Експерти кажуть, що зміни проявляються поки тільки на рівні окремих компаній, а повна адаптація української торгівлі до світових стандартів завершиться в 2009 році. Правда, фінансова криза, швидше за все, внесе свої корективи, що може привести до поступової відмови від принципів вільної торгівлі.

Африканський шлях

16 листопада виповнилося півроку з моменту вступу України до Світової організації торгівлі. За цей період українські компанії істотно наростили свій експорт. Якщо в січні-квітні Держкомстат зафіксував збільшення поставок українських товарів за кордон на 30,9% (у порівнянні з аналогічним періодом 2007 року), то за січень-вересень (останні оприлюднені Держкомстатом дані охоплюють 4,5 місяці членства країни в організації) темпи зростання експорту прискорилися до 50,1%. "Дуже важко простежити безпосередній вплив вступу країни до СОТ,- визнає аналітик ІК Dragon Capital Віталій Ваврищук. - Багато в чому високі темпи зростання в середині року були викликані високим світовим попитом на сталь (традиційно займає понад 40% надходжень від експорту)".

Невеликі зміни намітилися й у географічній структурі українського експорту. Якщо в січні-квітні частка країн СНД у структурі експорту товарів з України становила 35,7% (з них Росія - 24,5%), а частка азіатських країн - 23,6%, то вже за січень-вересень частка країн СНД знизилася до 35% (частка Росії - до 23,8%), а азіатських країн - до 23,2%. На 1,1 п. п. (до 6,2%) виріс експорт у країни Африки. Стабільно ріс обсяг експорту товарів у країни Європи (28,8%) і Північної та Південної Америки (6,5%).

Варто відзначити, що вступ України до СОТ змінив тенденцію останніх років, коли невисокі темпи експорту українських товарів у Європу приводили до зниження частки цих країн, у той час як частка країн СНД неухильно росла. Для порівняння: якщо за підсумками січня-квітня зростання поставок у європейські країни становило 16,7%, а в країни СНД - 30,8%, то за дев'ять місяців зростання поставок у європейські країни прискорилося до 43%, у той час як у країни СНД - до 39,3%. При цьому вже у перші місяці членства України у СОТ місячне зростання експорту в Європу перевищило 90% (див. графік).

За оцінками експерта Gainsfort Research Євгенії Ахтирко, такі зміни були передбачувані. "Україна ще до вступу до СОТ домоглася від США та ЄС сприятливого режиму для експорту нашої продукції, зокрема металургії, - говорить вона. - Тому основним результатом членства у СОТ стало відкриття для України ринків декількох країн Азії, Африки та Південної Америки".

Продовольство в ціні

Галузева структура українського експорту також піддалася змінам. Незначно знизилися частки ключових галузей експорту: частка продукції металургії знизилася на 0,7 п. п., до 43,9%, механічного обладнання - на 0,8 п. п., до 9,1%, транспортного машинобудування - на 0,3 п. п., до 6,4%. Виросла частка експорту продуктів харчування рослинного походження - на 3,9 п. п., до 6,8%, і мінеральних продуктів - на 1,9 п. п., до 10,5%.

Представники різних галузей промисловості кажуть, що вони не помітили суттєвих змін від вступу України в торговельну організацію. "Ми не відчули змін, ми як і раніше орієнтуємося на український ринок і ринки країн СНД, - говорить президент Новокраматорського машинобудівного заводу Георгій Скудар. - Всього 25% нашої продукції експортується в країни Європи та Азії". Правда, компанія намагалася збільшити обсяги поставок у Китай. "Це дуже перспективний ринок, однак, незважаючи на те, що вони раніше за нас вступили до СОТ, обмеження на імпорт гірничодобувної техніки не дають нам можливості вийти на китайський ринок", - розповів Скудар.

Про відсутність значних змін заявили і металурги. Ця галузь вважалася такою, що найбільше виграла від вступу країни до СОТ - ЄС скасував квотування поставок металопрокату. "Значного збільшення ринків збуту не сталося. Тому я не став би говорити, що членство у СОТ стало таким вже позитивним фактором. Єдине, у чому ми відчули полегшення, - спростилися деякі організаційні питання, пов'язані з поставками за кордон", - говорить заступник голови правління ММК ім. Ілліча Сергій Матвієнков. "Обмеження, що вводяться проти нашої продукції в більшості країн, були зняті ще до вступу України до СОТ, а в США не зняті й дотепер", - розповів виконавчий директор Української асоціації виробників феросплавів Сергій Кудрявцев. Так, навіть скасування заборони на експорт брухту кольорових металів не викликали його масового вивезення.

