Конституційний суд відкрив провадження за поданням народних депутатів від Партії регіонів, які просять суд роз'яснити порядок формування парламентської коаліції і статус позафракційних депутатів. Депутат від Партії регіонів Юрій Мірошниченко сказав, що його колеги просять суд розглянути цю справу як першочергову: "Ми просимо суд розтлумачити ч. 6 ст. 83 Конституції, щоб дізнатися, чи можуть бути суб'єктами коаліції позафракційні депутати і депутати з інших фракцій, і яким буде їх статус", - говорить Мірошниченко.

Слухання у справі проходить в письмовому режимі. Суддею-доповідачем призначений Юрій Никітін, якого в КС делегував попередній президент Віктор Ющенко.

Політика втрутиться

Подання до Конституційного суду в першу чергу робить вразливою не лише коаліцію, але і Кабмін, який висунула парламентська більшість. Окрім цього, як вважають експерти, у зв'язку зі зміною влади судді КС, призначені за президентською квотою, можуть бути залежні від прихильності нового глави держави.

Міністр юстиції Олександр Лавринович дотримується іншої точки зору. Він відзначив, що якщо суд визнає нову норму регламенту неконституційною, це ніяк не позначиться на роботі коаліції та органів виконавчої влади: "Рішення КС набирає чинності з часу оголошення, а не з вчорашньо-позавчорашнього дня. Тобто рішення КС враховуватиметься при формуванні вже нової коаліції".

Опозиція, у свою чергу, вирішила не втрачати часу. За даними "ЭИ", в секретаріат КС надійшло подання з аналогічної тематики 56 депутатів від НУ-НС і БЮТ, але виробництво у справі ще не відкрито. Прибічники Юлії Тимошенко натякають на істотні проблеми для нової парламентської більшості, які виникнуть в разі позитивного рішення суду. Депутат від БЮТ Святослав Олійник заявив, що якщо КС визнає неконституційним формування коаліції, це не позначиться на роботі уряду, але створить передумову для розпуску Ради. "КС славний своїми рішеннями, над якими всі юристи сушать голову. Але сумнівно, що суд прийме рішення, що суперечить своїм попереднім трактуванням Конституції", - сказав Олійник.

Аргументи сторін

Процес формування коаліції Партія регіонів почала із зміни п. 1 ст. 61 закону про регламент Ради. Суть прийнятих новин полягала в уточненні визначення "коаліція": у законі додалася норма, що дозволяє окремим депутатам входити в парламентську більшість, головне, аби до альянсу увійшло більше 226 депутатів. Захопившись розкладанням політичного пасьянсу, Партія регіонів допустила декілька помилок - змінена стаття регламенту тепер не відповідає 83 ст. Конституції, де йдеться, що коаліція формується фракціями. Саме до цієї статті Основного Закону свого часу апелювала Юлія Тимошенко. Після того, як з більшості вийшли депутати Юрій Бут і Ігор Рибаков, юристи БЮТ запевняли, що демарш депутатів не важливий, оскільки загальна кількість депутатів у фракціях все одно налічує 226 осіб.

А ще, змінюючи регламент Ради, регіонали не взяли до уваги, що їх ініціатива суперечить рішенню КС від 16 вересня 2008 р. За іронією долі, це рішення приймалося КС за поданням Партії регіонів після виходу з коаліції БЮТ, НУ-НС і Блоку Литвина депутатів Ігоря Рибакова і Юрія Бута, і її чисельність стала меншою, ніж того вимагає законодавство.

Незважаючи на туманність формулювань, КС в своїй мотиваційній частині констатував: до коаліції можуть увійти лише депутати з фракцій, що формують її. У своїй же резолютивній частині суд ще раз вказав на норму ст. 83 Основного Закону, де йдеться, що коаліція формується фракціями, які в сумі налічують понад 226 депутатів.

Якщо КС задовольнить клопотання регіоналів про першочерговий розгляд справи, обговорення завершаться через місяць, після чого судді приступлять до написання рішення. Отже, літо-2010 обіцяє бути гарячим - більшою мірою через велику кількість політичних інтриг.