3.4. ЕМІСІЙНО-КАСОВА РОБОТА УСТАНОВ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
Порядок здійснення емісійно-касової роботи в установах Національного банку України визначений в «Інструкції з організації емісійно-касової роботи в установах банків України» від 7 липня 1994 р. та змін і доповнень до неї.
Для реалізації емісійної функції Національний банк України створює резервні фонди банкнот і монет у Центральному сховищі. Резервні фонди банкнот і монет перебувають у віданні виключно Національного банку України і можуть витрачатися або поповнюватися лише на підставі письмових розпоряджень Управління організації роботи з готівкою департаменту готівково-грошового обігу.
У регіональних управліннях та установах НБУ запаси готівки зберігаються у сховищах, а для забезпечення щоденних оперативних потреб — в оборотній касі. Розміщення запасів готівки в регіональних установах НБУ забезпечує своєчасне обслуговування банків, дає змогу оновлювати готівкову масу в обігу та регулювати випуск в обіг банкнот і монет різних номіналів. Запаси готівки в установах НБУ створюються з дозволу Управління організації роботи з готівкою департаменту готівково-грошового обігу Національного банку
України на підставі їхніх клопотань. При цьому враховується наявність усіх необхідних умов щодо забезпечення зберігання цінностей і виконання операцій з ними відповідно до нормативних документів Національного банку України.
Установи Національного банку України зобов'язані вчасно вживати заходів щодо поповнення запасів готівки, вивезення надлишків готівки (якщо вилучення з обігу грошей здійснюється постійно і надлишки їх постійно накопичуються) і зношених грошових білетів, а також установлювати контроль за тим, щоб у сховищах були грошові білети і монети усіх номіналів, необхідних для грошового обігу.
Регіональні управління й установи Національного банку України наділяються правами самостійного розпорядження готівкою, яка зберігається в їхніх сховищах і в оборотній касі, — передавання банкнот і монет зі сховища до оборотної каси та з оборотної каси до сховища, здійснення підкріплень комерційних банків готівкою з оборотної каси, приймання надлишків готівки від комерційних банків.
Регіональні управління, установи НБУ самостійно визначають обсяги готівки, яка зберігається у сховищах та оборотних касах. Підкріплення запасів готівки у сховищах та вивезення надлишків здійснюється за письмовим розпорядженням Управління організації роботи з готівкою департаменту готівково-грошового обігу Національного банку України на підставі заявок від установ НБУ.
Підкріплення оборотних кас регіональних управлінь, установ НБУ здійснюється цими установами самостійно на підставі заявок від комерційних банків, з якими укладена угода на касове обслуговування. Надлишки готівки наприкінці дня із оборотної каси зараховуються до сховища.
Про здійснені готівкові операції протягом дня регіональні управління, установи НБУ звітують перед департаментом готівково-грошового обігу Національного банку України.
3.5. ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ОБЛІК КАСОВИХ ОБОРОТІВ БАНКІВ
Головною метою прогнозування готівкового обігу є визначення необхідного для нормального та безперебійного функціонування економіки обсягу готівки відповідно до основних напрямів грошово-кредитної політики і показників соціально-економічного розвитку країни. Це досягається складанням прогнозів касових оборотів, призначенням яких, насамперед, є економічне обгрунтування можливих змін у розмірі готівкового обігу в прогнозованому періоді. Прогноз установлює: обсяг і джерела надходжень готівки до кас банків; обсяг і цільове спрямування видавання готівки з кас банків; обсяг випуску грошей або вилучення їх із обігу в цілому по країні,
Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах на кожний квартал.
Для складання прогнозів готівкового обігу установи банків одержують від підприємств, об'єднань, організацій та установ касові заявки, а також прогнозні й звітні матеріали, приймаючи які установи банків мають звернути увагу на:
повноту обліку грошових надходжень до кас підприємств,
об'єднань, організацій та установ з огляду на вид їхньої діяльності;
правильність передбаченої у прогнозах суми надходжень гро
шового виторгу, згідно з чинними правилами витрачання готівки з
виторгу і правильність розподілу цієї суми за каналами: в каси уста
нов банків, на пошту.
У разі необхідності установи банків уносять відповідні уточнення в представлені підприємствами й організаціями прогнозні розрахунки.
Установи банків на підставі зведених заявок підприємств розробляють прогнози готівкового обігу й надсилають їх регіональним управлінням НБУ. Останні складають квартальні прогнози касових оборотів в цілому по республіці, області (місту) на підставі основних показників економічного і соціального розвитку республіки, області (міста), прогнозних балансів грошових доходів і видатків населення, прогнозних і звітних матеріалів, що надаються республіканськими, обласними (міськими) організаціями, а також прогнозів касових оборотів, що надаються установами банків.
