І за прогнозами українських банкірів, цього року частка проблемних кредитів лише збільшиться. Поки лише 14 банків перебувають на межі закриття, але ніхто не дасть гарантії, що їх число не зросте. І якщо частка проблемних кредитів буде понад 25% - банківської кризи не уникнути. І тим більш вражаюче на цьому сумному фоні виглядає спроба оживити банк "Надра". 11 лютого правління Національного банку України вирішило продовжити роботу тимчасової адміністрації в банці на рік. Експерти пов'язують таку "реанімацію" банку не лише з фінансовими питаннями, але і з результатом виборів в президенти України.

Вибори і банки

Чистий збиток банку "Надра" в січні - вересні 2009 року склав близько 1,3 мільярдів гривень. Такий плачевний стан банку викликаний, у тому числі й великою часткою проблемних кредитів, посилився після того, як цією фінансовою установою зацікавилися українські правоохоронні органи. У розшук був оголошений віце-президент банку Ігор Гиленко, обвинувачений в багатомільйонних фінансових махінаціях. Справу під контроль узяла сама прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко.

За її словами, за допомогою механізму рефінансування з банку за кордон було виведено близько 7 мільярдів гривень. А тим часом багато вкладників досі не можуть отримати свої гроші. "З банку "Надра" ми також забиратимемо близько 600 тисяч людей, які там свої гроші, на жаль, втратили, і переводитимемо в "Родовід банк" з повним погашенням ресурсів", - заспокоювала вкладників Тимошенко. "Родовід" - ще один проблемний український банк, який врешті-решт викупила держава.

Проте йти на націоналізацію "Надр" Тимошенко навідріз відмовилася: "Ми не беремо на себе штучні борги... ось чому ми прийшли до висновку, що не потрібно націоналізувати банк "Надра"". Такі слова були сказані Тимошенко в грудні 2009 року. Але в лютому 2010, перед другим туром виборів в президенти України, її думка змінилася. "Після моєї перемоги на президентських виборах всі банки, які таким чином зруйнували фінансову стабільність людей, будуть націоналізовані", - пообіцяла Тимошенко 3 лютого в ефірі телеканалу "1+1".

Адже, якщо вірити Тимошенко, в тому, що долар коштує 8 гривень, винні саме банки, що виводили мільярди за кордон. Більше того, за її словами, вона ось вже півроку думає про націоналізацію банку "Надра". Уряд навіть звертався за згодою на націоналізацію "Надр" в Нацбанк, але там "добро" на цей крок не дали, бо "все корумповано". Нацбанк подавав "Надра" на рекапіталізацію. Тим паче, що можливість зберегти банк знайшлася ще в грудні 2009 року. Тоді зовнішні кредитори пішли на компроміс з державою і погодилися на реструктуризацію боргів банку, що було умовою його націоналізації. Але прем'єр-міністр, яка пізніше заявлятиме про бажання націоналізувати "Надра", через два дні після угоди кредиторів цього банку і уряду заявила про переведення вкладів банку в "Родовід банк".

Подібною заявою були шоковані і в міністерстві фінансів, і в НБУ. Адже якби це сталося, банк "Надра" був би ліквідований, а кредитори не змогли б повернути видані банку кредити. В результаті НБУ був змушений погоджувати рішення про переведення активів банку "Надра" в "Родовід банк".

Така "любов" прем'єр-міністра до банку "Надра" пояснюється досить просто: діяльність цієї фінансової установи тісно пов'язана з ім'ям Дмитра Фірташа. У Фірташа з Тимошенко довга історія взаємної неприязні, коріння якої - в газовій сфері. Дмитро Фірташ свого часу встиг попрацювати з російською газотранспортною компанією "Ітера", з якою працювала і Юлія Тимошенко. А пізніше, в 2001 році, компанія Фірташа "Eural TG" зайняла нішу "Ітери" як посередника в відносинах з "Газпромом" в Україні.

Після звинувачень в причетності до функціонування компанії одіозного російського "бізнесмена" Семена Могилевича, оголошеного в міжнародний розшук літом 2004 року, компанія припиняє активну діяльність. На зміну їй приходить створена Фірташем "РосУкрЕнерго". Після перемоги на виборах 2004 року Віктора Ющенка і призначення Юлії Тимошенко прем'єр-міністром, проти "РосУкрЕнерго" починається урядова кампанія, яка закінчилася, щоправда, відставкою Тимошенко з посади глави уряду.

Але Юлії Володимирівні все ж вдається під час свого другого прем'єрства перемогти "РосУкрЕнерго", встановивши до початку 2009 року відносини між "Газпромом" і "Нафтогазом" безпосередньо. Недруги Тимошенко говорять про те, що така палка "нелюбов" українського прем'єра до "РосУкрЕнерго" пов'язана не стільки з неприйняттям схеми взаємин Росії і України в енергетичній сфері, скільки з тим, хто є газотрейдером. Тимошенко, за словами опонентів, зацікавлена в поверненні на український ринок енергоносіїв "Ітери", з якою у неї давній досвід співпраці.

