Саме за його безпосередньої участі свого часу розроблявся і Закон "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (прийнятий у 2001 році), який на законодавчому рівні закріпив за фіскалами можливість використовувати непрямі методи при розрахунку податкових зобов'язань.

Правда, лише в обумовлених випадках: якщо податковий орган не може встановити фактичне місцезнаходження підприємства або платника податків, в разі ухилення керівництва підприємства або фізособи від надання необхідних відомостей про суми отриманого прибутку, за відсутності первинних документів або якщо при документальній перевірці керівник разом з бухгалтером не зможуть підтвердити розрахунки, подані в декларації.

Проте далі законодавчої декларації справа з мертвої точки не зрушила. Пізніше (у 2004 році) до згаданого документу були внесені зміни, згідно з якими методика застосування непрямих методів повинна затверджуватися окремим законом, але він так і не був прийнятий.

Крім того, застосування непрямих методів для розрахунку податкових зобов'язань громадян має окремо обумовлюватися у закон, що регламентує оподаткування фізосіб (відповідні правки також не були внесені). І, нарешті, рішення про сплату податку, розрахованого із застосуванням непрямих методів, може приймати тільки суд.

Втім, наявність безлічі законодавчих дір зовсім не означає, що фіскали сидять склавши руки. Керівництво ДПАУ визнає, що їхні підопічні активно оцінюють витрати заможних українців, отримуючи інформацію "з різних джерел", щоб визначити, наскільки витрати перевищують засвічені доходи і, відповідно, скільки не доплачується до бюджету. "Якщо громадянин витрачає більше, ніж отримує, отже, повинні бути додаткові джерела доходу, які не вказані ним у декларації. У таких випадках ми просимо пояснити, що це за джерела, або рекомендуємо заплатити податки до бюджету. Або ж людина протягом кількох років отримує невелику заробітну плату, потім у якийсь момент декларує свої доходи і майно. Не забувайте, що декларуванню підлягає майно та його вартість.

Виникає риторичне питання: яким чином на зарплату в 20 тис. грн. на рік куплений, скажімо, "мерседес", який коштує $ 100 тис.? Має бути конкретне джерело цих коштів. Це просте порівняння, у нас є документи, що підтверджують придбання власності громадянином протягом минулого року, і його декларація, в якій він вказав дохід. Якщо витрати перевищують задекларований дохід, то громадянин приховує свій реальний статок і не платить належних податків, з такими ми проводимо роботу, штрафуємо і донараховуємо ", - розповідає заступник голови ДПАУ Сергій Лєкарь.

Насправді ж єдиним покаранням для українців, викритих у недоплаті до скарбниці, на сьогоднішній день є тільки штраф за неподану декларацію про доходи або зазначені в ній неточності (відповідно до ст. 1641 Кодексу про адміністративні правопорушення від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - від 51 до 136 грн.). А доплатити податківцями може тільки суд. Однак у фіскалів немає жодних шансів на виграш у таких справах.

Оскільки служителі Феміди (в усякому разі до цих пір) не брали до уваги доказів, зібраних забороненими методами. Особливо обережні громадяни, щоб не привертати до себе зайвої уваги контролерів, як правило, оформляють найбільш цінне майно на своїх родичів (частіше пенсійного віку). Втім, якщо уряд справно попрацює над оформленням законодавчої бази (законодавче затвердження методики застосування непрямих методів, а головне, амністії капіталу), цей спосіб вже не зможе захистити від неприємних запитань податкової про джерела накопичених благ.

Більш того, організувати тотальне стеження за витратами українців також не складе труднощів. Підписані 20 травня Віктором Януковичем зміни до "антивідмивного" законодавства розширюють коло офіційних інформаторів Держфінпослуг за рахунок нотаріусів, ріелторів, продавців коштовностей, організаторів азартних ігор. Простіше простого зобов'язати їх надавати аналогічну інформацію ще й до податкових органів.

Правда, юристи кажуть, що з розширенням повноважень податкової щодо відстеження заробітків обивателів просто ускладняться схеми оформлення прав на володіння і користування цінними активами. Точніше, щоб уникнути проблем з податковою, заможним українцям доведеться розщедритися на якісний юридичний супровід таких покупок.