3.6. ОРГАНІЗАЦІЯ ІНКАСАЦІЇ ГРОШЕЙ ТА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЦІННОСТЕЙ НАЦІОНАЛЬНИМ БАНКОМ УКРАЇНИ
Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» організацію інкасації грошей та перевезення цінностей покладено на Національний банк України.
У період існування Радянського Союзу й однорівневої банківської системи функції з інкасації грошей та перевезення цінностей виконувала аналогічна структура Держбанку. Після проголошення в 1991 р. Україною незалежності і створення Національного банку України служба інкасації грошей та перевезення цінностей стала одним із його функціональних і територіальних підрозділів.
Нині у структурі всіх регіональних управлінь Національного банку України та республіканського банку Криму функціонують відділи інкасації та перевезення цінностей. У 320 найбільших районах при відділах і філіях комерційних банків організовані дільниці інкасації та перевезення цінностей відповідних регіональних управлінь Національного банку України.
Загальна чисельність апарату інкасації Національного банку України становить 3,9 тис. осіб, кількість маршрутів із підкріплення готівкою і вивезення залишків — 853 од. На перевезенні цінностей зайнято 1841 од. автотранспорту, в тому числі для перевезення значних обсягів готівки використовується 76 од. автотранспорту великовантажних броньованих автомобілів. Інкасується до 60 % усієї грошової маси, яка надходить до кас банків.
Служба інкасації та перевезення цінностей має професійно підготовлений персонал. Працівники служби інкасації в повному обсязі забезпечені сучасною автоматичною і напівавтоматичною зброєю, засобами індивідуального захисту й оперативного радіозв'язку ультракороткохвильового діапазону.
Сучасний стан інкасації дає можливість Національному банку України:
проводити єдину державну політику у галузі грошового обігу через зміцнення грошової одиниці;
оперативно забезпечувати інкасацію грошового виторгу, який надходить до кас торговельних та побутових підприємств, установ і організацій усіх форм власності, за умови охоплення всієї їхньої мережі без поділу на економічно вигідні та невигідні;
повністю забезпечувати потреби Національного банку України та його установ у перевезеннях усіх видів цінностей, включаючи вивіз зношених грошей та тих, що вилучено з обігу, а також надавати
послуги комерційним банкам щодо перевезення цінностей;
забезпечувати надійну схоронність цінностей під час їх перевезення та інкасації (всі працівники служби інкасації і перевезення цінностей, що безпосередньо виконують цю роботу, є матеріально відповідальними особами);
оперативно перевозити значні обсяги цінностей під час проведення державою: грошової реформи, організаційних заходів при упровадженні в обіг цінних паперів (сертифікатів, векселів, облігацій тощо), інших масштабних фінансових заходів;
забезпечувати найнижчий рівень витрат під час перевезення та інкасації однієї умовної тисячі цінностей, який досягається завдяки: високому рівню раціоналізації інкасації і перевезень цінностей; вдалому поєднанню аналітичного центру в особі управління перевезення цінностей та організації інкасації Національного банку України і його технічних виконавців у особі підрозділів інкасації та перевезення цінностей; низькій питомій вазі адмінперсоналу; централізованому технічному обслуговуванню; наявності раціонально складеної схеми використання спеціального автотранспорту (зайнятого на основних маршрутах та чергового, в разі виходу з ладу основного); забезпеченню максимального завантаження точками інкасації на одну одиницю автотранспорту.
Зазначені та інші фактори обумовлюють можливість установлення низьких тарифів на послуги з інкасації та перевезення цінностей.
За всієї значущості служби інкасації та перевезення цінностей її перебування у структурі Національного банку України викликає певні зауваження.
По-перше, служба інкасації та перевезення цінностей надає послуги суб'єктам господарювання тільки на платній основі, порушуючи таким чином Закон України «Про банки і банківську діяльність», яким Національному банку України забороняється комерційна діяльність.
По-друге, на сьогодні служба інкасації та перевезення цінностей Національного банку України поєднує в собі дві значні функції: забезпечення перевезень цінностей всередині банківської системи та інкасаційне обслуговування суб'єктів господарювання. В умовах обмеженості наявних матеріальних та людських ресурсів це, з одного боку, дає змогу маневрувати ними, а з іншого — негативно впливає на ефективне виконання кожної з цих функцій.
