Модель — спосіб абстрактного відображення фактичної поведінки досліджуваних явищ в економіці.
Нормативна функція макроекономіки — спрямованість мак-роекономіки на обґрунтування рекомендацій щодо подальшого розвитку національної економіки.
Позитивна функція макроекономіки — спрямованість макро-економіки на обґрунтування висновків, які пояснюють сучасний стан національної економіки.
Ринкова економіка — економічна система, в якій матеріальні ресурси знаходяться у приватній власності, а основним регулятором економіки є ринковий механізм.
Головна суперечність суспільства — суперечність між безмежними матеріальними потребами і обмеженими економічними ресурсами.
Головне завдання макроекономіки — забезпечення суспільства знаннями, завдяки яким можна створювати умови для підвищення ефективності національної економіки.
Домашні господарства — економічні одиниці, що складаються з однієї або більше осіб, які забезпечують економіку ресурсами і використовують доходи для купівлі споживчих товарів та послуг.
Екзогенні змінні — зовнішні для моделі чинники, які визначаються до початку її побудови.
Ендогенні змінні — внутрішні чинники моделі, які визначаються в процесі її побудови.
Змішана економіка — економічна система, в якій співіснує приватна та державна власність, і яка спирається на ринковий механізм і державне регулювання.
Командно-адміністративна (планова) економіка — економічна система, в якій матеріальні ресурси знаходяться у державній власності, а основним регулятором економіки є директивний план.
Активи — все те, що має ринкову вартість і є власністю певних інституціональних одиниць.
Базовий рік — рік, який береться за вихідну базу для обчислення реальних змін вартісних показників (ВВП, особистий дохід тощо).
Валовий випуск — сукупна ринкова вартість товарів та послуг, вироблених резидентами всередині країни протягом певного періоду.
Валовий внутрішній продукт — сукупна ринкова вартість кінцевих товарів та послуг, вироблених резидентами всередині країни протягом певного періоду.
Валовий національний дохід — внутрішні первинні доходи резидентів плюс їхні чисті первинні доходи зовнішні.
Валовий національний дохід наявний — внутрішні та зовнішні первинні доходи резидентів плюс чисті поточні трансферти зовнішні.
Валові інвестиції— видатки на капітальні блага та запаси.
Валовий корпоративний прибуток — прибуток, отриманий від реалізації продукції плюс амортизація.
Державні закупівлі — урядові видатки на купівлю товарів та послуг колективного споживання і державне інвестування економіки.
Дефлювання — перетворення номінальних показників у реальні для років, які мали більш високі ціни порівняно з базовим роком.
Додана вартість — різниця між повною ринковою вартістю товарів та послуг і матеріальними витратами.
Економічні операції СНР — операції, які відображають відносини між інституціональними одиницями, що пов'язані з їх економічною діяльністю.
Експорт — товари та послуги, що їх виробляють в одній країні і продають іншій.
Імпорт — товари та послуги, що закуповуються певною країною в інших країн.
Індекс цін — індекс, що показує, як змінюється ціна певного «ринкового кошика» за певний період.
Інституціональна одиниця СНР — економічна одиниця, що ложе володіти активами, брати на себе зобов'язання і самостійно здійснювати всю сукупність операцій у сфері своєї основної діяльності.Інфлювання — перетворення номінальних показників у реальні для років, які мали нижчі ціни порівняно з базовим роком.
Кінцева продукція — частка валового випуску, яка спрямовується на невиробниче споживання, інвестування та експорт.
Неприбуткові податки — усі податки, за мінусом прибуткових. Вони включають продуктові та інші податки, об'єктом обкладання
якими не є дохід.
Номінальний ВВП — ВВП, обчислений у поточних цінах.
Особистий дохід — дохід домашніх господарств, який охоплює їх первинні та вторинні доходи.
Післяподатковий дохід — особистий дохід домогосподарств за мінусом особистих податків.
Постійні ціни — фактичні ціни того року, що його беруть за базовий в разі обчислення макроекономічної динаміки.
Поточні ціни — фактичні ціни того року, який є предметом обліку або аналізу.
Продуктові (непрямі) податки — податки на товари та послуги, які встановлюються у вигляді надбавки до ціни виробника (податок на додану вартість, акцизний збір, мито тощо).
Проміжна продукція — частина валового випуску, яка використовується для виробництва товарів та послуг і прибирає форму матеріальних витрат на виробництво.
Рахунки СНР — двосторонні балансові таблиці, які відображають, з одного боку, ресурси, а з іншого — їх використання.
Реальний ВВП — ВВП, обчислений у постійних цінах.
Рента — дохід від надання прав за використання власності на матеріальні активи.
Система національних рахунків — система взаємопов'язаних статистичних показників, які відображають найважливіші аспекти економічної діяльності країни щодо виробництва і споживання про-Дукції, розподілу і перерозподілу доходів та формування національного багатства.
