3.1. Стандарт перекладається з англійської мови як норма, зразок. Стосовно нормативної документації з бухгалтерського обліку стандарт означає комплекс документально оформлених правил ведення обліку. Кожне з цих правил визначає термінологію, методи, способи, суть обліку при відображенні того чи іншого явища.
Стандарти обліку поділяються на два види: міжнародні та внутрішні (національні). Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку – стандарти, які розроблюються Комітетом міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО) і рекомендовані до застосування. Внутрішні (національні) стандарти – нормативи з бухгалтерського обліку, які видаються для внутрішнього користування окремою країною.
Стандарти в основному відносяться до фінансового обліку та звітності. Порядок реєстрації та обробки інформації управлінської бухгалтерії визначається підприємством самостійно та не регламентується інструкціями і стандартами.
В кожній країні розробкою принципів та стандартів займаються спеціальні організації.
В Україні розробкою принципів та стандартів займається Міністерство фінансів.
Розробка та удосконалення стандартів є важливим елементом системи обліку та звітності в країнах з розвиненою економікою. По-перше, вони забезпечують зіставленість бухгалтерської документації, як між будь-якими підприємствами, так і за окремі звітні періоди; а, по-друге, стандарти є умовою доступності звітної інформації для різних її користувачів.
Основою стандартів та головною вимогою до фінансової звітності є правдиве відображення фінансового стану підприємства та його фінансових результатів у реальному часі.
Розробка положень (стандартів) з бухгалтерського обліку базується на загальноприйнятих методологічних принципах, передбачених міжнародними стандартами і особливостями національної системи бухгалтерського обліку. 3.2. Структура Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні має наступний вигляд:
вступ;
опис сутності;
розкриття інформації, яка повинна обов’язково знайти відображення у звітності та примітках до неї;
необхідні пояснення (примітки), що регулюють процедуру практичного застосування окремих вимог;
дата набуття чинності.
Кожне Положення присвячене окремій темі бухгалтерського обліку.
4.2. Управлінський бухгалтерський облік спрямований на формування інформації для прийняття управлінських рішень внутрішнім користувачам. Він не регулюється загальноприйнятими принципами та організується підприємством самостійно, є його комерційною таємницею.
Управлінський облік забезпечує підготовку і аналіз бухгалтерської інформації, щоб допомогти керівництву в управлінні, плануванні і контролі діяльності підприємства, оскільки надає інформацію про формування собівартості, забезпечує даними про відхилення фактичних показників від прогнозних значень в оперативному порядку.
Основними завданнями управлінського бухгалтерського обліку є:
облік витрат і калькулювання собівартості продукції;
внутрішньо фірмове бухгалтерське планування на основі використання облікової методології, принципу подвійного запису та бухгалтерських рахунків.
Фінансовий бухгалтерський облік забезпечує бухгалтерське оформлення і реєстрацію господарських операцій, узагальнення інформації на рахунках і регістрах обліку, ведення зведеного обліку і складання фінансової звітності, забезпечує контроль за використанням ресурсів у процесі господарської діяльності, а також забезпечує інформацією зовнішніх і внутрішніх користувачів.
Порядок ведення фінансового бухгалтерського обліку суворо регламентується спеціальними загальноприйнятими принципами, положеннями, правилами і стандартами. Дотримання цих нормативних вказівок є обов’язковою вимогою при формуванні облікової інформації.
Фінансовий облік призначений давати інформацію про загальний фінансовий стан і загальну рентабельність підприємства.
Ці два види обліку різні. По-перше, вони формують інформацію для різних користувачів. По-друге, у фінансовому обліку витрати розглядаються в загальній сумі, тоді як управлінський облік відслідковує поведінку витрат (зміну витрат в залежності від обсягів діяльності) і тенденції змін витрат в залежності від рішень, які приймаються, здійснює контроль витрат. 4.3. Динамічний бухгалтерський облік – це система реєстрації фактів господарського життя, головною метою якого є вимірювання (безперервне або через близькі інтервали часу) ефективності господарської діяльності підприємства. Ефективність може вимірюватись по-різному в залежності від тієї чи іншої економічної системи. При цьому оцінка майнового стану підприємства викривляється.
Справжнім ідеологом динамічного обліку був видатний російський бухгалтер О.П.Рудановський.
