"Ми готові навіть збільшити частку коштів на поточних рахунках. Сподіваємося, комісія прийме цю пропозицію", - розповів Вадим Коломієць, директор департаменту страхового нагляду Держфінпослуг.

Страховики ж запевняють, що цього недостатньо. "Кошти СК на депозитах заблоковані, ліквідність цінних паперів і нерухомості істотно знизилася, і вони не є надійними з погляду ліквідності та прибутковості. Є навіть пропозиція дозволити компаніям формувати резерви у твердій валюті, що дозволило б захистити кошти від інфляції. Зараз ми готуємо зустріч із НБУ, під час якої плануємо обговорити ці проблемні моменти", - відзначив Олександр Філонюк, президент Ліги страхових організацій України.

Деякі страховики вважають, що формувати резерви варто все-таки в гривневому еквіваленті, причому переважно за рахунок коштів на поточних рахунках і депозитів. "У нас у країні єдина грошова одиниця - гривня, платежі приймаються в гривні, тому й резерви повинні бути гривневі. Але при цьому резерви повинні бути сформовані за рахунок ліквідних і надійних активів. Зараз є два інструменти, які є надійними, - це гроші на поточних рахунках і нерухомість, інші або втратили в ціні, або заморожені. Найбільш вигідно формувати резерви з розрахунку 25% резервів - у нерухомість, 75% - на поточних рахунках", - запевняє Дмитро Грицута, голова правління СГ "ТАС".

За його словами, в умовах збільшення виплат і зниження частки страхових надходжень страховики будуть змушені розформовувати резерви, у першу чергу коштів на депозитах, які минули. Продавати цінні папери навряд чи будуть, оскільки вони вже істотно подешевшали. Частково будуть продавати й нерухомість.

В Українській страховій групі (УСГ) вважають, що найбільш надійними, крім грошей на поточних рахунках, є банківські депозити. При цьому страховики мають намір укладати депозитні договори на більш короткі терміни в більш надійних банках. "Ризикові компанії, особливо ті, що активно займаються автострахуванням, зіткнулися за останні два місяці зі збільшенням середньої виплати на 20%, резерви ж при цьому не збільшилися. У лайфових компаніях ситуація ще гірша - багато полісів зі страхування життя номінувалися у валюті, але резерви під них формувалися в гривні, а якщо валюта дорожчає, то ці резерви не є адекватними. Крім грошей на депозитах і поточних рахунках, зараз ніщо не гарантує схоронність коштів. Були ідеї приймати в покриття резервів банківські метали, зокрема золото, але навіть воно зараз поводиться нестабільно", - ремствує Павло Нельга, голова правління УСГ.

Що стосується ідеї формування резервів у твердій валюті, то страховики сумніваються, що вона буде підтримана регулятором. За словами представників страхового ринку, у комісії цю ідею назвали "недержавним підходом", як й ідею представників лайфового ринку приймати платежі від населення у валюті. Адже для формування валютних резервів необхідно вносити зміни в профільний закон, а законодавці навряд чи приймуть ці зміни. А ризики інфляції, за словами пана Коломійця, компаніям доведеться закласти в страхові тарифи, адже якщо підвищується збитковість виду страхування, повинні підвищуватися і тарифи.