Наші громадяни вважають обмінні пункти офіційними закладами, в яких каверзи чекати нізвідки. Але це версія для непосвячених. А ті, хто постраждав матеріально, користуючись їх послугами, думають інакше. У валютних пунктах обміну клієнтів підстерігає низка небезпек. Нацбанк, будь суворішим ... Незважаючи на заяви керівництва НБУ про те, що контроль над діяльністю обмінних пунктів необхідно посилити, багато із працюючих за агентськими угодами продовжують успішно вводити в оману своїх клієнтів. Свого часу Національний банк розіслав комерційним банкам листа. У ньому йдеться про численні скарги на касирів обмінних пунктів, які, просто кажучи, обдурюють клієнтів. Недобросовісні "міняйли" виставляють "незрозумілі" курси, які здаються вигідними неосвіченій людині, а коли та, обмінявши одну валюту на іншу, розуміє свою помилку, відмовляються проводити зворотну операцію. Чиновники НБУ попереджали: якщо подібні випадки будуть повторюватися, до винних банків, які володіють обмінним пунктом або мають з ним агентську угоду, застосовуватимуться санкції, аж до анулювання окремих ліцензій. Але, дивлячись на роботу обмінників та "жонглювання" ними курсами валют, можна зробити висновок, що на сьогодні Нацбанк не особливо стежить за правилами гри на цьому ринку. Хоча фінустанови, що укладають з обмінними пунктами агентські угоди з продажу валюти, повинні самі нести відповідальність за порушення, допущені цими пунктами. На практиці ж такі заходи впливу до банків не застосовуються. Алгоритми обману Агентські обмінні пункти наживаються на клієнтах за допомогою декількох схем: * Завищення курсу іноземної валюти відносно гривні. У деяких обмінних пунктах на оголошенні красується високий курс, а десь у кутку скла, серед яскравих написів, висить зовсім маленьке повідомлення про те, що цей курс діє лише при обміні декількох тисяч доларів або за кожну операцію стягується комісія. Такі "хитрощі" практикуються зазвичай на вокзалах і ринках. * Махінації з курсом обміну. Практикується візуальне завищення або заниження курсів за допомогою використання інших знаків або пропуску на щитах. Наприклад, зазначені на щиті "8-3" мають на увазі курс купівлі "8,03", а не "8,3", як здається на перший погляд. Як з'ясовується, співробітник обмінного пункту "забув" поставити в рекламне табло цифру "0", а значить, реальний курс обміну буде "8,03". "Обман зору" практикується також, коли при вказівці курсу використовуються не тільки десяті, а й соті значення показника. * Касир після перерахунку грошей на очах клієнта непомітно загинає ("ламає") пальцями кілька купюр і залишає їх у долоні. Якщо людина помічає недостачу, касир ще раз спокійно перераховує гроші й так само непомітно вкладає в них відсутні банкноти. * Перш ніж видати вам обмінну валюту, касир демонстративно перераховує її у вас на очах і спритним рухом кидає стопку банкнот в лоток віконця. У натренованих співробітників кілька банкнот відскакують від стінки лотка і повертаються до них. Ви ж спокійно берете з лотка гроші й йдете - адже на ваших очах їх щойно перерахували! * Купюри ставляться в лоток так, що всі їх витягти в один прийом складно. А дно лотка з боку касира змащується крапелькою меду або варення, щоб хоча б одна купюра пристала до дна і не потрапила вам до рук. * Маленькі купюри приймаються за заниженим курсом або з комісією. * Комісія за обмінні операції стягується взагалі в довільному розмірі. * Підміна справжніх банкнот фальшивими, і відмова у проведенні обмінної операції. "Гюльчатай, відкрий личко!" Для того щоб обмінні пункти не спекулювали на курсах валют, можливо, варто було б стандартизувати графічне оформлення вивісок, регламентувавши розмір шрифту та інтервали між буквами. Купуючи або продаючи валюту в обмінному пункті, слід пам'ятати, що, згідно з Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, курс валют має бути вказано не тільки на вивісці, але і в наказі про встановлення того чи іншого курсу. Він повинен бути вивішений на видному місці і скріплений печаткою керівника фінансової установи (банку). Відповідно до цього документа, в пунктах обміну на видному місці повинна бути розміщена наступна інформація: * назва банку (фінансової установи), який відкрив пункт обміну валюти, а також назва агента, якщо пункт