9.3. ПРИНЦИП ФОРМУВАННЯ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ
Основний принцип формування платіжного балансу полягає у відображенні кожної операції, що проводиться двома рівними за величиною проведеннями, тобто кожному руху матеріальних засобів протистоять відповідні зміни фінансових вимог або зобов 'язань.
Перша записується за кредитом з позитивним знаком, друга — за дебетом з негативним знаком. Сума всіх кредитових проведень має дорівнювати сумі дебетових, тобто чисте сальдо за всіма проведеннями має бути нульовим. У більшості операцій платіжного балансу відбувається обмін однієї економічної цінності на іншу. Кожна економічна цінність має реальне матеріальне втілення (товари, послуги, прибутки) і фінансове відображення. Це і показується кредитовою та дебетовою операціями за системи подвійного запису, якщо здійснюється операція обміну (наприклад, експортні товари обмінюються на відповідну кількість грошей, яка показується у фінансовому рахунку). Бувають, однак, випадки, коли обмін не здійснюється. Тоді друга частина операції проходить за статтею «трансферти» (наприклад, у разі гуманітарної допомоги іноземних держав).
Відповідно до теорії платіжного балансу операція відображається за кредитом, якщо експортуються реальні матеріальні цінності (товари, послуги, прибутки), і за дебетом — якщо імпортуються.
Показники фінансового рахунку відбивають зміни зарубіжних активів та пасивів. Інакше кажучи, за активами (в їх матеріальному або фінансовому виразі) з позитивним знаком (за кредитом) показується їх зменшення, з негативним знаком (за дебетом) — збільшення. За пасивами з позитивним знаком (за кредитом) відображається їхнє збільшення, з негативним знаком (за дебетом) — зменшення. Розглянемо використання системи подвійного запису для різних операцій платіжного балансу на прикладах:
1. Країна А експортує товари (зменшення активів) у країну В в обмін на інші товари еквівалентної вартості 100 млн дол. США (збільшення активів на рівну величину). Це простий приклад бартерної угоди. У платіжному балансі країни А робиться проведення:
Кредит Дебет
Поточний рахунок
(експорт товарів) 100
(імпорт товарів) 100
2. Країна А здійснює нееквівалентну бартерну угоду з країною В; у
результаті цієї операції, оскільки вартість товарів країни В вища, пасиви
країни А зростуть:
Кредит Дебет
Поточний рахунок
(імпорт товарів) 100
(експорт товарів) 80
Рахунок операцій із капіталом та фінансових операцій:
(інші інвестиції, пасиви) 20
3. Країна А експортує товари загальною вартістю 100 млн дол. США
(зменшення активів у їх матеріальному значенні) у країну В в обмін на іно
земну валюту, зараховану на кореспондентський рахунок банку країни А на .
користь клієнта цього банку — резидента країни А. У платіжному балансі
країни А записуємо:
Кредит Дебет
Поточний рахунок
(експорт товарів) 100
Рахунок операцій із капіталом та фінансових операцій:
(інші інвестиції, активи) 100
4. Країна А отримує безоплатно від країни В гуманітарну допомогу у
вигляді товарів, оцінених у 100 млн дол. США, що приводить до збільшен
ня матеріальних активів країни А:
Кредит Дебет
Поточний рахунок
(експорт товарів) 100
(поточні трансферти) 100
5. Країна А імпортує товари (матеріальні активи зростають) з країни В
за іноземну валюту (відображається у фінансовому рахунку як зменшення
активів):
Кредит Дебет
Поточний рахунок
(імпорт товарів) 100
Рахунок операцій із капіталом та фінансових операцій:
(інші інвестиції, активи) 100
6. Країна А імпортує товари (матеріальні активи ростуть), придбані в
борг (збільшення пасивів):
Кредит Дебет
Поточний рахунок
(імпорт товарів) 100
Рахунок операцій із капіталом та фінансових операцій:
(інші інвестиції, пасиви) 100
7. Країна А оформляє державний борг з країною В (в іноземній валюті,