Основні принципи динамічного бухгалтерського обліку наступні:
а) принцип капіталу;
б) принцип фінансового результату;
в) принцип доходів;
г) принцип понесених витрат.
Щоб знати вартість підприємства, його майна в цілому, необхідно застосувати абсолютно інший вид обліку, а саме – актуарний. 4.4. Актуарний облік – це система, яка використовує метод подвійного запису і надає інформацію про зміну ринкової вартості підприємства.
Податковий облік. Після першої світової війни, не без опору підприємців, народились перші податки на доходи підприємств. З цього моменту податкові органи почали цікавитися тим, що є кращим джерелом інформації про фінансові результати платників податку, тобто бухгалтерським обліком.
Саме поняття податкового обліку з’явилося в нашій країні з прийняттям у 1997 році Закону України “Про податок на додану вартість” та Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Дані правові акти, на жаль, не містять визначення податкового обліку, не формулюють його принципів, завдань, методів та цілей.
Податковий облік пов’язаний з веденням спеціальної податкової документації і складанням податкової звітності. Цілі та користувачі фінансового та податкового обліку – різні. Норми, встановлені в податковому обліку, можуть застосовуватись в бухгалтерському обліку тільки в тому випадку, якщо вони введені в національні стандарти бухгалтерського обліку. Порядок оподаткування встановлений Законом України “Про систему оподаткування” та “Про порядок встановлення ставок, податків і зборів (обов’язкових платежів), інших елементів податкових баз, а також пільг на оподаткування”. 4.5. Креативний облік – термін, який часто перекладають як творчий облік. Раніше подібна “творчість” зводилася до вуалювання і викривлення облікових даних. Тепер креативний облік розглядається як результат облікової політики і втрачає свій негативний відтінок.
Креативний облік – це будь-який науковий метод. який не відповідає загальноприйнятій практиці або встановленим стандартам та принципам. Креативний облік є позитивним тоді, коли використовується без прямого порушення законодавства для відображення основних тенденцій у зміні вартості бізнесу і достовірної картини стану справ фірми, особливо, якщо не існує інших методів відображення в обліку нової операції.
Соціальний облік є окремим видом обліку, а, скоріше, розширенням меж традиційного бухгалтерського обліку. Це розширення представлено двома напрямками. Перший напрямок пов’язаний з необхідністю збільшення складу показників бухгалтерської звітності в інтересах потреб користувачів. Другий – концентрує увагу на обліку соціальних витрат, основна частина яких пов’язана з екологією. 4.6. Статистичний бухгалтерський облік – це облік, основною метою якого є визначення того, чи дозволить реалізація (продаж) всіх активів підприємства на даний момент одержати суму, необхідну для сплати його кредиторської заборгованості.
Фундаментальна мета статичної бухгалтерії полягає у з’ясуванні, через певні проміжки часу, рівня покриття кредиторської заборгованості. Щоб досягнути цієї мети, необхідно щорічно виконувати наступні операції:
провести інвентаризацію реальних активів, оцінивши їх за вартістю потенційного продажу;
оцінити кредиторську заборгованість;
визначити на момент інвентаризації величину власного капіталу (активи мінус кредиторська заборгованість);
порівняти одержану суму власного капіталу з аналогічною сумою на дату, яка передує інвентаризації (за умови виправлення суми на величину вкладень або вилучень з капіталу) з тим, щоб визначити фінансовий результат звітного періоду.
Система статичного обліку дозволяє відносно правильно оцінити майновий стан підприємства, але з неминучим викривленням фінансового результату. Статичний облік необхідний для кредиторів і тих, хто цікавиться гарантіями повернення вкладених засобів. Саме така система поглядів необхідна аудиторам, але не керівнику фірми.
Стратегічним обліком називається певний спосіб відображення фінансових і облікових проблем підприємства. Стратегічний облік фокусується на певних ключових елементах діяльності підприємства, яка дає можливість створювати економічні цінності і називається “С-циклом”. Модель “С-цикл” концентрується на чотирьох основних елементах стратегічного обліку: зобов’язаннях, потенційних можливостях (потенціалі), витратах і контролі.
