При цьому грецький центробанк не накладає жодних обмежень на фінансові інвестиції за кордон. За словами місцевих банкірів, в найближчі декілька років основне зростання грецької банківської системи припадатиме на дочірні банки в інших країнах, тоді як темпи розвитку ринку усередині Греції істотно сповільняться.

За словами заступника генерального директора Piraeus Bank Group Іліаса Мілліса, сьогоднішня ситуація в економіці Греції, як багато в чому і в українській, була спровокована не стільки світовою фінансовою кризою, скільки політичними чинниками. Зокрема, основною проблемою є зовнішній борг і дефіцит бюджету.

Крім того, додала проблем й інтеграція Греції в єврозону, оскільки країну почали торкатись результати міжнародних фінансових спекуляцій на валютних курсах. Проте антикризові заходи нового уряду, за його розрахунками, дозволять протягом року зменшити дефіцит бюджету з 12,7% до 8,7%. Для цього вже розроблений комплекс заходів, що включають, зокрема, зниження зарплат (враховуючи, що в Греції близько чверті населення - держслужбовці, це досить радикальний захід), мораторій на підвищення пенсій, збільшення ПДВ до 21% (зараз максимальний становить 19%), підвищення акцизів на алкоголь, тютюн і бензин. "Фактично прийняті заходи жорсткіші, ніж міг би зажадати від нас МВФ, якби до нього звернутися, - говорить глава наглядової ради "Піреус Банк МКБ" Янніс Киріакопулос.- Але коли придумували євро, аналогічної МВФ структури для ЄС не придумали". З іншого боку, грецькі фінансові інституції в попередні роки досить активно інвестували за кордон, зокрема в зростаючі ринки, які зараз знову активно піднімаються після кризи, тому громадяни зможуть частково компенсувати втрату фінансування з бюджету. Більш того, грецькі банки продовжують уважно придивлятися до всіляких інвестиційних проектів за кордоном, а доки потихеньку вкладають гроші в розвиток власної інфраструктури в дочках, аби зустріти у всеозброєнні закінчення кризи і відновити кредитування.

За словами Киріакопулоса, першими претендувати на кредити в Україні зможуть крупні прилюдні корпорації з прозорою структурою активів. Слідом за ними почне піднімати голову малий і середній бізнес, а лише потім повернеться роздріб: банкіри, які порозумнішали за час кризи, не збираються обростати неліквідними заставами або проблемними портфелями. "У активах банківської системи Греції токсичні активи складають 0%. Можливо, це пов'язано з тим, що всі грецькі банки є комерційними, а не інвестиційними, до того ж іпотека у нас теж почала розвиватися зовсім нещодавно", - говорить банкір.

Крім того, співвідношення "кредити - депозити" в системі становить 112%, що значно нижче середньоєвропейських 180%. Отже мало не єдиним гальмом бурхливого розвитку банківської системи стало істотне підвищення ставки для залучення фінансування. "Для Греції, де депозити в євро притягуються під 2,5-3% річних, платити Libor+3% - це дуже дорого", - говорять банкіри. Втім, вважають вони, з поліпшенням ситуації і підвищенням суверенного рейтингу країни, це питання повинне вирішитися.

А ось в Україні активне кредитування цього року відновлено не буде. Так само як і фінансовий результат банківської системи не вийде в плюс. Отже доки грецькі банкіри акумулюватимуть депозити населення в гривні, чекатимуть відміни заборони на кредитування населення у валюті, якої в Piraeus Bank Group досить, оптимізуватимуть філіальну мережу і викладатимуть черговий мільйон євро, аби підвищити впізнаваність бренду.