Споживчі видатки — частина сукупних видатків, що їх здійснюють домогосподарства на купівлю споживчих товарів та послуг.
Субсидії— урядові платежі, що надаються окремим підприємствам і домогосподарствам, які виробляють або споживають певні то-^ри та послуги.
Трансфертні платежі (трансферти) — урядові виплати домого-^одарствам і підприємствам, замість яких не отримуються товари т^ послуги.
^Безробіття — стан ринку праці, коли пропозиція робочої сили перевищує попит.
Відставання ВВП (ВВП-розрив) — відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП, яке виникає внаслідок циклічного безробіття.
Галопуюча інфляція — приріст цін, який вимірюється десятками або сотнями відсотків за рік.
Гіперінфляція — приріст цін, який вимірюється тисячами відсотків за рік.
Депресія — фаза економічного циклу, яка виникає після закінчення фази падіння і створює передумови для пожвавлення виробництва.
Дефляція — зниження загального рівня цін.
Економічний (діловий цикл) — цикл розвитку економіки, в межах якого періоди піднесення виробництва чергуються з періодами його падіння.
Закон Оукена — відкрита А. Оукеном емпірична залежність, згідно з якою кожний відсоток циклічного безробіття викликає відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП на 2,5 відсотка.
Інфляція — загальний приріст цін в економіці.
Інфляція витрат — інфляція, яка викликається збільшенням середніх витрат на виробництво продукції.
Інфляція попиту — інфляція, яка викликається зростанням сукупного попиту.
Криза (падіння) — фаза економічного циклу, яка виникає внаслідок падіння сукупного попиту і супроводжується скороченням виробництва.
Неочікувана інфляція — інфляція, яка є результатом непередбачених змін в економіці.
Неповна зайнятість — зайнятість в умовах перевищення фактичного безробіття порівняно з природним безробіттям.
Очікувана інфляція — інфляція, яка є наслідком прогнозованих тенденцій в економіці та заходів, запланованих державою.
Піднесення (зростання) — фаза економічного циклу, яка виникає після закінчення фази пожвавлення і відображає збільшення виробництва порівняно з попереднім циклом.
Повна зайнятість — зайнятість в умовах природного безробіття і виробництва ВВП на потенційному рівні.
Пожвавлення — фаза економічного циклу, яка виникає після закінчення фази депресії і створює передумови для піднесення виробництва.
Помірна (повзуча) інфляція — приріст цін, який становить не більш як 10 % за рік.
Потенційний ВВП — реальний ВВП в умовах повної зайнятості.
Природне безробіття — безробіття, яке є необхідною умовою для нормального розвитку ринку праці і складається із фрикційного та структурного безробіття.
Робоча сила — економічно активна частина населення, яка ма( здібності до праці і бажання працювати.
Стагфляція — інфляція, що супроводжується падінням виробництва.
Структурне безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок невідповідності між попитом і пропозицією на робочу силу за проф© сією, кваліфікацією, географічними та іншими ознаками.
Фрикційне безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок до бровільної зміни місця праці.
Циклічне безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок за гального падіння виробництва і скорочення попиту на ринку праці.
Вертикальна ділянка кривої сукупної пропозиції - ділянка нак^тко^ кривій сукупної пропозиції, яка за УМОВ зрос-Їння ^ного попиту відображає лише зростання щн, тобто виникнення інфляції.
Висхідні1 ділянка кривої сукупної пропозиції — ділянка на ко-
костроковій кривій сукупної пропозиції, яка за умов зростання Р° орного попиту відображає одночасно зростання цін і реального Ї^ВП У певному співвідношенні.
Горизонтальна ділянка кривої сукупної пропозиції — ділянка
короткостроковій кривій сукупної пропозиції, яка за умов зростання сукупного попиту відображає незмінність цін і зростання лише реального ВВП.
Довгострокова крива сукупної пропозиції — крива, що відображає незалежність сукупної пропозиції від цін у довгостроковому Періоді і прибирає вигляду вертикальної лінії, яка започатковується | точці потенційного ВВП.
| Довгостроковий період — у макроекономіці період, протягом •кого зарплата пристосовується до змін, викликаних сукупним по-Ьитом та сукупною пропозицією.
| Ефект багатства — ціновий чинник сукупного попиту, який рпосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну реальної вартості фінансових активів з фіксованим номінальним доходом.
Ефект відсоткової ставки — ціновий чинник сукупного попиту, ^ікий опосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну відсоткової ставки.
Ефект чистого експорту — ціновий чинник сукупного попиту, що опосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну чистого експорту.
Закрита економіка — економіка країни, в якій відсутні експорт •тп імпорт товарів та послуг.
Кейисіанська модель сукупної пропозиції — модель, згідно з якою між ціною і сукупною пропозицією існує пряма залежність, оскільки зарплата є негнучкою в короткостроковому періоді.
