. Але це не зовсім удала ідея, тому що гроші, передані у Фонд, по суті, заморожуються і не приносять прибутку ні банку, ні вкладникові", - пояснює Ярослав Колесник.

Крім того, у владних структурах витають ідеї кардинального реформування Фонду гарантування вкладів. "Варто було б почати дискусію про серйозне реформування системи гарантування вкладів в Україні. Механічне збільшення суми коштів, акумульованих у Фонді шляхом підвищення розмірів відрахувань, це неправильний шлях. Треба ввести диференціальні ставки для різних банків, залежно від структури і якості їхніх активів", - говорить член наглядової ради Ощадбанку Андрій Пишний.

За його словами, у світовій практиці ФГВ часто виступає не тільки як кредитор останньої інстанції, але й ефективно функціонує в ролі санатора і тимчасового керуючого.