Ажіотаж навколо валютного ринку поступово сходить нанівець, хоча до повної стабілізації ще далеко. Оскільки ключову роль у валютному регулюванні відіграє Нацбанк, Фокус разом з фінансовими експертами спробував розібратися, які із вжитих ним заходів були ефективними і як буде розвиватися ситуація на валютному ринку в найближчому майбутньому.

Обмеження маржі

Один зі своїх заходів Нацбанк скасував. Мова йде про обмеження максимального відхилення курсу продажу валюти банками на рівні 1,5% від офіційного курсу НБУ, а також про обмеження максимальної маржі - різниці між курсами продажу і купівлі валюти - на рівні 3%.

Чиновники НБУ визнали, що захід, покликаний втримати курс гривні, насправді привів до появи чорного ринку. "Вони, мабуть, зрозуміли, що палицю перегнули, що заборонами ситуацію не поліпшити, тому відмовилися", - вважає керівник інформаційно-аналітичного центру "Форекс Клуб Україна" Микола Івченко.

"Будь-які адміністративні обмеження курсу - фактори, які руйнували ринок. І прийняте Нацбанком рішення правильне, - вважає заступник виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. - Через певний час ми побачимо зникнення чорного ринку, що виник та успішно функціонував кілька тижнів".

Примітно, що саме боротьбою з чорним ринком пояснював скасування обмежень заступник голови НБУ Олександр Савченко. Важко припустити, що влада не здогадувалася про наслідки такого заходу. Проте вона діяла майже місяць.

Змінний курс

Продаючи валюту зі своїх резервів, Нацбанк міг би регулювати курс ринковими методами, але не зробив цього. Мабуть, це найбільш неоднозначне рішення, і банкіри оцінюють його по-різному.

"Нацбанку все-таки треба було виходити на ринок. Так, резерви не нескінченні, але НБУ потрібно вибирати: або сидіти на доларах, або не дати розірватися торговельним ланцюжкам і не ставити в безвихідне становище позичальників", - відзначає радник голови правління ПриватБанку Віктор Лисицький.

Крім того, прив'язка курсу мала важливий психологічний ефект. Про це часто говорив Сергій Тігіпко, який керував Нацбанком у період фіксованого курсу. Його тодішній перший заступник Арсеній Яценюк висловлювався більш образно. "У нас якщо долар дорожчає, то народ вважає, що сало теж обов'язково повинно подорожчати", - обурювався він.

"Народ будь-якої країни в ідеалі хотів би бачити фіксований обмінний курс, - згодний Олег Устенко. - Інший момент: чи є можливість, щоб курс був фіксованим?" На його думку, стримувати курс можна лише при уливанні інвестицій у країну і при зростаючому експорті. "Але в нинішніх реаліях тримати фіксований курс - величезна помилка, - вважає експерт. - Це означає спалювати золотовалютні резерви країни. Це робить країну вразливою перед іншими ризиками, які вистрілять через тижні, місяці".

Як би там не було, найближчим часом НБУ навряд чи буде стримувати курсові коливання. Справа в тому, що змінний курс - одна з основних вимог МВФ. Довгі роки Нацбанку вдавалося її ігнорувати, але тепер, після одержання кредиту від фонду на $16,5 млрд., владі залишається лише спостерігати за сплесками попиту на долар.

А вони не змусять себе довго чекати. "Після 5 грудня підуть гроші з казначейства в області, будуть зроблені виплати бюджетникам, і ці гроші потраплять в економіку. Тоді знову можливий деякий дефіцит валюти", - прогнозує експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.

Виторг експортерів

Застосувавши масу обмежень, Нацбанк чомусь відмовився від вже перевіреної антикризової норми. Мова йде про обов'язковий продаж валюти експортерами: одержавши за проданий товар валюту, підприємства зобов'язані продати половину суми протягом п'яти днів.

Ця норма діяла на початку 90-х, потім її вводили для боротьби з кризою 1998 року, а скасували у квітні 2005-го, коли приплив валюти в країну і так був великий. Тепер Асоціація українських банків вимагає від НБУ повернути норму. Але влада поки не має наміру йти на цей крок.

"Збуджувати зараз експортерів якимись різкими кроками, які не дають відчутних результатів, мабуть, не потрібно", - заявив перший заступник глави Секретаріату президента України, екс-заступник голови НБУ Олександр Шлапак. Експерти вважають, що обов'язковий продаж варто б ввести хоча б тимчасово, наприклад, на півроку.

"Це послабило б тиск на валютний ринок", - вважає Віктор Лисицький. Втім, є сумніви, що подібний захід допоміг би впоратися з дефіцитом долара. "Наслідком введення такого заходу було б просто приховання валюти за кордоном, неправильне декларування вартості, відмова від її ввезення в Україну", - вважає Олег Устенко. Найближчим часом введення обов'язкового продажу малоймовірно: занадто сильне експортне лобі в парламенті та інших органах влади.

