Дискусія щодо офіційного права на життя інтернет-адрес не лише на латинці, яка точиться у світі вже протягом кількох років, зробила в Україні незвичний поворот. До такого перебігу подій привела ініціатива харківської компанії Центр інтернет-імен України, що займається реєстрацією й підтримкою доменних імен і працює на ринку зовсім небагато – з 2007 року.

У понеділок, 6 грудня, представники компанії оголосили про початок реєстрації кириличних доменів у двох нових зонах – .УКР та .БЛОГ. Перша з них анонсована як зона загального призначення, а друга – розрахована на тих користувачів Інтернету, які ведуть власні щоденники. Це перша така ініціатива на теренах України.

До 20 січня 2009 року право пріоритетної реєстрації матимуть власники торгових марок, а після цього зареєструвати домен, за словами представників "Центру інтернет-імен України", зможе кожна людина. „Зараз ми намагаємося захистити від позаштатного сквотингу (реєстрації доменів з метою подальшого перепродажу компаніям) власників торгових марок, щоб згодом з їхнього боку було менше претензій на адресу людей, які реєстрували ці домени”, – заявив директор компанії Олександр Лобода.

Реєстрація кириличного домену, як зазначено на сайті Центру інтернет-імен України, обійдеться у 400 грн.

Функціонування цих доменів, як й інших інтернет-адрес не на латинці, здійснюється за допомогою технології IDN, яка не є загальноприйнятою. Відповідно побачити їх на своїх комп’ютерах без будь-яких додаткових умов зможуть лише жителі країн, у яких ця технологія підтримується на державному рівні, зокрема Ізраїлю, Китаю, Індії, Малайзії й низки інших азіатських країн. Решта користувачів, щоб побачити кириличні домени, має встановити на свої комп’ютери програму i-Client, яку Центр інтернет-імен України пропонує скачати зі свого сайту www.ukrnames.com.

Поки представники харківського реєстратора пропонують послуги з реєстрації кириличних доменів у зонах .УКР та .БЛОГ без надання гарантій, оскільки це питання не узгоджено з Інтернет-корпорацією з надання імен й адрес (Internet Corporation for Assigned Names and Numbers – ICANN), яка здійснює керівництво кореневими серверами Інтернету і має виключне право на надання доменів у Мережі.

Паралельно із формуванням клієнтської бази Центр інтернет-імен України вестиме переговори із впровадження своєї ініціативи з держструктурами й представниками українського інтернет-співтовариства. „На наступному етапі ми плануємо створення асоціації з представниками влади й учасниками інтернет-ринку України для подання заявки в ICANN для акредитації нових доменів як доменів загального користування на кирилиці”, – зазначила президент компанії Світлана Тутова.

Харків’яни сподіваються, що на офіційну реєстрацію в ICANN піде не більше року.

А поки домени у зонах .УКР та .БЛОГ обслуговуватимуться на серверах китайського провайдера i-DNS.net, піонера в реалізації ідеї багатомовних інтернет-імен.

Азіатська ідея

Першими про можливість написання інтернет-адрес національними мовами заговорили країни Азії, азбуки яких суттєво відрізняються від латинки. Для технічного забезпечення цієї ідеї вчені з Китаю, Японії, Південної Кореї, Гонконгу, Тайваню, Малайзії, Таїланду й Сингапуру спільними зусиллями створили технологію IDN, запущену 1999 року. Зараз у багатьох азіатських країнах, а також Болгарії та Ізраїлі вона підтримується на державному рівні.

Кілька років тому відповідна дискусія розпочалася й на рівні ICANN. Поки вона не завершена, але ключова організація в Інтернет вже технічно підготувалася до можливості надання певній країні домену її національною мовою, про що було оголошено на 32-й міжнародній конференції ICANN у червні цього року в Парижі. Тоді ж на підсумковому засіданні рада директорів ICANN прийняла резолюцію, що передбачає введення доменів на нелатинських алфавітах за прискореною процедурою. Єдине, що для цього потрібно, –підтримка уряду відповідної країни та її інтернет-співтовариства.

Серед країн, які вживають кирилицю, першою цією можливістю скористалася Росія, де дискусія про створення кириличних доменів триває вже 8 років. На 33-й конференції ICANN, що проходила на початку листопада в Каїрі, Росія офіційно затвердила домен верхнього рівня .РФ. Запустити систему набору адрес в Інтернеті на кирилиці росіяни сподіваються вже з другого кварталу 2009 року.