Стратегічний облік – це фінансовий аналіз проблем, що пов’язані з чотирма факторами: зобов’язаннями, контролем, готівкою (витрати) та потенціалом (чотири “С” – commitment, control, cash (cost), capability).
З теорії “С-циклу” випливають принципи, на основі яких можна розглядати фінансові проблеми підприємств різних форм власності та господарювання. Рис.11. “С-цикл” Статистичний облік вивчає, контролює і узагальнює масові явища і процеси відтворення матеріальних благ та суспільних відносин в господарстві. При цьому статистика розглядає різні питання щодо виробництва і реалізації, грошей і товару, людей і машин. Ці відомості допомагають аналізувати результати різних процесів і прогнозувати їх подальший розвиток.
Статистичний облік передбачає інформацію про масові кількісно однорідні явища господарського та соціального стану підприємства. Хоча частина статистичної інформації використовується всередині підприємства, основні її користувачі – органи державного управління, громадські організації та бізнесмени на регіональному, народногосподарському і транснаціональному рівні. 4.7. Облік людський ресурсів. Сила будь-якого підприємства залежить від того кадрового потенціалу, який в ньому присутній. Проте людські ресурси є об’єктом тільки статистичного обліку.
Оперативний облік дає можливість швидко (звідси його назва – оперативний) отримати необхідну інформацію для найбільш ефективного управління підприємством та його структурними підрозділами для контролю за процесами і фактами господарського життя на окремих ділянках виробничої і фінансової діяльності, а також своєчасно виявляти будь-які недоліки в роботі. Рис.12. Завдання оперативного обліку
Оперативний облік ґрунтується на первинних документах: нарядах, табелях, накладних, супровідних листах тощо. Дані використовуються для щоденного контролю та керівництва господарськими процесами безпосередньо під час їх здійснення.
Залежно від характеру об’єктів оперативного обліку використовують натуральні, трудові і грошові вимірники.
Політична
економія Економічна статистика Планування та прогнозування Фінанси Галузеві
економіки Арбітражне право Податкове законодавство Трудове право Адміністративне право Цивільне право Економічні науки Юридичні науки Змістовні
аспекти
(онтологія) Формальні аспекти
(гносеологія) ФІЛОСОФІЯ Етика Психологія Логіка БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК Ділова кореспонденція Економічний аналіз Обробка економічної інформації на ЕОМ Судово-бухгалтерська експертиза Планування і прогнозування Ревізія і аудит Контроль Математика Теорія ймовірностей Філософія Кібернетика Статистика Інформатика Документи, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку, складання і подання бухгалтерської звітності юридичними особами Перший рівень Другий рівень Третій рівень Четвертий рівень Плани рахунків бухгалтерського обліку і положення (стандарти) бухгалтерського обліку, що встановлюють правила і способи ведення обліку господарських операцій, складання та подання бухгалтерської звітності Нормативні акти і методичні вказівки (інструкції, листи, рекомендації) з питань бухгалтерського обліку, що розробляються Міністерством фінансів України та іншими органами Робочі документи, що формулюють облікову політику підприємства (робочий план рахунків бухгалтерського обліку, графік документообороту тощо). мета ведення бухгалтерського обліку;
визначення суті бухгалтерського обліку;
визначення управлінського обліку;
визначення термінів, що покладені в основу ведення обліку;
основні принципи бухгалтерського обліку;
валюта ведення бухгалтерського обліку;
порядок державного регулювання бухгалтерського обліку;
порядок організації і ведення бухгалтерського обліку; загальні вимоги до фінансової звітності;
мета упорядкування фінансової звітності;
валюта звітності;
порядок упорядкування звітності, включаючи консолідовану і зведену фінансову звітність;
звітний період;
порядок подання та оприлюднення фінансової звітності;
основні принципи фінансової звітності;
