Листопад не приніс полегшення на вітчизняний фінансовий ринок. За даними НБУ, за цей період банки втратили близько 11 млрд. грн. вкладів у національній валюті (-5,2%). З урахуванням зростання курсу долара на 17%, за минулий місяць кредитно-фінансові установи залишала і валюта - відтік склав 1,61 млрд. грн. (-1,34%). Без урахування курсової різниці пасиви банківської системи збільшилися на 2,4%.

У цілому листопадові дані можна було б навіть назвати позитивними, якби одночасно з відтоком пасивів скорочувалися й активи банківської системи. Але вони продовжили рости - на 8,6% (тобто в 3,5 рази швидше, ніж пасиви). Розрив між активами і пасивами ще сильніше збільшує потребу банківської системи в рефінансуванні, що НБУ з кожним днем затискає усе сильніше. Наступного року гроші НБУ стануть ще більшим дефіцитом.

Відповідно до вимог Міжнародного валютного фонду, зростання грошової бази в 2009 р. обмежене 11% (зараз річний приріст 32,8%). Тобто за весь майбутній рік НБУ може емітувати не більше 47 млрд. грн. Це мало для забезпечення грішми виконання банківських зобов'язань.

Зараз, за словами голови НБУ Володимира Стельмаха, Нацбанк намагається здійснювати довге рефінансування за рахунок тих гривневих коштів, які НБУ одержав від продажу валютних резервів. Фактично регулятор просто повертає в банківську систему висмоктану з неї гривню. За жовтень, листопад і перший тиждень грудня Нацбанк видав своїм підопічним близько 45 млрд. грн. рефінансування, у той час як на міжбанківському ринку за цей же час із резервів було продано валюти на 43 млрд. грн.

"Ми одержали рефінансування в розмірі 1 млрд. грн. і практично все витратили на виконання своїх зобов'язань, - розповідає голова правління одного з великих банків з українським капіталом. - Без рефінансування ми зможемо протриматися від сили місяць".

У свою чергу, голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін вважає, що Нацбанк не буде видавати банкам рефінансування авансом, а стане виділяти певні ліміти. "Банки вже навчилися працювати в умовах жорсткого дефіциту гривні. Кредити не видаються, платежі проводяться з максимальною затримкою. У цій ситуації НБУ може відкривати квартальні ліміти на банк і видавати йому рефінансування залежно від коливання залишку на коррахунку", - вважає банкір.

Ще один системний ризик, про нейтралізацію якого необхідно думати Нацбанку, - це збільшення готівки поза банками. Але в НБУ чомусь не бажають бачити валютну складову грошової маси і стверджують, що готівка поза банківською системою зменшилась, незважаючи на значний відтік коштів з банківської системи. За 11 місяців чисте сальдо покупок готівкової валюти склало $6,2 млрд., з яких тільки 14% повернулися в банківську систему у вигляді погашення кредитів або на депозити. Тобто в кубушку пішли більше $5,3 млрд.

Валюта в будь-який момент може повернутися в готівковий оборот при русі курсу валюти вниз (багато людей почнуть продавати долар, щоб зафіксувати курсовий прибуток). Це зажадає збільшення готівкової маси гривень поза банками відразу на 25% (зараз готівка становить близько 141 млрд. грн.), що не може не позначитися на показниках інфляції. Якщо наступного року контроль за зростанням цін буде здійснюватися через подальше стиснення кількості грошей в обігу, банкірів очікує ще більший ресурсний голод.

Ще більш серйозною проблемою для українських банків стає капіталізація. Девальвація гривні на 20% не могла не позначитися на нормативах адекватності капіталу. "Вимога НБУ провести термінову переоцінку застав для доформування резервів приведе до того, що половина банків наприкінці року виявиться з негативним капіталом", - говорить голова правління великого банку з іноземним капіталом. За його словами, сума, необхідна на покриття розривів, сьогодні перевищує 115 млрд. грн. "Навряд чи акціонери більшості великих банків зможуть знайти такі гроші для поповнення капіталу банків, навіть іноземці", - говорить банкір.