За розрахунками Українського кредитно-банківського союзу (УКБС), зняття резервних обмежень підвищить ліквідність банківської системи орієнтовно на 4-5 млрд. грн. У той же час заборона на урахування у резервах готівки і держоблігацій може повністю компенсувати гроші, що вивільнилися. "Ми, наприклад, станемо резервувати більше", - говорить заступник голови правління, скарбник "Ощадбанку Росії" Дмитро Золотько. Його колега з великого банку з українським капіталом стверджує, що із сьогоднішнього дня легше стане тільки невеликим банкам.

Нові резервні вимоги НБУ приведуть до збільшення резервування великими банками (з великою мережею) і скорочення резервування дрібними банками. "Попит на валюту за рахунок позиції (на власні потреби) продукують великі банки. Тепер можливостей для таких операцій у них буде набагато менше", - говорить банкір. Такої ж думки дотримується і директор казначейства банку "Хрещатик" Олексій Козирєв. На його думку, банки з розгалуженою мережею не зможуть різко скоротити обсяги готівки в касах, у результаті чого будуть резервувати на кореспондентському рахунку в НБУ більше коштів. "Піднімуться ставки овернайт, що також послабить тиск на валютний курс із боку банків", - прогнозує фінансист.

Тим часом основний попит та пропозиція валюти на міжбанківському ринку формують все-таки не самі банки, а їхні клієнти - через вимоги погасити депозит або придбати/продати валюту під зовнішньоекономічні контракти. Пік їхньої активності очікується в період з 10 по 20-22 грудня, коли відбуваються розрахунки за підсумками року - внутрішні і зовнішні платежі. Їхня поведінка і буде визначати стан платіжного балансу та динаміку курсу на міжбанківському ринку. "Поки на ринку переважає попит на валюту. Але, думаю, варто очікувати більшої активності від експортерів, які будуть продавати валюту для проведення внутрішніх розрахунків - на піку курсу їм нема рації притримувати виторг", - вважає Олексій Козирєв.

У свою чергу, активність імпортерів із закупівель товару на майбутній рік залишається під сумнівом. Керуючий партнер консалтингової компанії "Астерс груп" Євген Кулинич стверджує, що імпортери зараз не проявляють особливої активності і не контрактують великі обсяги товарів. "Наступного року напевно імпортної продукції на полицях наших магазинів буде менше. Уже сьогодні виникають проблеми із ввезенням продукції в Україну - на митниці назбиралися великі обсяги вантажів. До того ж велика ймовірність, що багато товарів закордонних торговельних марок просто виявляться незатребуваними", - говорить пан Кулинич. На його думку, попит на побутову техніку буде прямо залежати від кредитування.

Що стосується продуктів харчування, то експерти пророкують імпортерам два шляхи розвитку. Перший: незалежно від курсу валюти встановлювати конкурентні ціни на продукцію, тому що в умовах обмеженої платоспроможності більшість покупців будуть вибирати більш дешеві товари. До речі, уже сьогодні імпортні швидкопсувні продукти харчування коштують практично однаково з вітчизняними товарами. Другий шлях: скорочувати обсяги імпорту. "Багато компаній-імпортерів будуть змушені знизити ціну на свою продукцію. Однак незалежно від вартості попит на закордонні товари наступного року істотно впаде. Як правило, вони не є предметами першої необхідності", - стверджує Євген Кулинич.

Починаючи із сьогоднішнього дня тиск на курс долара на міжбанківському ринку почне потихеньку спадати. Наступний тиждень буде найвигіднішим моментом для виходу зі спекулятивної позиції по валюті та обіцяє банкам збільшення короткотермінових гривневих вкладів населення.