Регіональні управління НБУ для складання прогнозів касових оборотів одержують від республіканських, обласних і міських органів управління та статистики такі прогнозні й звітні матеріали в територіальному розрізі:
розрахунки роздрібного товарообороту державної і коопера
тивної торгівлі і дані про обсяги продажу товарів за безготівковим
розрахунком;
розрахунки надходження грошового виторгу від перевезень
пасажирів і багажу. Установи НБУ в день одержання матеріалів по
відомляють дані про розмір надходження грошового виторгу від пе
ревезення пасажирів і багажу тим установам НБУ, на території яких
надходить цей виторг;
розрахунки доходів за окремими видами платних послуг, що
надаються населенню;
розрахунки про надходження податків і зборів;
розрахунки про надходження страхових платежів і виплати
страхових відшкодувань;
очікувані фонди оплати праці;
розрахунки закупівлі сільськогосподарської продукції і про
дуктів її перероблення у населення у сумарному виразі;
дані про обсяги реалізації послуг зв'язку населенню, прогноз
ні розрахунки реалізації друкованих видань за передоплатою, а та-
кож дані про очікувані в даному кварталі надходження передоплати готівкою; дані про видатки на виплату пенсій і допомог.
Прогнозні розрахунки касових оборотів складаються за такими джерелами надходжень і напрямами видавання готівки:
Надходження
№ символа
Надходження торговельного виторгу 02
Надходження виторгу від усіх видів транспорту 05
Надходження квартирної плати і комунальних платежів 08
Надходження виторгу видовищних підприємств 09
Надходження виторгу підприємств побутового обслугову
вання 11
Надходження на рахунки колективних сільськогосподарських
підприємств 13
Надходження на рахунки за вкладами громадян 16
Надходження від підприємств зв'язку 17
Інші надходження (в тому числі повернення заробітної плати) 32
Купівля готівки комерційними банками 37
Підкріплення оборотної каси з резервних фондів 38
Видатки
Видатки на оплату праці, грошові виплати і заохочення, інші
виплати, що не входять до складу фонду оплати праці 40
Видатки на закупівлю сільськогосподарських продуктів 46
Видатки з рахунків колективних сільськогосподарських під
приємств 47
Видатки на виплату пенсій, допомог і страхових відшкоду
вань 50
Видатки з рахунків за вкладами громадян 55
Видатки підкріплень підприємствам зв'язку 59
Видатки на інші цілі 61
Продаж готівки комерційними банками 72
Переказування з оборотної каси до резервних фондів 73
Емісійний результат (символи 37, 38 або символи 72,73) визначається як різниця між надходженнями і видатками готівки. У разі перевищення надходжень готівки в каси банків над видатками, в прогнозних розрахунках комерційних банків передбачається символ 72, в регіональних управліннях Національного банку — 73; а якщо видатки більші за надходження, то навпаки: випуск грошей в обіг, що відповідає в комерційних банках символу 37, в регіональних управліннях Національного банку — символу 38.
Установи банків та регіональні управління Національного банку повинні систематично порівнювати емісійний результат з фактичним, аналізувати й виявляти причини значних відхилень; вивчати територіальне розміщення грошей, шляхи та причини їх міграції, економічні пропорції між грошовими доходами й видатками населення по регіонах (республіці, областях, містах і районах).
Основним джерелом надходжень (понад 70  готівки в каси банків є виторг від підприємств роздрібної торгівлі, підприємств громадського харчування, а також підприємств і організацій, які не звітуються перед органами статистики з товарообороту. Він відображається в прогнозних розрахунках касових оборотів за статтею «Надходження торгової виручки».
В основу розрахунку береться прогноз роздрібного товарообороту торговельних організацій, що мають рахунки (субрахунки для зарахування виторгу) в даній установі банку і, крім того, враховується товарооборот підприємств, які не звітуються перед органами статистики з товарообороту, а також передоплата за періодичні видання майбутнього періоду, що надходить у даному кварталі готівкою.
Із одержаної суми відраховуються суми виторгу, що не інкасуються.
За відношенням інкасованої суми до роздрібного товарообороту установи банків визначають процент інкасації виторгу.
До загальної суми надходження виторгу вносяться поправки на різницю у перехідному виторгу на початок і кінець кварталу (місяця), а також на перехідний виторг між районами, містами, областями.
Після цього визначається сума виторгу, що здається підприємствам зв'язку для переказування в банк; у каси банків готівкою; що надходить у банк розрахунковими чеками і переказами від населення в оплату за товари.
Визначаючи суму виторгу, що надходить через пошту, слід враховувати оборот торговельних організацій, які здають виторг на пошту, а також фактичний розмір цих надходжень за попередній період, зростання обороту торговельної мережі в сільській місцевості в періоді, що прогнозується.
Суми виторгу, що надходять розрахунковими чеками і безготівковими переказами з рахунків вкладників в оплату за товари, визначаються з урахуванням даних за попередні періоди і здійснюваних заходів щодо розвитку цих форм розрахунків.
Видатки готівки на виплату заробітної плати становлять майже 50 % усієї видаткової частини прогнозних розрахунків касових оборотів.
Розмір видатків на оплату праці, що прогнозується, визначається:
установами банків на підставі даних касових заявок, що отри
мані від підприємств, організацій та установ;
регіональними управліннями НБУ, виходячи з прогнозних
розрахунків установ банків із урахуванням даних про склад фонду
оплати праці в цілому по республіці, області.
