З’їсти…

Так, за даними з відкритих джерел, Донецький електрометалургійний завод (ДЕМЗ), що входить до російської групи компаній "Естар", перейшов під управління "Альфа-груп". Власник групи компаній "Естар" Вадим Варшавський в січні 2008 р. придбав ДЕМЗ в групи ISTIL, підконтрольної бізнесменові Мохаммаду Захуру. При цьому оборудку фінансував російський Альфа-банк, який виділив на ці цілі близько $1 млрд. Проте торік компанія пана Варшавського почала зазнавати труднощів з обслуговуванням кредитів. Один з кредиторів звернувся до суду, ініціювавши процедуру банкрутства "Естару". Крім того, в листопаді 2009 р. російський Альфа-банк звернувся до Арбітражного суду м. Москви з наміром стягнути майже $23,5 млн кредитної заборгованості горілчаного холдингу "Союз-Віктан".

Примітно, що даний кредит був виданий українському підрозділу компанії. В "Альфа-банку (Україна)" відмовилися коментувати ситуацію. "Це кредити центрального офісу. Звертайтеся за коментарями до них", - запропонувала Юлія Євтушенко, начальник відділу PR "Альфа-банк (Україна)". Проте в Москві вважали за краще утриматися від коментарів.

Тим часом, як вже повідомлялося, сумарна заборгованість "Союз-Віктану" лише перед українськими банками досягала $200 млн. В зв'язку з цим деякі кредитори навіть зверталися до суду з проханням заборонити виїзд за кордон керівникові і співвласникові компанії Андрію Охлопкову.

За словами В'ячеслава Юткіна, першого заступника голови правління Промінвестбанку (дочірній банк російського Внєшекономбанку; ВЕБ), компанію "Союз-Віктан" кредитували 6-7 банків, серед яких фінустанови з російським капіталом - Сбербанк, "ВТБ Банк" і Альфа-банк. Крім того, кредиторами компанії також є "ОТП Банк" і УкрСиббанк. Керівник прес-служби компанії "Союз-Віктан" (м. Київ; з 1994 р.; 3 тис.ос.) Сергій Блажко відмовився давати будь-які офіційні коментарі: "Зараз ми перебуваємо на стадії банкрутства, тому було прийнято рішення не давати жодної інформації". В той же час, за інформацією УНІАН від 6 січня 2010 р., частиною виробничих потужностей "Союз-Віктану" розпоряджається Кримська горілчана компанія, яку пов'язують з Ігорем Татарченком, колишнім головою російського держпідприємства "Союзплодімпорт" (великий виробник алкогольних напоїв). У свою чергу, голова правління "ВТБ Банку" (м. Київ; з 2005 р.; 4 тис.ос.) Вадим Пушкарьов заявив, що група "ВТБ" не є кредитором "Союз-Віктану". "Ви, напевно, плутаєте ВТБ і ВЕБ. Дуже багато подвигів ВЕБ приписують нам", - відзначив банкір.

Справжньою сенсацією стала операція з поглинання російськими інвесторами активів українського металургійного бізнесу. За інформацією з відкритих джерел, 31 грудня 2009 р. група російських інвесторів, серед яких значиться власник швейцарського трейдера Carbofer (колишній співвласник "Євразхолдингу") Олександр Катунін, придбала 50%+2 акції корпорації "Індустріальний Союз Донбасу". Свої акції продав Віталій Гайдук, один із співвласників "ІСД" . Сума операції не розголошується, але відомо, що її профінансував російський ВЕБ.

Власниками решти 49,99% акцій "ІСД", як і раніше, є чинні акціонери, - Сергій Тарута та Олег Мкртчян. Аналітики сходяться на думці, що "ІСД" була змушена залучити нового інвестора для розрахунків з кредиторами. За словами директора представництва ЄБРР в Україні (м. Київ; з 1993 р.; 32 ос.) Андре Куусвека, зараз корпорація "ІСД" веде переговори про реструктуризацію заборгованості перед 40 банками. Учасники ринку оцінюють борги "ІСД" перед кредиторами в $3 млрд. "При таких обсягах заборгованості і ринковій кон'юнктурі продатися - це не найгірший варіант", - відзначив Володимир Хливнюк, голова правління банку "Фінанси і Кредит" (м. Київ; з 1993 .; близько 5 тис.ос.). У свою чергу, В'ячеслав Юткін підтвердив, що фондування операції здійснював ВЕБ, але без залучення Промінвестбанку.