державне регулювання фінансової звітності ведення бухгалтерського обліку й упорядкування фінансової звітності на підставі нових національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку Питання бухгалтерського обліку Питання фінансової звітності Організаційні питання Функції бухгалтерського обліку Контрольна Інформаційна Забезпечення збереження мана Зворотного зв’язку Аналітична Планова Класифікація стандартів за економічним змістом Перша група – базові стандарти обліку, які розкривають основні принципи обліку, облікової політики і фінансової звітності Друга група – стандарти, які регламентують облік операцій, що стосуються інтересів держави і підприємства. До цієї групи відносять стандарти з обліку доходів, податків, державних інвестицій тощо Третя група – стандарти, які встановлюють правила обліку з питань, що порушують інтереси партнерів по бізнесу. До цієї групи включають стандарти з обліку результатів від спільної діяльності, інвестицій в інші компанії тощо Четверта група – стандарти, спрямовані на облік операцій в межах компанії; з обліку діяльності сегментів, з обліку операцій при злитті компанії тощо. П’ята група – стандарти, які визначають норми обліку, що стосуються інтересів роботодавців у будівництві, в банківській справі, в страхових компаніях тощо. Шоста група – стандарти, які розглядають правила ведення облікових операцій, що виражають інтереси держави і підприємців на міжнародному рівні: які визначають облік валютних операцій, облік діяльності спільних підприємств Бухгалтерський облік За видами діяльності: виробнича;
комерційна;
грошово-кредитна За галузями та підгалузями кожного виду діяльності: відповідно до прийнятої класифікації, визначеної Міністерством статистики України За видами продукції: виробами, послугами, роботами, визначеними єдиним класифікатором за ознаками: назва, тим, сорт, розмір, одиниця виміру, за кількістю, якістю та історичною собівартістю За видами затрат по кожному продукту з розмежуванням на прямі та непрямі За доходами по кожному виду продукції За фінансовими результатами (прибуток, збиток) по кожному виду продукту За визначенням фінансових результатів (прибутку, збитку) у різних видах діяльності, галузях діяльності, підгалузях – за реалізацією продукції основної, іншої діяльності та (позареалізаційними операціями) ДІЯЛЬНІСТЬ РУХ ДАНИХ 6. ЗБІР ДАНИХ
(збір інформації про кожну операцію (подію), як тільки вона відбувається) ПЕРВИННІ ДОКУМЕНТИ
Рахунки Ордери Рахунки – Інші фактури 5. АНАЛІЗ КОЖНОЇ ОПЕРАЦІЇ
(визначити економічні наслідки кожної операції для підприємства) 4. ЖУРНАЛІЗАЦІЯ
(запис економічних наслідків кожної операції в хронологічному порядку) 3. ПЕРЕНЕСЕННЯ ДАНИХ ДО ГОЛОВНОЇ КНИГИ
(збір даних для кожного типу активів, зобов’язань, капіталу на окремих рахунках) ОПЕРАТИВНИЙ, ПОТОЧНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЖУРНАЛ ГОЛОВНА КНИГА Каса 301 ПРОБНИЙ БАЛАНС Рахунок Дебет Кредит 2. СКЛАДАННЯ ПРОБНОГО БАЛАНСУ
(перелік усіх рахунків Головної книги і сальдо цих рахунків на дату складання пробного балансу) Виявлення економічної сутності господарських явищ, що відбулися. Поділ їх на окремі господарські операції, які оформлюються первинними документами, що первинними документами, що їх підтверджують. 1. СКЛАДАННЯ ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВ
(допомагає зацікавленим особам у прийнятті обґрунтованих рішень) ФІНАНСОВІ ЗВІТИ
Баланс/Звіт про фінансові результати/ Звіт про власний капітал/Звіт про рух грошових коштів Конкретизація, яке саме майно підприємства або джерела його формування виявилися залученими при здійсненні операцій. Визначення рахунків бухгалтерського обліку, на яких повинні бути відображені здійснені господарські операції. реєстрація інформації про операції в символьному уявленні. Аналіз результативного впливу всіх операцій, здійснених за певний період часу, на стан майна підприємства та джерел його формування. 1 2 3 Технічна сторона ведення бухгалтерського обліку план рахунків бухгалтерського обліку форма бухгалтерського обліку технологія обробки облікової інформації організація внутрішньовиробничого контролю організація складання звітності інвентаризація майна та зобов’язань Потенціал Аналіз Альтернативні можливості Контроль Прийняття рішення Зміна потоків готівки Зобов’язання Надання даних для потреб оперативного управління і контролю Накопичення інформації Первинна обробка даних Документальне оформлення процесів і фактів господарського життя підприємтсва Спостереження за процесами і фактами господарського життя підприємства Завдання оперативного обліку
| 