Розрахований регіональними управліннями НБУ прогнозний фонд оплати праці звіряється з обсягом фонду, який передбачено прогнозним балансом грошових доходів і витрат населення.
Для визначення прогнозного обсягу видатків готівки з кас банків на заробітну плату та інші види оплати праці установи банків:
віднімають від загальної суми фонду заробітної плати під
приємств, організацій та установ, що розташовані на території
району, міста, області, республіки, суми безготівкових переказів та
утримань;
додають суму податків, що утримуються під час виплати до
помоги за тимчасовою непрацездатністю, і суму депонованої заро
бітної плати.
До одержаної суми видатків готівки на виплату заробітної плати (разом з премією) додають видатки на інші види оплати праці, що не входять у фонд заробітної плати. Крім того, вносять корективи на виплату заробітної плати за вихідні дні за строками, що припадають на інші квартали.
Під час складання прогнозних розрахунків касових оборотів за іншими статтями надходжень і видатків установами банків використовується динаміка фактичних касових оборотів з урахуванням можливих змін як за джерелами надходжень, так і видатків.
Установи НБУ розподіл квартальних прогнозів касових оборотів за місяцями проводять з урахуванням:
кількості днів кожного місяця та інших особливостей;
можливих змін за місяцями обсягу роздрібного товарооборо
ту, коштів, що надходять на заробітну плату, закупівлю сільського
сподарської продукції і продуктів її перероблення (залежно від се
зонності роботи окремих галузей промисловості, сільського
господарства, будівництва, впливу свят тощо);
строків сплати населенням податків, зборів та інших плате
жів; часу масових відпусток робітників і службовців.
Квартальні прогнози касових оборотів Національного банку України в цілому по країні, Автономній Республіці Крим, областях і місту Києву із щомісячним розподілом доводяться до регіональних управлінь НБУ, останні — до комерційних банків.
Важливим документом для прогнозування обсягів готівки є звіт про касові обороти банків. Звіт складається за даними бухгалтерського обліку надходжень і видатків готівки, який ведеться в касових журналах з показанням символів звіту на підставі оголошень на внесення готівки, чеків, прибуткових та видаткових касових ордерів.
Символи визначаються за вказаним у кожному прибутковому касовому документі джерелом надходження готівки, наприклад виторг, квартирна плата, повернення заробітної плати тощо. Символи звіту за видатками визначаються за цільовим призначенням грошових сум, що вказуються клієнтами на звороті грошових чеків.
Для складання звіту про касові обороти установ банків ведеться відомість обліку касових оборотів за формою № 747 — згідно з номенклатурою місячного звіту з підсумками за групами статей. Відомість обліку касових оборотів заповнюється щодня на підставі даних групування записів у касових журналах за надходженням і видатками за символами звіту.
Звіти про касові обороти складають усі установи банків, які здійснюють касове обслуговування підприємств, організацій, установ і населення. Безкасові комерційні банки такі звіти складають лише за позабалансовими символами. Звіт подається до відповідної установи банку, яка здійснює касові операції з їхньою клієнтурою для включення до звітності за Ф.747,748.
В останній робочий день місяця складається звіт про касові обороти за місяць згідно з формою №748 за даними відомості обліку касових оборотів форми № 747 і на підставі таблиці динаміки показників форми № 748.
Наведений вище порядок здійснення прогнозних розрахунків касових оборотів має ряд недоліків і потребує подальшого вдосконалення в умовах поглиблення ринкових відносин та введення національної валюти — гривні.
Удосконалення порядку складання прогнозів емісії готівки має здійснюватися за такими напрямами:
підвищення ролі аналізу динаміки показників готівкового обі
гу в ув'язуванні з показниками, що характеризують економічний
стан країни;
підвищення відповідальності регіональних управлінь за об
грунтування прогнозних розрахунків готівкової емісії, що пов'язано
з розширенням їхніх повноважень і самостійності у питаннях управ
ління готівковим обігом у регіоні;
надання прав регіональним управлінням НБУ та комерційним
банкам визначати перелік показників, які їм необхідно одержувати
від клієнтів для здійснення прогнозних розрахунків готівкової емісії.
Введення в дію Банкнотно-монетного двору та Фабрики банкнотного паперу створило умови для завершення повного циклу створення національної валюти: від її друкування до використання в обігу. Тому прогнозні розрахунки готівкового обігу мають включати не тільки розрахунок емісії на прогнозований період, а й розрахунок загальної потреби у випуску банкнот за номіналами, тобто завдання Банкнотно-монетному двору, яке складається з урахуванням потреби на покриття емісії готівки та на заміщення зношених банкнот усіх номіналів.
Національний банк України визначає склад банкнот за номіналами на підставі аналізу звітності покупюрного складу готівкового обігу у ретроспективному періоді з урахуванням можливих змін у показниках економічного розвитку країни, насамперед у рівні спо-
|
