На виборах 2010 року цей варіант голосування набрав найбільшу популярність за всю історію незалежної України. Ні під час виборів у неблагополучному 1994 році, ні під час політичних баталій 2004 року, коли країна була на межі істерії, не було стільки тих, які проголосували проти всіх. Навіть враховуючи не результати екзит-полів, а офіційні дані ЦВК, які на сьогодні говорять про близько 4% громадян, які розчарувалися у всіх кандидатах, можна констатувати - рівень втоми від виборів в Україні зростає. До цього слід додати і рекордно високу для нашої країни кількість громадян, що не голосували, яка цього року склала близько 31% від всієї кількості виборців. Вибори без вибору Основною причиною зростання протестних настроїв у суспільстві і незадоволенням жодним з кандидатів у президенти є їх вражаюча схожість. Ця подібність впадає в очі не лише українцям, але і західним спостерігачам. Останні дивуються: як, маючи прекрасні стартові можливості після виборів 2004 року, Україна опинилася перед нинішнім вибором. Адже, згідно з їхніми спостереженнями, не так вже і важливо, хто стане президентом України. І за Тимошенко, і за Януковичем стоять представники великого капіталу. І Тимошенко, і Янукович вибудували взаємини з Москвою. Притому, інколи складається враження, що в першої це виходить навіть краще... Та і сфера впливу олігархів, що підтримують Тимошенко, не перетинається зі сферою ділових інтересів російських магнатів. Більше того, коли потрібно, Тимошенко здатна виступати посередником між російськими та українськими діловими колами, що довела історія з продажем "Індустріального союзу Донбасу". Схожість двох кандидатів і розчарування народу в них обох знайшло віддзеркалення також в закликах політиків, які не пройшли в 2-й тур, голосувати проти них обох. Так зробив Ющенко; пізніше, коментуючи результати голосування в другому турі, Ющенко відзначив: "Я гадаю, що Україні буде соромно за свій вибір, але це - теж демократія". Фактично так само зробив і Сергій Тігіпко, який в період між турами просто відмовчався, не давши своїм прибічникам жодних ЦВ. Лише безпосередньо перед другим туром виборів він заявив, що в українців "поганий вибір", адже обидва кандидати були при владі, але не показали жодного нового стратегічного бачення розвитку України. Інший учасник виборчих перегонів - Арсеній Яценюк - теж вважає, що Янукович і Тимошенко "засиділися" в українській політиці. Не задоволений він і нинішнім президентом Ющенком. "Це ж вони довели Україну до політичного й економічного банкрутства!" - розкритикував діяльність вищезазначених політиків Яценюк. "Я сказав, що ці три людини несуть персональну відповідальність за країну в останні 5 років. Я не підтримую жодного з них", - сказав він. А в день виборів на питання про те, як він проголосував, Яценюк відповів, що він "підтвердив своїм голосуванням ту позицію, яку нещодавно озвучував". Ще один екс-кандидат в президенти - Анатолій Гриценко - визнав, що співпрацювати з Тимошенко або Януковичем буде лише при загрозі війни. Та й деякі громадські організації виступили проти всіх. Причому в цьому питанні зійшлися позиції навіть представників протилежних полюсів політичного сектора - "лівих" і "правих". Так, "Організація марксистів", з одного боку, і Організація українських націоналістів - з іншого, закликали громадськість голосувати проти "більшого" і "меншого" зла і не підтримувати жодного кандидата, назвавши вибори-2010 безальтернативними. Експерти також говорять про розчарування українських громадян теперішньою політичною ситуацією. "Кампанія проходить в умовах певної втоми, - заявив директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. - Немає сьогодні підйому, масового драйву, який вивів би людей на Майдан". Війна з інакомислячими Обидва кандидати в президенти України заявляють про свою прихильність демократії. Проте, коли мова заходить про реальні дії, все виявляється з точністю до навпаки. Згідно з принципами демократії, волевиявлення - це особиста справа громадян. За нього не можна переслідувати і його не можна нав'язувати. Проте, під час проведення агітаційної кампанії Юлії Тимошенко неодноразово критикувалися ті громадяни України, які збиралися голосувати проти всіх кандидатів або не йти на вибори. Так, коментуючи висловлювання Ющенка про перший тур виборів, Тимошенко заявила: "Гасло Віктора Андрійовича голосувати проти всіх або не йти на вибори - це найбрудніша, найцинічніша технологія, яка, по суті, є зрадою України". "У мене до вас велике прохання - не приймати тих закликів голосувати проти всіх або не йти на вибори, які президент країни зараз оповістить на всіх каналах телебачення. Він зараз поїде країною, він просто працює на Януковича. Запам'ятайте це", - лякала громадян України Тимошенко. Взагалі, аналізуючи передвиборну агітацію "бютівців" перед другим туром, можна відзначити, що Тимошенко вирішила відійти від принципу "батога і пряника" щодо виборців, які вагалися. "Пряник" прибрали - залишився "батіг". Вся наочна агітація БЮТу перед другим туром будувалася на тому, що той, хто проголосував проти всіх - зрадник Батьківщини і прибічник Януковича. І всі коментарі Тимошенко, що зачіпають цю тему, були категоричні. Той, хто голосує проти всіх - прибічник Януковича і "кланів". Тимошенко в її починах підіграли декілька релігійних діячів. Духовні пастирі України теж закликали громадян не голосувати проти всіх. "День голосування - 7 лютого - це день випробування нашого суспільства на зрілість і відповідальність. Це день, коли своєю громадянською позицією кожен дає відповідь на питання - чи гідні ми бути незалежним і державним народом? Тому закликаю всіх, хто цінує свободу і незалежність України - в день 7 лютого обов'язково прийти на виборчі дільниці, взяти участь в голосуванні й вибрати з двох кандидатів того, хто, на вашу думку, є більш гідним очолювати державу на посаді президента", - говорилося в зверненні від 27 січня глави УПЦ КП Філарета. "Не голосуйте "проти всіх", тому що такого президента не може бути в державі", - відзначив Філарет. А 1 лютого лідери різних церков підписали звернення до народу України із закликом прийти на вибори і проголосувати за когось з двох кандидатів, але не проти всіх: "Якщо ми будемо байдужі до вибору президента або проголосуємо проти всіх - ми втратимо свій шанс, а вибір однак буде зроблений, але вже без нашої участі". Це звернення підписали лідери УПЦ КП, УГКЦ, УАПЦ і представники деяких інших церков. Такий активний натиск з усіх боків дав свої результати: ривок Тимошенко з 25% в першому турі до 45% в другому зумовлений в першу чергу саме тим, що багато виборців голосували "від протилежного". У них бажання не допустити до влади Віктора Януковича пересилювало бажання показати політикам, наскільки вони народові вже набридли. Тому з великою часткою вірогідності можна передбачити, що українців, які не підтримують жодного кандидата, насправді набагато більше, ніж зафіксовані ЦВК 4%. З кожним роком українці все сильніше розчаровуються в політиці і в політиках. Вибори, які не приносять очікуваних змін, набридають українцям. Зміни будуть можливі лише з появою на політичній арені нових осіб та імен.
|