обміну валюти працює на підставі агентського договору; * копія наказу (розпорядження) банку (фінустанови) про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют; * перелік операцій, які здійснюються пунктом обміну валют; * повідомлення про обов'язковість здійснення касиром будь-якої операції з тих, які проводить цей пункт обміну валюти. А також операцій з повернення клієнту відповідної суми коштів у національній або іноземній валюті у разі його звернення з відмовою від валютно-обмінної операції не пізніше 15 хвилин після проведення такої операції; * зразок квитанції (довідки) про здійснену валютно-обмінну операцію з повідомленням про необхідність її отримання фізичною особою; * повідомлення українською або іноземною мовою щодо можливості здійснення фізичними особами-нерезидентами зворотного обміну невикористаних коштів у гривнях на іноземну валюту лише за умови пред'явлення ними довідки, що свідчить про проведення обмінної операції; * телефон керівника, який відповідає за роботу пункту обміну валют. Прості правила безпеки Завжди виходьте з того, що в обмінному пункті вас хочуть обдурити, тому запам'ятайте кілька правил. * Слід обов'язково звертати увагу на наявність у обмінника ліцензії Національного Банку України. * Попросіть у касира і уважно прочитайте розпорядження керівництва банку, за угодою з яким працює пункт, про встановлення значення курсу обміну на сьогодні. * Перед тим як покласти гроші в лоток, запитаєте, чи не береться комісія. Перерахуйте гроші на очах у касира, і скажіть їй суму - хай бачить, що ви пильнуєте. * Перед тим, як видати гроші, касир демонстративно їх перераховує у вас на очах. Щоправда, частина купюр може опинитися в дальньому кутку лотка. Тому не полінуйтеся просунути руку подалі, а потім перерахувати банкноти. Якщо ви вирішите (чи вас змусять) не робити обмін, то, забираючи гроші з лотка, обов'язково їх знову перерахуйте. Ну і, звичайно, отримавши гроші після обміну, теж варто їх відразу перерахувати. * Ні в якому разі не вдавайтеся до допомоги сторонніх осіб. Так, наприклад, коли в обмінному пункті немає потрібної суми валюти, не варто довіряти незнайомцям, що бажають продати відсутні грошові знаки, оскільки це, швидше за все, спроба обману. * Перш ніж здати банкноти у віконце, перепишіть їх номери, і тоді, у випадку претензій з боку касира, вимагайте свої банкноти. Корисно також слідкувати через віконце за руками касира - щоб вона не змогла підмінити вашу купюру на фальшиву. Також дивіться, щоб касир не вклав вам у пачку пошкоджену банкноту, - ви будете мати проблеми з її реалізацією ". * Перевірте гроші на справжність: перегляньте банкноти на світло, перещупайте руками в пошуках елементів захисту. І не звертайте уваги на обурені крики з черги, що лунають за вашою спиною: якщо втратите тут пильність, ніхто вам фальшиву купюру потім не замінить. * перевірте отримані гроші перед віконцем, на очах у касира, інакше ні одна ваша претензія прийнята не буде. * У будь-якому випадку клієнтові слід пам'ятати, що Інструкцією НБУ № 502 від 12.12.2002 передбачена можливість відмови від валютно-обмінної операції протягом 15 хвилин після її проведення. Тому так важливо перерахувати гроші в ці чверть години після обміну. Отже, важливо вимагати квитанцію про проведення валютно-обмінної операції, в якій повинен бути відображений реальний курс операції і яка є необхідною умовою для відмови від операції. Касир зобов'язаний відмінити операцію, тільки якщо клієнт звернувся до нього з таким проханням не пізніше, ніж через 15 хвилин після того, як купив або продав інвалюту. * Якщо вас обдурили і не повертають гроші, телефонуйте в міліцію, не виходячи з обмінного пункту. Але будьте готові до того, що вона приїде не скоро. Зателефонуйте заодно і власникові обмінного пункту - інформація для звернень і скарг фізичних осіб повинна знаходитися в приміщенні обмінного пункту на стенді або в іншому оформленому вигляді, доступному для огляду. Там же має бути подана інформація (найменування, адреса і телефон) про банк, що відкрив обмінний пункт. * Найкраще обмінювати валюту в банку. Це хоч і довше і курс не такий вигідний, але так спокійніше і надійніше. Особливо коли мова йде про велику суму. Втім, і там уважність і обережність не завадять.
|