Врозріз з правилами

Україна ж поки стоїть трохи осторонь цього процесу. „У нас ніхто не намагався навіть розпочати таку дискусію, – наголошує Юрій Гончарук, директор Українського мережевого інформаційного центру при Державному комітеті інформатизації України. – Ми навіть не завершили дискусію про розподіл адміністративних ролей в українському Інтернеті – з доменом .ua, – Через це були призупинені будь-які дії щодо розвитку доменних імен, у тому числі й кирилицею”.

Проте питання про можливість створення кириличного домену для України вже потрапило в орбіту уваги владних структур. На останньому засіданні координаційної ради Українського мережевого інформаційного центру, що відбулося наприкінці листопада, розглядалося питання про визначення кириличного ідентифікатора для України, щоб потім на його основі створити відповідний домен. У підсумку було прийнято рішення, що представники різних профільних організацій проведуть у себе внутрішні консультації щодо можливості створення кириличного домену.

Ініціатива Центру інтернет-імен України заскочила представників українського інтернет-співтовариства зненацька й дуже їх подивувала. „Вони з настороженістю ставляться до цих ідей, – повідомив Олександр Лобода. – Зараз наше завдання остаточно їх переконати”.

Його слова підтвердило опитування кількох інтернет-провайдерів щодо цієї ініціативи. „Поки це не буде зроблено офіційно на кореневих серверах ICANN, це прожект, витискування грошей і самореклама”, –впевнений Роман Бадешко, керівник служби технічної підтримки компанії Lucky.net.

З ним погоджується й Дмитро Наумчик, комерційний директор компанії MG line. „Ми будемо співробітничати щодо цього, якщо воно регулюватиметься на рівні держави. Ми співробітничатимемо лише з тим, що законно й загальновизнано”, – заявив представник інтернет-провайдера.

За словами Романа Гончарука, він, його друзі та колеги, дізнавшись про цю ініціативу, лише посміялися з необізнаності харківської компанії щодо правильної процедури офіційного затвердження нових доменів в ICANN, яка працює лише з представниками державної влади певної країни. „Це просто експеримент, і він завершиться нічим, – наголошує Гончарук. – Є встановлені правила й процедури, за якими діє величезна кількість організацій, й ось хтось, з ними не ознайомившись, вирішив, що він розумніший”.

Один з подібних проектів, про який було оголошено чотири роки тому, також завершився нічим. Тоді компанія iName заявила, що збирається розпочати реєстрацію кириличних доменів у зонах .com та .net, також не узгодивши це з держструктурами.

У випадку ж з компанією Центр інтернет-імен України, крім ігнорування офіційної процедури створення доменів верхнього рівня, були порушені права України й на її ідентифікатор. Відповідно до міжнародного стандарту ідентифікації країни Україна має два позначення – ua та ukr, які не можна використовувати з іншою метою навіть у фонетичній копії. „Ця компанія порушила право, визначене міжнародними договорами, на захист ідентифікатора країни”, – повідомив Гончарук.

Чиновник вже звернувся до ICANN з вимогою призупиняти будь-яку можливість реєстрації домену .УКР без узгодження цього питання з українською владою.

Час домогосподарок

Створення доменів на кирилиці для України матиме сенс, коли українське суспільство відчуватиме потребу в цьому. Поки ж вона ще не сформувалася.

Готовність країни до появи інтернет-адресації рідною мовою, за словами Юрія Гончарука, визначається якісними характеристиками її інтернет-аудиторії. Років десять тому основними користувачами Інтернету були технічні спеціалісти, які добре розбиралися в цих питаннях. Сьогодні інтернет-користувачами в Україні є переважно представники ділових кіл, які також не мають жодних проблем у написанні доменів латинкою.

Однак є країни, у яких коло користувачів Інтернету вже охопило звичайних обивателів, які нерідко не мають жодного уявлення, як технічно ця система функціонує. Ось на цій стадії розповсюдження Інтернету й з’являється сенс створювати домени національною мовою „В міру того, як відбувається якісна зміна аудиторії у бік домогосподарки, виникає інтерес зробити систему адресації чи запиту ресурсів рідною зрозумілою мовою”, – переконаний Гончарук.

З тим, що ця ініціатива є несвоєчасною, погоджується й Дмитро Наумчик. Коментуючи твердження представників компанії Центр інтернет-імен України про те, що з появою кириличних доменів більше українців зможе долучитися до Інтернету, представник провайдера MG line зазначив: „Насправді набрати рядок у браузері не так вже й важко. Щоб до Інтернету приєдналося більше українців, краще б вони думали, як його наповнити контентом і зробити нормальні ресурси. Це б людям було корисно, а не перевигадування велосипеду”.