Експерти вважають, що українська промисловість просто не встигла скористатися всіма можливостями, наданими Україні вступом до СОТ. "Для істотних змін необхідний час, щоб бізнес зумів перенацілити промислові потужності на нові ринки, - вважає Ваврищук. - Наприклад, всі очікували зростання експортних поставок продуктів харчування і продукції легкої промисловості".

Ці очікування виправдалися лише частково. За словами директора консалтингової компанії AAA Сергія Наливки, вступ до СОТ привів до зростання експорту української м'ясо-молочної продукції, рибної продукції і борошна. "В III кварталі багато компаній фіксували зростання своїх експортних поставок на 40%, інша справа, що вже початок IV кварталу сильно зіпсував цю картину", - сказав він. За словами аналітика, високі темпи зростання експорту продемонстрували компанії, які завчасно подбали про одержання сертифікатів ЄС. "У цілому можна казати про те, що серйозного прориву домоглися не галузі, а окремі компанії, що заздалегідь підготувалися до вступу до СОТ. Втім, таких досить багато, причому не тільки великих, як 'Миронівський хлібопродукт' та 'Агромарс', але й, приміром, невеликих виробників швидкорозчинних каш", - сказав Наливка.

Вступ до СОТ збігся зі скасуванням квотування зернових та соняшникової олії, що також стимулювало експорт - частка експорту зернових, наприклад, виросла з 2% до 4,8%.

У той же час частка легкої промисловості в експорті впала з 2,1% до 1,8%. "Не можна сказати, що в нас відбувся спад обсягів експорту. Зростання, як і в колишні роки, зберігається на рівні 15-20% на рік", - сказала голова правління Української асоціації підприємств легкої промисловості "Укрлегпром" Валентина Ізовіт.

За словами Ізовіт, нашим виробникам важко конкурувати на ринках розвинених країн з китайською і турецькою продукцією: "А в зв'язку з фінансовою кризою ми очікуємо ще більшого посилення обмежувальних заходів проти українського експорту".

Криза все поправить

Втім, в умовах кризи багато переваг членства України у СОТ можуть бути нівельовані через жорсткість протекціоністської політики держав, вважають експерти. "Україна вже заявляє про можливість введення тимчасових обмежувальних заходів проти низки імпортних товарів (квотування і підвищення імпортних мит),- говорить Ахтирко. - Аналогічні кроки розглядають і уряди інших країн. Затяжна криза може привести до того, що ідея вільної торгівлі стане набагато менш популярна у світі, ніж зовсім недавно". Вчора ЄС заявив про початок проведення антидемпінгових розслідувань проти імпорту трубопрокату з України.

Втім, глава комітету Верховної ради з питань регуляторної та промислової політики і підприємництва Наталя Королевська вірить в обіцянки глав країн G20 відмовитися від практики введення обмежень проти імпорту. "Такі обмеження можуть бути лише точковими", - відзначає депутат. За словами пані Королевської, нинішня криза примусить український бізнес уважно вивчити правила СОТ, щоб активніше використовувати їх при просуванні своїх товарів.

Зниження експорту піде і за падінням промислового виробництва в жовтні - на 19,2%. При цьому виробництво в металургії впало більш ніж на 35%. "Якби не нинішня криза, то українські металурги змогли б суттєво перевищити свої плани. Це позначилося б і на галузевій, і на географічній структурі експорту. Але світова криза переносить такі зміни на середньострокову перспективу", - говорить пан Ваврищук.

Володимир Щелкунов, президент Українського національного комітету Міжнародної торговельної палати

"Низка надуманих позовів до українських компаній була знята"

- Які ключові зміни відбулися після вступу України до СОТ?

- Головне, покращився доступ до ринків товарів і послуг. Відносно українських компаній стало складніше порушувати антидемпінгові розслідування. Тим часом наші підприємства змусили задуматися про конкурентноздатність.

- Чи позначився вступ України до СОТ на кількості суперечок, розглянутих Торговельною палатою?

- Безумовно. Сенс і система нашої роботи з компаніями змінилися десь на 45%. Ми провели галузеві наради щодо умов роботи у СОТ. Крім того, стало розглядатися більше питань у третейському суді, зросла кількість запитів до нашого представника в міжнародному арбітражі. Змінилися й питання, розглянуті в судах. Замість антидемпінгових розслідувань з'являються питання щодо захисту інтелектуальної власності, захисту наших виробників від несумлінної конкуренції з боку іноземних компаній. Відбувся перехід від одних тільки звинувачень наших компаній до рівного діалогу.

- Чи збільшилася кількість суперечок в третейському суді?

- За підсумками дев'яти місяців кількість звернень по окремих галузях виросла в три-п'ять разів.

- Які питання найчастіше розглядаються?

