Законний бар'єр

В результаті кадрових пертурбацій, які відбулися минулого тижня в київській мерії, свої посади втратили 7 з 14 заступників і три з чотирьох перших заступників столичного градоначальника. Єдиним першим замом залишився виходець з Донбасу Анатолій Голубченко. На своїх посадах також продовжать працювати Віталій Журавський, який займається управлінням освіти і науки, Валерій Миронов, який очолює транспортне управління, Ігор Добруцький, який займається сферою охорони довкілля столиці, Броніслав Стичинський, керівний апаратом КМДА, і Віктор Сивець, який займається питаннями промисловості. Новим заступником з медицини і соціального захисту була призначена Алла Шлапак. Найближчим часом можлива також заміна деяких глав райадміністрацій. Демонструючи бурхливу діяльність, Леонід Михайлович щодуху прагне сподобатися новій владі, аби зберегти за собою крісло мера. Тим більше що і для Президента перевибори столичного градоначальника зараз небажані.

Кияни не люблять донецьких ще з часів помаранчевої революції. І останні президентські вибори лише підтвердили, що за останні п'ять років це ставлення не змінилося. У першому турі Віктору Януковичу віддали свої голоси лише 15,9% жителів столиці, в другому - 25,7%. Тому покладати надії на дочасні вибори як традиційний механізм зміни влади, Банковій не має сенсу. Та й гідної кандидатури на посаду київського мера у "регіоналів" немає: перемогти в столиці такого конкурента, як Юлія Тимошенко, в ПР нікому. В разі проведення дочасних виборів саме кандидатура лідера розглядається бютівцями як найбільш перспективна у війні за київський престол. З іншого боку, кияни вже встигли пересититися креативом мера і роботою його "молодої команди". І зміну влади в столиці, швидше за все, сприймуть зі схваленням.

Тому "регіонали" вирішили піти найменш витратним і найбільш ефективним шляхом - змінити закон про столицю. Головною мішенню юристів ПР стала норма, яка закріплює поєднання головних посад Києва: у місцевому самоврядуванні (міський голова) і виконавчій владі (голова КМДА). За даними "ДС", активну участь в роботі над документом бере екс-мер Києва Олександр Омельченко, один з небагатьох членів фракції НУ-НС, які погодилися увійти до коаліції з ПР. Кажуть, що Омельченко змушений був піти на співпрацю з "регіоналами", щоб нинішнє керівництво МВС не пригадало йому торішнього ДТП (коли він збив на смерть пішохода). Цікаво, що в 2002 р. саме Олександр Олександрович перешкодив Леоніду Кучмі реалізувати ідею розділення двох посад. Тоді, під час чергової виборчої кампанії в мери, Сан Санич офіційно пішов у відпустку. Президент, скориставшись нагодою, призначив в.о. глави КМДА свою людину - Ігоря Шовкуна. Проте Омельченко наступного ж дня відкликав свою заяву про відпустку, повернувшись на робоче місце. У 2003 р. Банкова знов спробувала змістити мера столиці з посади глави Київради, відправивши Омельченка на заслужений відпочинок (на той час йому виповнилося 65 років). Але і тоді йому вдалося переконати Леоніда Кучму в своїй незамінності на посаді керівника міськадміністрації. До того ж тоді за столичного градоначальника заступився Конституційний суд. Згідно з його рішенням, винесеним в грудні 2003 р., саме вибраний голова Київради повинен очолювати виконавчу владу столиці. При цьому, згідно вердикту суддів, на мера Києва не поширюється вимога про обження віку перебування на державній службі. Це рішення КС зробило неможливим розділення двох керівних посад в столиці без внесення змін до законодавства.

Але тепер "регіоналам" не складе труднощів дуже оперативно це зробити. У червні минулого року парламент ухвалив в першому читанні законопроект "Про столицю України - місто-герой Київ" (№4463), в авторах якого значаться представники всіх парламентських фракцій. Документ передбачає розділення посад мера і голови Київради. Крім того, президентському намісникові (главі адміністрації) відводяться ключові повноваження, що дозволяють блокувати рішення органів місцевого самоврядування, згодом звернувшись до Адміністративного суду з проханням визнати відповідний акт незаконним. Також пропонується наділити КМДА правом прийняття рішень стосовно об'єктів державної власності, що перебувають у сфері її управління, використання і охорони землі й інших природних ресурсів. Крім того, новий голова адміністрації контролюватиме субвенції, передбачені в держбюджеті на столичні потреби.

Таким чином, розставивши свої кадри у виконавчій вертикалі Києва і маючи підтримку більшості депутатів у Київраді (що для ПР цілком реально за умови домовленостей з блоком Черновецького і Цивільним активом Києва), Банкова отримає повний контроль над столицею, якщо такий законопроект з поправками буде прийнятий в цілому. А це можливо вже на наступному пленарному тижні.