Рефінансування банків

Взагалі ж, видача кредитів Нацбанку комерційним банкам не має відношення до курсової політики. Всього НБУ роздав більше 40 млрд. грн. При цьому, окремі банки одержали значні суми: наприклад, Надра Банк - 7 млрд. грн., Родовід Банк - 2,5 млрд. грн. Ці гроші банки повинні були спрямувати на кредитування українських підприємств.

Але на ділі так вчинили далеко не всі. "За два тижні влили 50 млрд. грн. - ефекту нуль, а валюту обвалили в 1,5 рази", - обурювався народний депутат Микола Азаров. Іншими словами, нацбанківські мільярди пішли на покупку доларів. "Кошти, які НБУ спрямовував на підтримку ліквідності банків, зіграли з курсом гривні злий жарт, - пояснює провідний економіст інвесткомпанії "Юпрас-Капітал" Андрій Тарасенко. - Населення, яке знімало свої депозити, відразу ж намагалося перевести заощадження в долари та євро. Фактично кошти НБУ направлялися не на підтримку національної економіки, а на створення додаткового попиту на валюту".

Але з тим, що ефект був нульовим, згодні не всі. "Так, банки витратили гроші на покупку валюти, що стимулювало зростання курсу, - міркує фінансовий експерт компанії "Простобанк Консалтинг" Олександр Сєдих. - Але Нацбанк стояв перед дилемою: або банкрутство банків, або зростання курсу. Перше більш небезпечно, тому Нацбанк вчинив правильно". Крім того, діям банкірів є й інше виправдання. "Ну, припустимо, прийшли гроші. Кому видати кредит? - міркує Віктор Лисицький. - Наприклад, чи можна зараз кредитувати металургію?"

Не виключено, що Нацбанк чекають нові витрати. Зокрема, дотепер не проведена додаткова емісія акцій Промінвестбанку. Ці акції до 25 листопада повинна була викупити компанія Slav AG братів Андрія і Сергія Клюєвих, але тепер термін додемісії продовжений до 8 грудня. З чуток, брати Клюєви навіть намагалися знайти співінвестора, звертаючись, зокрема, до російського Внєшекономбанку, але згоди так і не одержали. Якщо гроші не надійдуть, Промінвестбанк може чекати націоналізація, витрати на яку ляжуть на плечі НБУ.

Заборона обмінників

З 1 січня 2009 року Нацбанк заборонить діяльність обмінних пунктів, що працюють за агентськими угодами з банками. Купити готівку можна буде лише в касах банку або в банківських обмінниках. Це може викликати черги, адже, приміром, у Києві за агентськими угодами працює половина всіх пунктів. Крім того, банки не працюють у вихідні і свята.

"Це рішення погано пояснене, тому воно лише підігріло паніку серед населення, - відзначає Віктор Лисицький. - Крім того, у цьому бізнесі зайняті тисячі людей, а тепер вони опиняться на вулиці". Працівники валютного обміну вже вийшли на вулиці - 400 касирів з Києва і Черкас пікетували Нацбанк. Але з будинку на Інститутській до них ніхто не вийшов, і незабаром валютники планують провести більш масштабну акцію.

НБУ давно точив зуб на агентські обмінники. Адже ними володіють не банки, а фірми, які не потрапляють під прямий контроль Нацбанку. Але експерти сумніваються, що заборона поліпшить ситуацію на валютному ринку. "Цей захід годиться в умовах сильного адміністрування, - говорить Олег Устенко. - Я не бачу економічного сенсу в тому, щоб закрити всі ларьки в умовах вільного ринкового курсу".

Експерти вважають, що в найближчі тижні може покращитися ситуація з дефіцитом долара, але не з його курсом. "Можливо, курс покупки долара буде близько 7 грн., а продажу - у районі 7,8 грн. Але я думаю, що валюту можна буде знайти, і це стане інструментом для зменшення спекулятивного попиту", - прогнозує Олександр Сєдих.

Саме рівень близько 7 грн. за долар вважає реальним ринковим курсом й Олександр Жолудь з МЦПД. І хоча президент Ющенко називає зовсім іншу цифру - 5,8 грн., аналітики не вірять, що курс повернеться на цю позначку.

"За нашими прогнозами, долар зупиниться на позначці 7-8 грн., - говорить Микола Івченко. - До літа-осені 2009 року, можливо, курс трохи впаде, але менше 6 грн. навряд чи опуститься". Втім, експерт не схильний звинувачувати Нацбанк у неготовності до кризи. "З минулої кризи 98-го року в НБУ залишилося не більше 2% працівників, - говорить він. - А тим, хто не знайомий з кризою на практиці, важко адекватно на неї реагувати".