Нестабільність як запорука демократії

Віктор Янукович став президентом України. Лише чи став він справжнім главою держави, тим, в руках якого зосереджена вся влада? Навряд чи. Після внесення змін до Конституції України навіть така буденна для президента Кучми дія, як усунення з посади прем'єр-міністра, для президента Януковича перетворюється на важкоздійсненну багатоходову комбінацію. Адже для того, щоб змістити Тимошенко з посади прем'єр-міністра, президентові потрібно буде заручитися підтримкою парламенту. А це означає, що Януковичу доведеться створювати коаліцію. Його екс-соратник з Партії регіонів Тарас Чорновіл взагалі прогнозує, що Юлія Тимошенко може залишитися на своїй посаді до 2012 року. "До 2012 року Юлія Тимошенко буде прем'єр-міністром, а далі все залежатиме від того, якими будуть результати протягом двох років - економічні, соціальні", - заявив Чорновіл.

Така "слабка" позиція майбутнього українського президента, як не дивно, багатьма лібералами сприймається як перевага Президента-Януковича перед Президентом-Тимошенко. "Якби Тимошенко виграла вибори-2010, повноваження президента і прем'єр-міністра України зосередилися б фактично в одних руках. (Главою уряду став би її довірений заступник-помічник.)

А політичний режим в Україні незабаром трансформувався б з інституційно-демократичного на авторитарно-харизматичний. Завдяки вибору відносної більшості українського народу харизматичного авторитаризму поки не буде. Залишиться демократія. Ще і за рахунок того, що українська політика і надалі буде поліцентричною. У ній збережуться і Янукович, і Тимошенко, і конкуренція їх неминуче вимагатиме демократичних механізмів та інститутів", - переконаний російський політолог Станіслав Бєлковський. "Отже, своїм вибором український народ захистив демократію. Слава йому!" - резюмує Бєлковський.

І справді, без більшості в парламенті Віктору Януковичу навряд чи вдасться втілювати свою політику в життя. А для того, щоб змінити Конституцію України і повернути президентські повноваження до 2004 року, йому треба буде заручитися підтримкою двох третин Верховної Ради України. А значить, і чекати перетворення Януковича на подобу Путіна не варто. В останнього була сильна президентська влада, абсолютна більшість в парламенті й повна відсутність сильної опозиції. А Янукович має значно "урізані" повноваження президента, агресивного і сильного противника Тимошенко, і трохи більше "своєї" третини парламенту, чого вочевидь недостатньо. Будь-яка дія Януковича, яка може бути розцінена як наступ на демократичні свободи, відразу ж зіграє на руку Тимошенко.

Нездійсненні обіцянки

Багато кандидатів у президенти після свого обрання на посаду глави держави забувають про свої обіцянки. Судячи з усього, Віктор Янукович зовсім не буде винятком з правил. Хоч би тому, що багато його обіцянок технічно нездійсненні. Так, обіцянку економічної стабільності і міцності національної валюти буде досить складно виконати, враховуючи сферу діяльності основних спонсорів "регіоналів". "Незалежно від того, хто прийде до влади, нас чекає падіння гривні. При цьому, якщо до влади прийде Партія регіонів, то такий розвиток подій прискориться, тому що їх бізнес орієнтований на експорт - це металургія, хімія", - вважає економічний експерт Борис Кушнірук. З ним солідарний і глава Рахункової палати Валентин Симоненко.

Він відзначає, що збільшений до 13,7 мільярдів доларів дефіцит платіжного балансу країни визначив ослаблення курсу гривні на тлі стискування припливу прямих іноземних інвестицій. Крім того, дивно говорити про стабільність і обіцяти економічне зростання в той час, як Україна стоїть на межі економічного колапсу. Падіння ВВП України в 2009 році досягло рекордного для Європи показника на рівні 13,9%, відзначає глава Рахункової палати. "Держборг нарощувався недозволенними для нашої економіки темпами", - каже він.

За його даними, держборг зріс на 210 мільярдів гривень. Якщо так і далі продовжуватиметься, наслідки для України будуть найтяжчими. "Сьогодні ми перебуваємо в переломному пункті. Ми довго на цій межі не втримаємося", - стурбований Симоненко. За його словами, економічна криза в Україні набула ознак системної. Отже, новій владі доведеться дуже серйозно попрацювати, щоб забезпечити хоч би незначне покращення економічної ситуації в Україні. А 2010 рік буде для нашої країни нелегким. "2010 рік з фінансової точки зору буде ще гіршим, ніж 2009 рік, - надходження до бюджету будуть ще гірші, принаймні, причин для цього багато.

В зв'язку з цим єдиним джерелом, завдяки якому вирішуватиметься проблема браку коштів на виконання поточних соціальних зобов'язань, буде друкарський верстат. Це теж провокуватиме ситуацію, коли буде тиск на гривню, і попит на іноземну валюту зростатиме", - вважає Кушнірук.

Навряд чи "регіоналам" вдасться виконати і ще одну свою передвиборчу обіцянку, яка була однією з "фішок" Партії регіонів. Йдеться про надання російській мові статусу державної. "Закон щодо мови готовий. Зрозуміло, що у нас немає 300 голосів, і ми не можемо змінити Конституцію. Так би зовсім було б просто", - зізнався "регіонал" Борис Колесников.

Замість цього Партія регіонів вирішила лобіювати пакет приблизно 50-ти законопроектів, що допомагають де-факто, в обхід Конституції, стати російській мові офіційною. Але це може не лише не статися, але і зіграти проти "регіоналів". Захист української мови може стати для Тимошенко тим, чим був для "регіоналів" захист мови російської. Більше того, це допоможе їй консолідувати довкола себе національно орієнтовані політичні сили.

Дружба з Росією - ще одна з основних обіцянок Партії регіонів. Але, як вважають багато спостерігачів, у тому числі і в Росії, і на Заході, для Росії Тимошенко як президент була б вигіднішою, ніж Янукович. За останнім стоять фінансово-промислові клани Сходу, які всіма силами прагнутимуть не допустити в Україну російський капітал.

А Тимошенко продемонструвала здатність домовлятися з Путіним і представниками російського великого капіталу. Єдиний бальзам на душу росіянам - спільний російсько-європейсько-український газотранспортний консорціум. Однак навряд чи політична сила Тимошенко дасть це так легко зробити. Хоча Янукович і може прагматичніше, на відміну від Ющенка, будувати відносини з ЄС, не зациклюючись на входженні до Євросоюзу за будь-яку ціну і віддаючи перевагу співпраці з Росією. Але теж з позицій прагматизму.

Вельми відносно потішать Росію і оборонні питання. Янукович хоч забув про НАТО, але заговорив про участь у "загальній європейській системі безпеки". Що ж до другого болючого питання - Чорноморського флоту, то тут лідер "регіоналів" дає нечіткі обіцянки. "Я не відкидаю, що Чорноморський флот залишиться після 2017 року", - сказав він. Єдиною проблемою є те, що вирішення таких питань вимагає мало не всеукраїнського референдуму і зміни Конституції в парламенті.

Таким чином, говорити, що для України з обранням Януковича щось кардинально зміниться, навряд чи варто. Всі реформи "регіоналів" упираються у відсутність лояльної більшості в парламенті, де навіть закон про держзакупівлі не був би прийнятий без допомоги "бютівців". А значить, і узурпація влади Януковичем, перетворення його на Квазі-Путіна нашій країні не загрожує.