З 215 торговельних партнерів України близько третини - країни, чий імпорт у нашу країну значно перевищує поставки українських товарів на їхні ринки. Найбільші імпортні поставки проводилися з Росії, Німеччини, Китаю, Туркменістану і Польщі.

Що можна обмежити

Левову частку товарів, ввезених в Україну, становлять такі групи: енергетичні матеріали, нафта і продукти її перегонки, автомобілі, а також механічне та електричне обладнання. У той же час, на думку аналітиків, імпорт на ці товари впаде і без втручання української влади.

Насамперед очікується падіння імпорту продукції машинобудування, що займає майже третину загального імпорту товарів, вважає Олена Білан. "Крім цього, зниження світових цін на нафту буде сприяти скороченню в доларовому вираженні імпорту нафти та нафтопродуктів", - підкреслює аналітик.

Що стосується автопрому, то, на думку гендиректора Всеукраїнської асоціації автодилерів та імпортерів Олега Назаренка, нестача грошей у людей уже позначається на поставках. "Починаючи з листопада продажі імпортних автомобілів скоротилися", - говорить він.

При цьому істотну частину імпорту займають товари, які можуть бути замінені вітчизняними аналогами. Так, більшу частину такого імпорту займає фармацевтична продукція. Лідерами з постачання ліків в Україну стали Німеччина і Франція (на 379 і 210 мільйонів доларів відповідно). При цьому українські фармацевти підкреслюють, що можуть повністю забезпечити населення 85% медикаментів.

"Тільки 15% ліків - незамінні", - відзначає Юрій Чертков, заступник генерального директора "Фармацевтичної фірми "Дарниця". За його словами, імпортні ліки стають занадто дорогими і зараз аптечні співробітники все частіше просять вітчизняні препарати-аналоги.

"Ми не наполягаємо, що потрібно купувати тільки вітчизняну продукцію, але якщо імпортні ліки коштують 100 гривень, а наші 15, то незабаром у людей просто не залишиться грошей і вони звернуть увагу на українських виробників", - пояснює Чертков.

Що стосується харчової промисловості, то експерти відзначають, що українські виробники можуть повністю задовольнити внутрішній попит, крім деяких груп товарів (риба, овочі/фрукти). Так, кондитерська галузь в Україні добре розвинена та орієнтована на експорт, тому цілком можна було б обійтися без імпортних насолод. Однак у країну щорічно поставляються кондитерські вироби з Білорусії (на 28,6 мільйона доларів), Росії (на 8,4 мільйони доларів), Німеччини (на 4,6 мільйони).

Саморегулювання

У той же час економісти відзначають, що різке зростання імпорту в січні-жовтні цього року було тимчасовим явищем. Насамперед тут зіграв роль вступ України у СОТ.

"Коли знизилися мита, у перший момент із різних країн в Україну повалив товар, більша частина якого була не затребувана", - пояснює аналітик консалтингової компанії "ААА" Марія Колесник. Вплинуло на збільшення розриву між імпортом та експортом бажання людей зберегти свої заощадження.

"Жовтневе збільшення торговельного дефіциту було короткостроковим епізодом, викликаним сплеском попиту на імпортовані товари з боку населення, що намагалося будь-яким способом уберегти від знецінювання свої гривневі заощадження", - вважає Олена Білан, аналітик інвесткомпанії "Драгон Капітал".

На її думку, торговельний дефіцит уже скоротився в листопаді і грудні через падіння внутрішнього попиту (як споживчого, так й інвестиційного) і девальвацію гривні, що робить імпортні товари менш конкурентноздатними.

"Це вагомі фактори зниження внутрішнього попиту на імпортну продукцію, і економічно вони більш доцільні, ніж підняття мит", - вважає Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру ім. Разумкова.