Прикриваючись зведеннями Гідрометцентру про "небувалість", "безпрецедентність" снігопадів і недофінансуванням та звинувачуючи городян в несплаті за комунальні послуги, столичні чиновники банально ігнорують власні обов'язки з утримання вулиць і дворів у нормальному стані. Юристи закликають киян звертатися до управління захисту прав споживачів і вимагати від комунальників перерахунку тарифів за послуги ЖКГ, а державні органи влади погрожують чиновникам мерії Генпрокуратурою. Адже тримання в заручниках трьохмільйонного міста вже не можна пояснити звичайною халатністю.

Бравурні звіти і заметені дороги

Перша ж хвиля великих снігопадів, що вибухнули в столиці 17 грудня, перетворила місто на велику снігову грудку. У столичному управлінні ДАІ, втім, запевнили, що під час сильних снігопадів кількість аварій на дорогах Києва навіть знизилася. При середньодобовому показнику 260-270 ДТП в ці дні завдяки підвищеній концентрації уваги досвідчених водіїв і залишеним на стоянках авто новачків ця цифра скоротилася до 225, а в період різдвяних свят - до 75 аварій. Менше "пощастило" медикам: з 17 грудня по 14 січня в травмпункти звернулися майже 14,5 тис. осіб, з яких на обмерзлих дорогах і тротуарах постраждали майже 5,5 тис.

Не скажеш, що прибирання снігу не проводилося взагалі. На третій-четвертий день снігопадів подекуди на вулицях техніка почала з'являтися. Але те, що ми спостерігали на дорогах міста протягом останнього місяця, ніяк не можна зіставити з бравурними звітами, які публікуються в підконтрольній мерії пресі, а також на сайтах КМДА і комунальної корпорації "Київавтодор". Наприклад, за даними КК, в денний час протягом всього періоду негоди на столичних дорогах працювало від 250 до 300 одиниць снігоприбиральної і допоміжної техніки, а в нічний - 230-250. Її прес-служба стверджує, що кожні три години проводилася обробка проїжджої частини, на що за місяць було витрачено 18,4 тис. т солі, 6,1 тис. т пісково-соляної суміші і 0,72 тис. т фрикційних матеріалів. Адже 30 тис. т - загальний обсяг стратегічного запасу міста, якого торік з лишком вистачило на всю зиму. "Додатково залучалися грейдери дорожньо-будівельних організацій для розширення проїжджих частин вулиць, а також персонал дорожньо-експлуатаційних ділянок для розчищення пішохідних переходів, тротуарів і зупинок громадського транспорту", - кажуть у корпорації.

В яких провулках ховалися ті самі 250-300 одиниць техніки автодору, не зрозуміло. Судячи зі стану вулиць, не допомогли і грейдери. У попередні роки в Києві, а нинішньої зими під час стихії в південних областях країни розчищати дороги активно допомагали військові. Діяли вони набагато ефективніше, ніж міські чистильники. Але столична влада з незрозумілих причин вирішила важку техніку і солдатів не залучати. Хоча це був якраз той випадок, коли розхлябані комунальні двірники без жорсткої дисципліни, додаткових рук і технічних потужностей виявилися безпорадними.

Які дороги і були ідеально розчищені, а подекуди навіть посипані піском і сіллю, так це магістралі, якими пересуваються вищі київські та державні чини. Найкраще проїхати можна було на трасах, що ведуть з Борисполя і Кончі-Заспи, а також деякими дорогами в центрі. Навіть такі ключові артерії, як проспекти Перемоги, Повітрофлотський, Броварський, Возз'єднання і Дніпровська набережна, "завдяки" очисним роботам втратили через відвали снігу на узбіччі одну-дві смуги в кожному напрямі, що тут же позначилося на швидкості та якості руху. А де було розсипано більше половини міських запасів солі й інших реагентів, для жителів столиці так і залишилося загадкою. Головне - гроші витрачено.

В "Київавтодорі" виправдовуються: мовляв, в першу чергу чистили головні дороги і вулиці, якими пересувається громадський транспорт. У "Київпастрансі" підтвердили: рух комунальних перевізників не зупиняли. Проте городяни, які намагалися в ці дні добратися зі спального району до метро на громадському транспорті, підтвердять, що автобуси і тролейбуси затримувалися на десятки хвилин. Адже на багатьох дорогах замість чотирьох смуг руху в одному напрямі залишилося одна-дві, а двосмугові перетворилися на вузькоколійку, на в'їзді до якої водії, пропускаючи один одного, простоювали годинами. Уздовж тротуарів виросли глиби з снігу впереміш з брудом, а необачно припарковані полизу узбіч автомобілі виявилися заваленими снігом без будь-яких перспектив вибратися до відлиги. Згідно зі звітами КМДА, багато з них піднімали і переносили евакуатори. Але навряд чи це стосувалося багатотонних фур, які традиційно вибирають внутрішньорайонні дороги на околицях міста як місця відстою. До прибудинкових територій і міжквартальних проїздів у комунальних служб впродовж місяця руки так і не дійшли, а водії та пішоходи проходили в них справжні випробування на маневреність.

Річ не в фінансуванні

За версією чиновників, виправдань їх нерозторопності декілька. Перше - безпрецедентна кількість опадів за останні 40 років. Але якщо пригадати холодну зиму 2005-2006 рр., коли температура в столиці знижувалася до -30 градусів, а кількість опадів наближалася до нинішньої, ті ж обсяги техніки і фінансування давали можливість оперативно вирішити проблему розчищання вулиць. І якби дорожні служби і ЖЕКи не кинулися на боротьбу лише на третій-четвертий день негоди, а спочатку підтримували чистоту на дорогах і в дворах, проблем було б набагато менше. Якщо ж снігопади дійсно були такі небувалі, то чом би не піти на безпрецедентні заходи і не залучити до прибирання армію? Проте, як заявили минулого тижня представники Міноборони, жоден міський або районний чиновник до них з подібним проханням не звертався.

