Однак життя триває, голодомор існує поки тільки у виступах Ющенка, люди продовжують ходити на роботу, а деякі навіть одержують за це гроші.

Якщо бути об'єктивними, то девальвація гривні не так вже сильно вплинула на життя наших співвітчизників. Навряд чи лікарську ковбасу, сир, молоко, вино та горілку українці купують за долари. Те ж стосується оплати комунальних послуг, телефонних рахунків, проїзду в транспорті (метро дорожчає не через кризу, а через Черновецького). У звичайному житті сегмент товарів, які ми купуємо за долари, досить вузький. А зустрічати Новий рік у Таїланді зовсім не обов'язково.

Так, існують також комп'ютери, мобільні телефони, машини, одяг, побутова техніка. Ці товари імпортуються в Україну, тому в їх ціну закладається курс долара, реальний або трохи завищений. Але якщо бути відвертими, ноутбуки та автомобілі ми купуємо не щодня. Нічого страшного не станеться, якщо джинси за 30$ почнуть коштувати на ринку не 150 грн. (за курсом 5.0), а, припустимо, 180 грн. (за курсом 6,0).

Аналогічна ситуація - з речами, які привозять із Туреччини та Китаю: ну, подорожчають вони відсотків на 20%, так що життя від цього зупиниться? Можливо, покупці почнуть віддавати перевагу продукції вітчизняного виробника (хоча в це віриться важко). Що стосується побутової техніки, частина її, наприклад, деякі пральні машини, виробляють в єврозоні і купують за євро, а європейська валюта не демонструє рекордне зростання. От у принципі і всі наслідки кризи. В іншому ми самі себе накручуємо.

Продукти харчування дорожчають поза залежністю від курсу долара, на підвищення їх вартості впливає висока інфляція (більше 20% на рік). Те, що Нацбанку останні роки три вдавалося утримувати стабільний курс гривні відносно долара, можна віднести до заслуг виконавчої влади, але не більше того.

Поза залежністю від стабільності американської валюти інфляція в Україні вже котрий рік перевищує 10%. Але є декілька продуктів, ціни на які суттєво не змінюються - наприклад, овочі, фрукти, морепродукти і риба. Так, є значне подорожчання м'ясних і молочних продуктів, але долар тут ні до чого.

Так що особисто мені не дуже зрозуміло, чому навіть бабусь біля під'їзду і водіїв маршруток турбує зростання курсу долара. Навіть якщо завтра його будуть продавати за 8 або 10 гривень, як це може вплинути на життя людини, більше половини зарплати якої йде на придбання продуктів харчування?

Кому вже дійсно не пощастило, так це нещасним товаришам, які набрали доларових кредитів і тепер змушені погашати їх, повертаючи "важкі" гроші. Звичайно ж, прикро брати суму в доларах, коли вони коштували 5 грн., а повертати за 6-6,5 грн. Але з іншого боку, можна було взяти кредит у національній валюті або в євро. І потім, мені в принципі незрозуміла психологія людей, які беруть кредит, не маючи хоча б половини вартості того, що купують.

Банки грають на людських слабкостях, пропонуючи клієнтові стати власником того, що він у принципі не може собі дозволити. І багато хто забуває, що береш чужі гроші, а віддавати доводиться свої. Громадяни, які набрали нічим не забезпечені кредити, і тепер не здатні їх повернути, мимоволі сприяли кризі. Але який сенс тепер їх звинувачувати?

Ми запитали фінансових експертів, наскільки серйозно, на їх думку, криза вплине на пересічного українця

Олександр Жолудь, фахівець з питань монетарної політики, розвитку фінансового сектора і цін Міжнародного центру перспективних досліджень:

- У нас люди не довіряють національній валюті після гіперінфляції 90-их років. Але після літніх подій зі знецінюванням долара багато хто поспішив перевести свої кошти в гривні, і тепер кусають лікті. Потрібно розуміти, що коли ви зберігаєте гроші у валюті або гривнях - це лотерея.

До падіння гривні відсотки з банківських вкладів у національній валюті були більш вигідними. І якщо ви не купуєте імпортні товари, то не можна сказати, що програли, навіть з огляду на обвал гривні. За ці гроші можна купити майже ту ж кількість товарів, що й до кризи. З іншого боку не варто забувати, що ті ж долар та євро піддаються інфляції, а банківські відсотки з цих валют набагато нижчі.

Так що складно сказати, хто в цій ситуації виграв, а хто програв. Якби можна було передбачити всі валютні коливання, то в Україні жили б одні послідовники Джорджа Сороса.

З іншого боку, Україна, незважаючи на доларизацію розрахунків, (метал, нафта, газ, ресурси), не так вже сильно інтегрована у світову економіку. Тому світова фінансова криза і зростання долара нас не сильно торкнулися. Ми є постачальниками сировини і напівфабрикатів, а світові ціни на них знизилися. Тут держава втратила. Пересічні громадяни - не дуже.

Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій:

- У першу чергу постраждають люди, які набрали довгочасні кредитів у доларах. Їм можна тільки поспівчувати. Оскільки якщо щомісячний платіж з кредиту на автомобіль становив, наприклад $300, або 1500 грн., то тепер кредиторові доведеться платити 1800 грн. А зарплату багато позичальників одержують у гривні.

Крім того, скоротиться імпорт, у країні зменшиться товарна маса, відповідно подорожчають ті товари, які залишилися на ринку України. Життя подорожчає. А в цілому, якщо ви не брали кредити і не збираєтеся купувати імпортні речі, наприклад, ноутбуки, то криза істотно вас не зачепить.