Класична модель сукупної пропозиції — модель, згідно з якою Скупна пропозиція не залежить від цін, оскільки зарплата і ціни є абсолютно гнучкими.
Короткостроковий період — у макроекономіці період, протя-гом ^ого зарплата є негнучкою і не змінюється при зміні сукупного
Короткострокова крива сукупної пропозиції — крива, яка ві-Д°бражає пряму залежність між ціною і сукупною пропозицією і Рибирає вигляду додатньо похилої лінії.
Крива сукупного попиту — крива, яка відображає обернену заїсть між ціною і сукупним попитом і має вигляд від'ємне похилої лінії.
пи нец1нов1 чинники — чинники, які впливають на сукупний попит і сукупну пропозицію за даних товарних цін і тому зміщують їх рив1 У відповідний бік
/Автономне споживання та заощадження — споживання та заощадження, яке не залежить від післяподаткового доходу.
Автономні інвестиції — інвестиції, які не залежать від відсоткової ставки.
^Бісектриса — така лінія графіка споживання, яка відображає тотожність між споживчими видатками і післяподатковим доходом.
Валовий прибуток — щорічний прибуток, отриманий від реалізації інвестиційного проекту.
Відсоткова ставка — плата за використання позичкових грошей у відсотках до їх суми.
Гранична схильність до споживання — коефіцієнт, який характеризує відношення між зміною споживчих видатків і зміною післяподаткового доходу.
Гранична схильність до заощаджень — коефіцієнт, який характеризує відношення між зміною заощаджень і зміною післяподаткового доходу.
Заощадження — та частка післяподаткового доходу, яка не використовується на споживання.
Мультиплікатор видатків — коефіцієнт, який показує відношення між зміною реального ВВП і початковою зміною сукупних видатків.
Номінальна відсоткова ставка — фактична відсоткова ставка на ринку позичкового капіталу.
Очікуваний чистий прибуток — чистий прибуток, який очікується від вкладання інвестицій.
Реальна відсоткова ставка — номінальна відсоткова ставка мінус темп інфляції.
Середня схильність до споживанння або заощадження — коефіцієнт, який відображає відношення споживчих видатків або заощаджень до післяподаткового доходу.
Споживання — основний компонент сукупних видатків, якиі відображає видатки домогосподарств на купівлю споживчих товари та послуг.
Чинники автономного інвестування — чинники, які вплива ють на інвестиційний попит незалежно від відсоткової ставки.
Чинники автономного споживання — чинники, які впливаюті на споживання залежно від післяподаткового доходу.
Чистий прибуток — та частка валового прибутку від реалізаці інвестиційного проекту, яка залишається після сплати податку щ прибуток та відсотків за інвестиційні кошти.
Рецесійний розрив — величина, на яку фактичні сукупні видаїки мають початкове зрости з метою збільшення фактичного ВВП д потенційного рівня.
Вилучення — частина поточного доходу, яка не спрямовується на сукупні видатки.
Заплановані інвестиції— інвестиції, що їх підприємства планують вкладати у виробництво згідно зі своїм платоспроможним попитом.
Ін'єкції— приріст видатків поточного періоду, які здійснюються за рахунок доходу попереднього періоду.
Інфляційний розрив — величина, на яку фактичні сукупні видатки мають початкове зменшитися, щоб усунути інфляційний надлишок ВВП на умовах збереження повної зайнятості.
Метод «видатки—випуск» — метод визначення рівноважного ВВП на умовах тотожності між сукупними видатками і виробленим ВВП.
Метод «вилучення—ін'єкції» — метод визначення рівноважного ВВП на умовах тотожності між вилученнями та ін'єкціями в економічному кругообігу.
Не заплановані інвестиції— інвестиції, що їх підприємства змушені вкладати в товарні запаси в умовах економічної нерівноваги.
Граничний коефіцієнт податків — коефіцієнт, який показує, на скільки одиниць змінюються чисті податки в разі зміни доходу на одиницю.
Державні заощадження — це чисті податки мінус державні закупівлі.
Кейнсіанська теорія — напрям макроекономічної теорії, ключова ідея якої полягає в тому, що ринок не здатний в короткостроковому періоді швидко відновлювати повну зайнятість і тому виникає необхідність державного впливу на сукупний попит.
Національні заощадження — це приватні заощадження плюс державні заощадження.
Основний психологічний закон Кейнса — закон, згідно з яким в разі збільшення доходу домогосподарств їхня гранична схильність до споживання зменшується.
Чисті податки — валові податки за мінусом трансфертних.
Приватні заощадження змішаної економіки — це дохід мін| чисті податки та споживання.
Суспільні блага — товари та послуги, вигоди від яких отрим| суспільство в цілому незалежно від потреби в них з боку окрем| економічних суб'єктів.
|