у валюті країни В). Сума боргу зараховується на кореспондентський ра
хунок комерційного банку країни А, відкритий у банку країни В:
Кредит Дебет
Рахунок операцій із капіталом та фінансових операцій:
Інші інвестиції, пасиви
(боргові зобов'язання
перед країною В) 100
Інші інвестиції, активи
(на кореспондентських
рахунках у країні В) 100
8. Підприємство в країні А, 50 % капіталу якого володіє підприємство — рези
дент країни В, отримує від свого прямого інвестора технологічне обладнання на
суму 20 млн дол. США:
Кредит Дебет
Поточний рахунок
(імпорт товарів) 20
Рахунок операцій із капіталом та фінансовій операцій:
(прямі інвестиції в
економіку країни А) 20
Отже, стаття поточного рахунку «Товари» балансується зі статтями: а) валюта та депозити (при здійсненні готівкових або безготівкових розрахунків), б) короткострокові кредити (в разі передоплати або розрахунків за акредитивами), в) середньострокові та довгострокові кредити (при отриманні товарів у рахунок торговельних кредитів цих видів та в рахунок державного боргу), г) товари, протилежна сторона (якщо здійснюється бартерна операція), д) інвестиції, прямі чи портфельні, у разі перетину кордону товарів, які належать до інвестиційних, є) трансферти, коли товари одержані безплатно, в дарунок
1. Надходження (сплата) валютних коштів. 2. Бартер. 3. Зовнішньоторговельні короткострокові кредити. 4. Довгострокові кредити. 5. Втеча капіталу. 6. Зростання дебіторської заборгованості підприємств. 7. Зростання кредиторської заборгованості підприємств. 8. Прямі інвестиції. 9. Вартість транзиту газу через територію України (яка врахована в оплату імпорту газу з Росії). 10 Гуманітарна допомога.
Оскільки для складання платіжного балансу використовується багато альтернативних інформаційних джерел, поточний рахунок та рахунок операцій із капіталом і фінансових операцій не балансуються між собою, тобто сума всіх операцій не дорівнює нулю. У цьому разі для того, щоб збалансувати рахунки, у структуру платіжного балансу вводиться спеціальний рядок «Помилки та пропуски», що дорівнює розміру кредитового або дебетового сальдо із зворотним знаком.
9.4. ІНТЕГРОВАНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ
У міжнародній практиці існує кілька підходів до формування інфор- маційної бази платіжного балансу. Більшість країн, що розвиваються, Африки і Північної Америки з певними валютними обмеженнями використовують систему обліку операцій в іноземній валюті. Суть її полягає в обліку реального руху іноземної валюти між даною країною та іншими державами, який відбувається через національну банківську систему і через інші організації, що мають право здійснювати валютні операції. З погляду можливості застосування цієї інформації для складання платіжного балансу система має ряд недоліків. Головним із них є відсутність у ній критерію резидентності, через що виникають значні розбіжності між операціями платіжного балансу і рухом іноземної валюти. Наприклад, операції між резидентами в іноземній валюті включаються в рух іноземної валюти і не повинні відображатися у платіжному балансі, а операції без фактичного руху іноземної валюти, скажімо, такі як експорт або імпорт товарів у кредит, бартерні торговельні операції і трансферти, не відображаються в русі іноземної валюти.
Чимало країн, зокрема Австралія, Англія, Росія, використовують систему збирання інформації на базі статистичних обстежень. Недоліком цієї системи є громіздкість, адже опитувальники займають в окремих випадках десятки сторінок, що ускладнює роботу агентів зовнішньоекономічної діяльності, а також не дає можливості зробити деталізовані інформаційні «розтини», наприклад, валютної структури балансу тощо.
В основу інтегрованої системи збирання інформації, яка застосовується в більшості європейських країн та в Канаді, покладено банківську звітність.