- Найчастіше звертаються з питань несумлінної конкуренції в таких галузях, як машинобудування, металургія, хімія, легка промисловість. Другий сегмент суперечок - несумлінна конкуренція при спільній роботі на ринках третіх країн. Що стосується роботи в Україні, то найчастіше розглядаються справи щодо невиконань взаємозобов’язань. Вступ до СОТ дав українським підприємствам можливість стати рівними серед рівних і захищатися на основі норм, прийнятих країнами-членами СОТ. Повинен визнати, якщо раніше наші компанії відчували упереджене ставлення до себе, то тепер цього немає.

- А кількість позовів іноземних компаній теж збільшилася?

- Я б так не сказав. За нашими даними, навіть зменшилася. Вже неможливо пред'явити низку надуманих претензій до наших підприємств, тому що більше немає такого підґрунтя для позовів, що було, коли ми ще не вступили до СОТ.

- Чи вплинуло членство у СОТ на лобістську роботу депутатів Верховної ради?

- Державі стало складніше займатися протекціонізмом окремих галузей – СОТ створила для цього бар'єр.

- Але Верховна рада голосувала за пільговий імпортний режим для авторинку. Виходить, СОТ створює лазівки для лобізму?

- Ні, вони вже не такі великі. Навіть якщо парламент і прийме лобістське рішення, воно не буде аргументом для СОТ. Для лобізму залишилися вузькі щілинки, і для прийняття потрібних рішень необхідно не тільки працювати з депутатами, але й створювати позитивну думку усередині СОТ. Вузьке відомче рішення під приводом державних інтересів тепер неможливо. Тим більше що таке рішення може бути лише короткостроковим, а не на кілька років, як це було дотепер. Лобіювання стало більш витратним і менш вигідним.

В'ячеслав Богуслаєв, голова ради директорів "Мотор Січі"

"Тверда конкуренція лише посилює кризу"

- Як вступ України до СОТ позначився на вашій галузі?

Негативно. На внутрішній ринок прийшли літаки секонд-хенд - і попит на вітчизняну продукцію впав. У нас неправильно вибудувані відносини із СОТ, вони не є паритетними. В Україну - авіаційну державу - завозять дешеві аналогічні літаки, наприклад із Бразилії. Це нонсенс! Умови зі вступу до СОТ потрібно переглянути та обов'язково погодити із сусідами - Росією та Білорусією, нашими найближчими партнерами. У тих галузях, в яких ми сильні, а це сільське господарство, металургія та високотехнологічна продукція, ми повинні жорстко відстоювати свої інтереси. Ми виробляємо достатню кількість продовольства, але як члени СОТ змушені завозити більшу частку такої продукції, зокрема, з Польщі. Повинне бути розумне квотування, що підтримає розвиток вітчизняного виробника.

- Чи змінилася географічна структура експорту вашої компанії?

- Ні, вона не змінилася. Ми не працюємо з Європою. Конкурувати на європейському ринку дуже складно, всі ніші вже зайняті. Уряд кожної держави-виробника літаків 30% витрат з будівництва літаків бере на себе. Наш уряд пропонує брати кредити під 25% річних і за таких умов будувати літаки. Здійснити це практично неможливо. Ціна такої продукції в остаточному підсумку буде неконкурентоспроможною.

- Чи стало вам простіше захищати свої інтереси в міжнародних структурах?

- Легше нам не стало. Можливо, простіше комусь у легкій промисловості - тим, хто виробляє одяг. Вони можуть конкурувати в Європі за цінами з корейцями і в'єтнамцями. Я зауважував, що наша продукція легкої промисловості непогано конкурує на європейських ринках. На жаль, це не найприбутковіша галузь для бюджету, вона становить лише 1% від всього доходу країни. Для машинобудівників ситуація інша. Галузь вимагає великих вкладень, особливо на початкових етапах. Тут без мудрої державної політики не обійтися.

- Яких додаткових заходів із забезпечення конкурентноздатності галузі ви очікуєте від уряду?

- Насамперед це фінансування розробок за рахунок держави. Нас необхідно звільнити від податку на землю. Наші підприємства величезні в силу своєї специфіки, ми займаємо землі, оренду яких не в змозі покрити за рахунок прибутку від виробленої продукції. Ми маємо потребу в безпроцентних позиках на підготовку виробничої діяльності і переозброєння.

- По-вашому, в умовах нинішньої фінансової кризи членство у СОТ- це плюс чи мінус для економіки?

- Членство у СОТ ніяк не допомагає нам впоратися з кризою. Наявність твердої конкуренції тільки ускладнює ситуацію. Завдання європейських конкурентів - знищити підприємства України, Росії, Білорусії та одержати величезний ринок збуту для своєї продукції. Потрібно було не вступати до СОТ, а дружити з нею на вигідних нам умовах.