Чи є золото хорошою інвестицією в перспективі 3-5 років? Швидше за все, ні. Коли ціна на нього почне падати? Цього не знає ніхто, але одне правило слід пам'ятати твердо: розвороти на ринках відбуваються істотно раніше, ніж їх чекають, вважає Андрій Мовчан, управляючий партнер УК "Третій Рим".

Причин для зростання цін на золото в довгостроковому періоді немає, говорить експерт. Благородний метал перестав бути еквівалентом вартості, хоча усвідомили це ще не всі, вважає Мовчан. Більше двох тисячоліть золото виконувало функцію грошей - було еквівалентом вартості, формою накопичення і стержнем системи товарообміну. Проте спочатку людство почало використовувати паперові гроші. А в 1971 р. економісти і зовсім відмовилися від золотого стандарту.

Лауреат нобелівської премії Нуріель Рубіні застерігає інвесторів від "золотої лихоманки" і радить не заражатися ідеями золотого стандарту - цього варварського пережитку, як називав його Кейнс. Різкі коливання цін на золото, що відзначалися останнім часом, - 10% вгору в один місяць, 10% вниз в іншій - доводять, що в золота немає внутрішньої вартості і його динаміку, здебільшого, визначають очікування й бульбашки.

Чи є сьогодні причини для подальшого зростання ціни золота? Короткотерміново - так, звичайно: як і в 1976-1980 роках, зростання ставок і тиск емісії на ринок ще рухатимуть вгору всі сировинні товари, та і спекулянти сьогодні сильні як ніколи, говорить Мовчан. Так, долар (і інші валюти) повільно знецінюватиметься відносно біржових активів і до золота теж - але не від нинішніх $1200, а від трендових $600 за унцію, вважає він.

На думку Рубіні, велика вірогідність плавного підйому з істотними ризиками знижуючої корекції.

Світ перейшов до керованих валют, обсяг яких може збільшуватися швидше за зростання економіки. Політики погодилися на волатильність вартості валют в обмін на керованість економік і стимул-реакції зростання. Таке збільшення обсягу валюти "позичає" економічне зростання в майбутніх періодів, і, оскільки дохід споживачів заснований на реальному обсязі економіки, емісія провокує споживання в кредит.

Відтоді зниження вартості валют стало нормою і був створений ще один важіль розвитку - тепер жодні статки не можуть бути іммобілізовані в грошах без ризику швидкої втрати вартості.

Світове багатство вже не еквівалентне світовому золотому запасу, і вартість золота визначається як вартість будь-якого сировинного товару - за попитом і пропозицією. І хоча інвестиційний попит активний і існує, базовий попит на золото формують ювеліри (понад 50%) і промисловці (понад 10%). За рік добувається близько 2000 т золота, приблизно 2% від загального обсягу, що перебуває зараз в обігу.

Ще 3000 т пропонується на продаж у вигляді брухту - все це протистоїть попиту приблизно 4000 т, включаючи інвестиційний. І видобуток, і попит зростають незначними темпами, а в 2009 році попит на фізичний метал навіть істотно знизився (наприклад, в другому кварталі попит з боку ювелірної промисловості впав на 22%). Як бачимо, золото як біржовий товар доволі збалансоване. Його ціна зростає на спекулятивному очікуванні краху валют і спробі зберегти капітал.

Таке відбувається не вперше. У 1976-1980 роках "втеча в золото" була спровокована рецесією і високою інфляцією. Здавалося, його ціна перевалить за $1000 за унцію. Але після того, як золото подорожчало з $260 за унцію в 1976 році до $800 в 1980-му, ціна його опустилася до $460 в 1981 році і до $300 в 1985-му. Американська економіка гойднулася в інший бік, і золото повернулося на нормальний тренд легкого випередження інфляції.

До речі, сьогодні справедлива ціна золота згідно з трендом (причин для зміни довгострокового тренду в цілому немає - емісія доларів, що лякає економістів, у розмірі 1% від М3 США при загальному зниженні М3 і М2 не в рахунок) - близько $600 за унцію.

Цікаво, що з врахуванням собівартості видобутку ($400-500 за унцію) нормальна ринкова маржа дасть розрахункову ціну теж близько $600. У "реальних доларах" навіть це - зростання в два рази з 1968 року - зовсім непогано для активу, який не платить дивідендів і не виробляє вартості!

Не лише золото поводилося таким чином в останні 40 років. І нафта, і платина, наприклад, зробили зліт до 1980 року, після чого ціни на них стагнували до 2000-го, а потім швидко збільшувалися до 2008 року - приблизно тим самим темпом, що й ціни на золото. Ось тільки і нафта, і платина вже скоректувалися на рівень 2/3 від піку, а золото продовжує зростання. Як довго - невідомо.