Другий чинник, на який кивають в "Київавтодорі", - недофінансування. "На роботи, які мають фінансувати райони (місцеві дороги, які розчищають районні підрозділи корпорації - дорожньо-експлуатаційні управління), отримано лише 75% необхідних коштів. Найгірше справи йдуть у Святошинському, Печерському і Шевченківському районах - вони сплатили не більше 60% від потреби. Виділених грошей нам вистачить до кінця січня", - заявив прес-секретар "Київавтодору" Анатолій Галіновський. "З 11 млн грн. на утримання доріг в 2009 р. ми отримали лище 8,2 млн. В результаті при необхідних 5 тис. т солі змогли заготовити лише 2 тис. т. Врешті, ми змушені були скоротити кількість вулиць, де ведеться прибирання, і обмежитися лише тими, де ходить громадський транспорт", - відзначив начальник ДЕУ Святошинського району Сергій Каневський.

В районах недофінансування пояснюють чим завгодно: дуже великими обсягами вилучень до міського бюджету, недонадходженнями податків і зборів, а також низьким рівнем оплати комунальних послуг. Але в минулі роки один з найвищих в країні рівень оплати за комуналку в столиці (80-90%) дозволяв справлятися з наслідками завірюх і снігопадів. А оскільки навіть підвищення тарифів цієї зими не приводить до бажаного ефекту, то фінансування тут вочевидь ні при чому.

Квартплату можна не платити?

Якщо міські дороги чистилися хоч би погано і вибірково, то більшість дворів виявилися похороненими під товстим шаром льоду і снігу. Причому їх стан не залежить ні від району, ні від розмірів будинку (чим довша будівля, тим більша прибудинкова територія), ні від наявності або відсутності ЖЕКу, що його обслуговує, техніки. Двірники лише зрідка махають лопатами - переважно в районі прибудинкових мереж продажу алкоголю. А розмови про посипання льоду на тротуарах сіллю або піском у жителів багатоквартирних будинків викликає нервове хихикання.

"В Києві замість 9 тис. двірників працюють менше 7 тис., а їх технічна оснащеність далеко не дотягує до європейського рівня", - виправдовується начальник ГУ житлового господарства КМДА Володимир Стороженко. "ЖЕКи так і не отримали від мерії компенсацію за різницю в тарифах. А квартплати не вистачає на вивезення сміття, обслуговування ліфтів і виплату зарплати співробітникам", - відзначає член постійної комісії міськради з питань ЖКГ Владислав Ярцев.

Однак реальна причина "неєвропейського" стану столичних дворів - розхлябаність двірників і відсутність контролю за їх роботою з боку керівників житлово-експлуатаційних контор. Адже прибирання прибудинкової території є прямим обов'язком ЖЕКів, і саме на цю послугу припадає від 40 до 70% отримуваної ними квартплати.

Юристи стверджують, що підштовхнути до активних дій комунальників можна. Наприклад, вони радять вимагати перерахунку нарахованих платежів. "Перший і найпростіший спосіб зафіксувати, що послуга з прибирання прибудинкової території не надається, - звертатися зі скаргою в управління захисту прав споживачів або житлокомунінспекцію. Звичайно, це навряд чи закінчиться розчищанням двору, але, принаймні, стане доказом в суді. Адже якщо намагатися скласти акти наодинці з майстром ЖЕКу, він, швидше за все, просто відмовиться їх підписувати", - розповів керуючий партнер адвокатської фірми "Васько і Назарчук" Вадим Васько.

Хоча, за його словами, проводити судовий розгляд через 40-50 грн., які можна заощадити завдяки перерахунку, недоцільно. Тому можна просто написати заяву про вимогу перерахунку в житлово-експлуатаційну контору. Якщо комунальники не захочуть піти назустріч, самостійно перерахувати тариф на утримання будинку і прибудинкових територій за базовою постановою Кабміну №529 від 20 травня 2009 р. і відняти з нього складову прибирання за період, коли лопата двірника не торкалася снігу.

Погоджуються з таким підходом і в Державній житлово-комунальній інспекції. "Ми виявили масове невиконання ЖЕКами своїх функцій, чому є величезна кількість підтверджень у вигляді актів перевірок і цілих альбомів фотоматеріалів. Столична влада не справляється зі своїми обов'язками, а значить, мусить хоч би повернути людям частину грошей, сплачених за житлово-комунальні послуги, зарахувавши їх у вигляді оплати за наступний місяць", - говорить начальник інспекції Олександр Мазурчак.

В ЖЕКах, звичайно, засмучуються, що при такому підході й зовсім можна залишитися без послуг двірника. Можливо, це буде перший крок до появи нових ОСББ, де двірник наймається і звільняється правлінням, яке, у свою чергу, наймається і звільняється мешканцями, а не міською владою. А доки структура надання комунальних послуг в столиці переважно підпорядковується КМДА, відмова від виконання власних обов'язків поширюватиметься на всю вертикаль.

"Сніг у будь-якому разі має бути вивезений з міста. Якщо в мерії не вистачає технічних можливостей впоратися з цим завданням, ми рекомендуємо їй залучити до прибирання снігу сили МНС, Міноборони і приватних компаній. А виділення на це грошей - святий обов'язок київського керівництва", - відзначив Мазурчак. Інакше, за його словами, Держінспекція звернеться в Генпрокуратуру зі скаргою на невиконання КМДА своїх прямих обов'язків. І поки це єдине, чим центральна влада може вплинути на міську.