Національний банк України, формуючи дані в структуру платіжного балансу, об'єднує банківську статистику з іншими допоміжними інформаційними джерелами. Банківська звітність щомісячно постачає інформацію про рух валюти на кореспондентських рахунках у зарубіжних банках за операціями платіжного балансу, на рахунках фізичних та юридичних осіб — резидентів України за кордоном та на рахунках нерезидентів у національній валюті, інформацію про рух готівкової іноземної валюти.
Для забезпечення НБУ такого роду даними кожний уповноважений банк (банк, який має право на проведення операцій із валютними цінностями) звітує за формою, яка має такий вигляд (див. с. 304).
Для забезпечення глобальної автоматизованої перевірки якості даних в Україні організовано замкнену систему надходження інформації, згідно з якою рух коштів на коррахунках в іноземних банках за статтями платіжного балансу зіставляється із залишками на початок та кінець періоду. Щомісячно, на 15-й день після звітного періоду отримуються електронною поштою звіти комерційних банків про залишки та рух коштів за кожним відкритим коррахунком з іноземним банком (як ностро, так і лоро) в оригінальній валюті з інформацією про рух коштів за статтями платіжного балансу та країнами — торговельними партнерами (приблизно 40 тис. агрегованих операцій протягом місяця). Якщо лоро-рахунок банку-нерезидента відкритий у внутрішній валюті, операції на цьому рахунку також підлягають звітуванню. Для кожного кореспондентського рахунку банку заповнюється окрема форма. Залежно від його характеру сальдо на початок періоду записується у вимоги або зобов'язання банку. Так само заповнюється і сальдо на кінець періоду.
Про рух коштів на кореспондентських рахунках інформація подається за всіма операціями за кредитом та дебетом. Для кодування операцій згідно з класифікацією статей платіжного балансу банк використовує спеціальний перелік кодів. Дані відображаються таким чином: для ностро-рахунків — надходження коштів за кредитом, за дебетом — їх вибуття, для лоро-рахунків — навпаки: за кредитом — кошти сплачені (вибуття з рахунку), за дебетом — надходження коштів на рахунок. Наведемо приклад заповнення форми (у тис. рос. руб.). Операції, зміст яких полягає в переміщенні коштів між двома рахунками того самого банку (резидента чи нерезидента), у розрахунках між резидентами чи між нерезидентами, вважаються нейтральними для платіжного балансу.
Додатково за подібною схемою надходить інформація про рух коштів на поточних рахунках підприємств, що отримали дозвіл НБУ на відкриття таких рахунків у іноземних банках за кордоном. Для перевірки правильності кодування операції платіжного балансу кожний платіж на суму понад 250 тис. дол. США декларується копією платіжного документа.
Уся інформація перевіряється, виправляється з участю комерційного банку, котрий звітується, вилучаються операції, що є нейтральними для платіжного балансу. Далі база даних конвертується у дол. США за середньомісячним курсом, агрегується за операціями платіжного балансу.
Дані за торговельними операціями, фіксація яких здійснюється на момент платежу, об'єднуються з відповідною інформацією Державного митного комітету і Міністерства статистики (про експорт та імпорт товарів, надання послуг, про частку бартерних операцій у товарообороті тощо). Додатково здійснюється серія обгрунтованих дорахунків, зокрема коригування імпорту до цін ФОБ, коригування нафто- та газопотоків, враховується неформальна торгівля фізичних осіб (дрібнооптовий товар), гуманітарна допомога, майно мігрантів, неопрацьовані в поточному періоді митні декларації, ремонт товарів та транзит тощо.
Розроблена система експертних оцінок для врахування неформальної торгівлі. Це — і прямі розрахунки на основі обстежень Державного митного комітету, і розрахунки через окремі макроекономічні показники.
Додатково збирається інформація за іноземними інвестиціями (за видами), дані про стан та графік обслуговування державного боргу міждержавної заборгованості та взаємозаборгованості підприємств на звітний період, а також інша поточна інформація. Для систематизації даних у часових відрізках та вилучення інфляційного впливу платіжний баланс України складається в доларах США.
|