Оливи у вогонь протистояння Фірташа і Тимошенко підливає і політична орієнтація першого. У свій час Дмитро Фірташ розглядався як серйозний претендент на посаду "головного інвестора" Партії регіонів. Тоді, в 2007 році в ПР намітився розкол між "таборами" Януковича і Ахметова. І цим не забув скористатися Фірташ, який почав активно налагоджувати контакти з Партією регіонів. Навіть після заяви лідера партії про те, що вона монолітна, Фірташ не припинив допомагати "регіоналам". І на те у нього була вагома причина - саме ПР була єдиною силою, здатною протистояти Юлії Тимошенко і в разі чого захистити Фірташа.

"Регіонали" всіляко заперечують зв'язок з Фірташем: "Я ще не бачив жодної гривні в партійній касі, за яку я несу відповідальність з травня 2007 року, від названої людини", - сказав Борис Колесников в листопаді 2009 року в інтерв'ю телеканалу ТВі. "До цього начальником штабу був Василь Джарти, але, наскільки я знаю, жодних надходжень від Дмитра Фірташа і "РосУкрЕнерго" не було", - заявив Колесников і додав, що не дасть використовувати партію в цілях будь-якої корпорації.

Проте в квітні 2009 року в українські ЗМІ потрапила інформація про те, що Дмитро Фірташ "прихистив" Партію регіонів в 9-поверховому будинку в центрі Києва. Як би там не було, Фірташ і "регіонали" мають спільного ворога - чинного українського прем'єр-міністра. І результат виборів був на руку як "регіоналам", так і Фірташу, головний ворог якого - Юлія Тимошенко, швидше за все, буде усунена від влади, що дасть передихнути українському олігархові від нескінченної війни.

Банк "Надра" повертається?

Після того, як в грудні виникла плутанина з часткою банку "Надра", викликана бажанням Юлії Тимошенко перевести його активи і пасиви в "Родовід банк", Нацбанк і "Родовід банк" були змушені почати підготовку до цього переведення. За інформацією "Родовід банку" підготовка до переведення вкладників і кредитного портфеля станом на початок лютого була завершена на 90%. Тим незвичайніше було рішення почекати з ліквідацією банку "Надра" - 11 лютого в Нацбанку вирішили продовжити роботу тимчасової адміністрації в банку "Надра" до 9 лютого 2011 року, давши тим самим банку шанс. "Мабуть, в НБУ прийняли рішення, а потім чогось злякалися, не давши можливості почати переведення", - говорить один з чиновників у міністерстві фінансів.

Проте ситуація з банком "Надра" не була такою непередбачуваною. Цікаво, що за останні дні ціна єврооблігацій банку збільшилася на 50%. З початку поточного тижня їх вартість істотно зросла. Якщо в кінці минулого тижня власники єврооблігацій банку були готові ними поступитися за 16% від вартості номіналу, то вже до 10 лютого - за 24%. З одного боку, це викликано приходом до влади Віктора Януковича. З іншого боку - намітився інтерес до облігацій банку з боку компаній, що знають ситуацію з самим банком. До таких належать, зокрема, американська компанія Cargill, яка свого часу дала банку "Надра" позику в 127 мільйонів доларів. Якщо вже вона скуповує облігації здавалося б проблемного банку, який лише частково почав повертати вклади в кінці 2009 року, а зараз стоїть за крок до ліквідації, то привід замислитися є.

Окрім Cargill, в скупці облігацій банку помічені компанії, афілійовані з банком "Надра", що дає привід говорити про те, що вони мають в своєму розпорядженні інформацію про подальше існування банку. При вдалому розвитку подій інвестори можуть виграти до 80% від вкладених коштів. І тоді одним проблемним банком в Україні буде менше. Але для цього належить виконати копітку роботу: рішення про докапіталізацію банка "Надра" не прийнято - Дмитро Фірташ не зміг підтвердити свою платоспроможність. А дію мораторію на виплати вкладів, на відміну від тимчасової адміністрації, не продовжили. І зараз банк має виплатити понад 361 мільйон гривень за судовими позовами. А грошей немає. Та і частка банку продовжує "висіти на волосині" - уряд наполягає на переведенні його активів у "Родовід банк". І це незважаючи на те, що на це необхідно близько 7 мільярдів державних гривень. Банк "Надра" може врятувати лише прихід нового уряду і гроші. "Тимчасова адміністрація продовжена для того, щоб остаточне рішення про долю банку прийняли новий уряд і керівництво НБУ. Допомога банку може бути надана лише у формі вливання в капітал", - вважає аналітик Concorde Capital Микита Михайличенко.

Як би там не було, уряду належить вирішувати проблеми банківського сектора, адже інакше у будь-якому випадку фінансову систему чекає колапс.