Кадрова черга

На посаду глави КМДА в Адміністрації Президента розглядають декілька кандидатур. Перша з них - голова Шевченківської районної адміністрації Віктор Пилипишин. Зараз з колишнім соратником Володимира Литвина йдуть інтенсивні перемовини щодо майбутніх кадрових розкладів в апараті КМДА і районних адміністраціях. Для Банкової Пилипишин вигідний тим, що він - відомий киянам "розкручений" кадр, який зумів зробити собі ім'я на нещадній критиці Леоніда Черновецького. Тому таке призначення не спровокує незадоволеність киян, що дуже важливо для ПР, яка бажає не просто адміністративно закріпити свою владу в столиці, але і розширити в Києві електоральну підтримку. Проте на Банковій побоюються, що, всівшись в крісло глави міськадміністрації, Віктор Пилипишин перестане прислухатися до побажань президентської команди.

На посаду голови КМДА з новими повноваженнями також претендують Віктор Сивець і Алла Шлапак. Перший працює заступником глави КМДА ще з 2008 р. Під час виборчої кампанії очолював штаб Віктора Януковича в Києві. Він близький друг Президента, і це може стати вирішальним чинником при остаточному виборі кандидатури на посаду керівника виконавчої влади.

Алла Шлапак також працювала у виборчому штабі Януковича, але під керівництвом Сивця. До призначення минулої середи заступником глави КМДА, який займається питаннями охорони здоров'я і соціального захисту, Шлапак була депутатом - співголовою фракції блоку Черновецького в Київраді. Не виключено, що якщо Президент зробить ставку на Віктора Сивця, то Алла Шлапак стане його правою рукою.

Також на цю посаду претендує депутат ВР Ігор Лисов, який контролює будівельний "Ліко-Холдинг". Член фракції Партії регіонів у Верховній Раді в 2003-2006 рр., працював заступником мера Києва Олександра Омельченка, відповідаючи тоді за комунальну власність. Цю посаду він зміг отримати завдяки своєму батьку, Володимиру Лисову, який був близький з екс-мером столиці.

На гачку в Банкової

Поставивши свою людину на посаду глави КМДА, Банкова цілком може змиритися з тим, що нічого не варту посаду міського голови продовжить займати Леонід Черновецький. Ця посада може бути збережена за ним в обмін на коаліцію його блоку і підконтрольного йому ГАКу з фракцією ПР в Київраді. Правильне рішення Леоніду Михайловичу допоможе прийняти новий столичний прокурор, в нещодавньому минулому прокурор Донецької області Юрій Ударцов.

Його попередник Євген Блажівський на словах завжди демонстрував опозиційність до київської влади, проте на ділі проявляв до неї незвичайну лояльність. Що і підтверджується практично всіма справами міської прокуратури. Перший тест на лояльність він здав ще в жовтні 2007 р., майже відразу після призначення головним прокурором столиці. Саме тоді відбулася скандальна сесія Київради, під час якої в обхід вимог законодавства і регламенту були роздані сотні тисяч гектарів зелених зон. Опозиційні сили вимагали, щоб всі прийняті на цій сесії рішення були скасовані в пакеті, бо засідання проводилося з кричущими порушеннями (деякі нібито голосуючі тоді депутати в цей період взагалі перебували за межами країни). Проте прокуратура, закривши очі на порушення регламенту, почала опротестовувати кожне рішення окремо, тим самим прирікши вал судових справ на провал.

Після цього "фірмовим почерком" Блажівського стали протести на спірні рішення міськради, які без зусиль відхилялися міськими депутатами і губилися в архівах. Наприклад, був поданий і відхилений депутатами протест на рішення Київради про продаж 80% акцій ХК "Київміськбуд". Так само відхилено опротестування рішення про продаж комунальних акцій ВАТ "Київводоканал", ВАТ "Київгаз" і холдингу "Хліб Києва". Спустили на гальмах і гучну справу про знесення споруд історико-архітектурного пам'ятника "Київська фортеця" на вулиці Рибальській, 24/16 (проведений в новорічні свята компанією "ЛВ-Холдинг" демонтаж трьох будівель комплексу фортеці). Допомагав столичний прокурор і окремим депутатам, лояльним до градоночальника. Ще в 2006 р. прокуратура прийняла рішення не порушувати кримінальну справу проти депутата від блоку Леоніда Черновецького - Євгена Лаврова, якого співробітники міліції затримали за підозрою в отриманні хабара. У 2008 р. прокуратура перекваліфіковувала порушену міліцією кримінальну справу про шахрайство проти посадових осіб КМДА в справу про перевищення службових повноважень. У тому ж році прокурори зам'яли скандал довкола забудови приватними структурами заповідника "Жуків острів", внаслідок чого його площа зменшилася удесятеро.

Навіть міські депутати неодноразово відзначали, що лише близько 10% протестів прокурора на їх рішення у результаті потрапляють до судів. З приходом на посаду прокурора ставленика Віктора Януковича, який на сьогодні дуже незадоволений позиціями Партії регіонів у Києві, ця ситуація може кардинально змінитися. Юрій Ударцов у будь-яку мить може дістати з архівів всі зам'яті його попередником гучні справи і направити їх до судів. І це краще від будь-яких інших аргументів змусить Леоніда Черновецького бути слухняним виконавцем волі Банкової.