По-третє, в умовах використання прибутків служби інкасації та перевезення цінностей на загальні потреби Національного банку
України знижуються її можливості щодо підтримання матеріальної бази, а відтак і заінтересованість у підвищенні ефективності та оптимізації роботи служби.
Необхідно зазначити, що низка великих комерційних банків, зокрема банк «Україна», Укрсоцбанк, Промінвестбанк України, проводять певну політику щодо створення власних підрозділів інкасації грошового виторгу. Зауважимо, що отримання певних доходів від цієї діяльності є цілком закономірним в умовах існуючого економічного стану країни.
Зазначені та інші обставини обумовлюють необхідність проведення реорганізації служби інкасації Національного банку України. Основна мета її полягає у відносному відокремленні інкасаторської служби від НБУ з поступовим залученням до цієї діяльності заінтересованих комерційних банків. Існує кілька способів такого відокремлення.
Перший — через створення самостійного державного об'єднання. У цьому разі в Україні з'явиться додаткова воєнізована структура, що з погляду безпеки внутрішнього державного устрою є недоцільним.
Другий — створенням одного з таких видів структур ринкового типу, як акціонерна компанія (товариство), холдингова компанія, комерційне об'єднання при Національному банку України.
Наведені вище аргументи свідчать, що найсприятливішим варіантом реорганізації нині діючої служби інкасації є створення холдингової акціонерної компанії, але для цього необхідно внести певні зміни до чинних правових актів.
Зокрема, передумовою створення холдингової компанії є корпо-ратизація підприємств. Згідно з указом Президента України «Про корпоратизацію підприємств» корпоратизації підлягають державні підприємства, закриті акціонерні товариства, понад 75 % статутного фонду яких є державною власністю.
Служба інкасації Національного банку України сьогодні є структурним підрозділом Національного банку України без права юридичної особи. Тому для проведення корпоратизації і створення холдингової компанії необхідно внести зміни до структури НБУ і реорганізувати службу інкасації в самостійне підприємство при Національному банку України з правами юридичної особи.
Зазначений указ не поширюється на підприємства, які не підлягають приватизації. До таких можна віднести і службу інкасації, що є ланкою в ланцюгу емісійної системи і забезпечує випуск та зберігання грошових знаків. Декретом Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 року «Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається», крім емісійної системи, підприємств і установ, що забезпечують випуск та зберігання грошових знаків, заборонена приватизація і транспортних засобів спеціального призначення, до яких, безперечно, належать і автомобілі служби інкасації. Отже, навіть створення самостійного підприємства інкасації буде недостатнім, оскільки корпоратизація таких підприємств законодавством не передбачається. У зв'язку з цим названі правові акти також потребують змін.
Після усунення зазначених правових перешкод доцільно прийняти постанову Верховної Ради про створення холдингової компанії «Укрінкасація». Водночас треба врахувати, що створення на базі служби інкасації Національного банку України акціонерної компанії за участю комерційних банків може призвести і до негативних наслідків. Зокрема зростуть (не менш як у 2—5 разів) витрати на інкасацію і, як наслідок, тарифи на ці послуги. Зазначені витрати будуть відноситись на собівартість, що, у свою чергу, призведе до підвищення рівня цін на товари і послуги. Вибірковість при визначенні клієнтів звузить коло торговельних підприємств, охоплених інкасацією, що викличе зростання залишків готівки в касах госпорганів, зниження надходжень до кас банків, збільшення обсягу готівкової емісії. Як наслідок, це спричинить додаткові витрати держави (в тому числі й валютні) на виготовлення, перевезення та зберігання додаткових обсягів коштів.
Отже, реорганізація системи інкасації Національного банку України необхідна. Передумовою для змін в організації служби інкасації є та обставина, що низка комерційних банків України, зокрема «Україна», Укрсоцбанк, Промінвестбанк, виявляють активність стосовно створення власних підрозділів інкасації грошового виторгу та перевезення цінностей, які забезпечать надання їхнім клієнтам усього комплексу банківських послуг.
Зважаючи на те, що дільниці інкасації Національного банку України функціонують і розташовані переважно в орендованих приміщеннях, які належать відділенням банку «Україна», Промінвестбанку, інших банків, Правління НБУ постановило на першому етапі реорганізації служби інкасації ліквідувати районні дільниці служби інкасації, розташовані в приміщеннях, що орендуються в комерційних банках, відповідно до методики, розробленої департаментом готівково-грошового обігу Національного банку України.
|