"Тому я не знайомий з деталями. Знаю, що операція обговорювалася близько півроку. Внєшекономбанк не кредитував корпорацію "ІСД", тому навряд чи доречно говорити про класичний випадок поглинання компанії за борги. Тим більше, що заборгованість "ІСД" перед Промінвестбанком, яка на початок поточного року склала близько $35 млн, обслуговується ідеально", - пояснив Юткін.

Як відомо, ВЕБ є агентом уряду Російської Федерації, а його наглядову раду очолює особисто прем'єр-міністр РФ Володимир Путін. "Отримання прибутку не є основною метою Внєшекономбанку", - заявив влітку минулого року Володимир Дмитрієв, голова ВЕБ.

Українські банкіри переконані, що участь в операції Внєшекономбанку свідчить про її політичний підтекст. "Я вважаю, що ВЕБ підставив фінансове плече приватному російському бізнесу, аби потім держава отримала можливість впливати на поглинений бізнес, а отже, на цілий провідний сектор економіки іншої країни", - відзначає Ярослав Колесник, голова правління банку "Форум".

З такими висновками згоден голова правління іншого великого банку, котрий побажав залишитися неназваним: "Наскільки я розумію, в російських банків, тим більше з державним капіталом, є установка відбирати бізнеси позичальників. Їх агресивність відносно позичальників деякою мірою пов'язана з цими установками"

…і не подавитися

Варто відзначити, що найбільші російські держбанки активно кредитували великий український бізнес під заставу корпоративних прав, чим не дуже активно займалися, скажімо, західні банківські групи. "Сьогодні ВТБ може робити досить серйозні речі, які важко здійснити іншим банкам. Нас же не бентежить практика кредитування під заставу пакету акцій якихось провідних підприємств. Ми цього не боїмося", - заявляв більше двох років тому Андрій Костін, президент - голова правління ВТБ.

Володимир Хливнюк підтверджує, що деякі банки ще в процесі видачі кредитів ставили перед собою мету зрештою відібрати бізнес у позичальника. "Позиція банку в цьому питанні залежить від політики його засновників. Але я знаю багато прикладів, коли за борги банки забирали бізнес позичальників", - констатував банкір. В зв'язку з цим нагадаємо, що ще три-чотири роки тому Нацбанк переконував учасників ринку в необхідності обмеження присутності іноземного державного капіталу на вітчизняному банківському ринку.

"Ми вважаємо, що неконтрольована діяльність іноземних держбанків на нашій території може становити серйозні ризики для економічної безпеки України. Необмежені фінансові можливості цих банків ставлять їх поза конкуренцією. Узяти ту ж Росію, її держбанкам не важко вкласти в розвиток власного бізнесу багато мільярдів доларів. Капітал Внєшторгбанку або Сбербанку РФ перевищує капітал всієї нашої банківської системи, тому тут, безумовно, потрібно вводити обмеження", - заявляв Анатолій Шаповалов, перший заступник голови НБУ.

Зараз на українському банківському ринку працюють дочірні структури чотирьох найбільших держбанків РФ - Промінвестбанк, Дочірній банк Сбербанку Росії, "ВТБ Банк" і "БМ Банк". Банкіри відзначають, що окрім держбанків, у поглинанні бізнесу своїх позичальників часто зацікавлені фінустанови, що входять до тих чи інших ФПГ. "Варто розрізняти стратегію банків залежно від приналежності до ФПГ. Якщо банк є частиною ФПГ, він може піти на поглинання бізнесу. Незалежні ринкові банки встановлюють контроль над бізнесом позичальника лише в крайньому випадку", - вважає Домінік Меню, глава представництва BNP Paribas в Україні.

Микола Лагун, голова наглядової ради "Дельта Банку", теж переконаний, що банки, які займаються винятково класичним банківським бізнесом, не зацікавлені в поглинаннях бізнесу позичальників. "Банкам не потрібні непрофільні активи. Зараз фінустанови потребують ліквідності й капіталу. Поглинання бізнесу позичальника - це крайній захід. При цьому банк має розуміти, що далі робити з цим бізнесом", - резюмував банкір.

Банкір - про безвихідь

В’ячеслав Юткін, перший заступник голови правління Промінвестбанку:

- Майно, що перебуває в заставі в банків, як правило, є базовим для ведення бізнесу позичальниками. Тобто якщо банк забирає таку заставу, подальша діяльність підприємства стає неможливою. У 99% випадків банки йдуть на це від безвиході, якщо позичальники просто не бажають повертати кредит. В Україні видача кредитів під заставу акцій підприємства не набула широкого поширення через високі юридичні ризики.