Банківська мережа Львівської області станом на 01 січня 1994
року характеризувалася наявністю на території області установ
банків:
- обласної дирекції банку "Україна" АК з 23 відділеннями в
районах області;
- обласного управління Промінвестбанку України з 10 відді-
леннями;
- обласної дирекції АК "Укрсоцбанку" з трьома відділеннями;
- обласного управління Ощадного банку з 29 відділеннями і
611 філіями і агенствами в кожному районі м.Львова і області;
- відділення державного "Укрсімбанку".
Ці установи банків не являються юридичними особами. Всі
контрольні функції щодо дотримання ними економічних нормати-
вів, міжбанківських відносинпо їх рефінансуванню здійснюються
безпосередньо НБУ;
- 12 юридично самостійних акціонерно-комерційних банків з
20 філіями, із них на території області - 8 і за межами облас-
ті в Україні - 12;
- філії Дніпропетровського АКБ "Приватбанку";
- філії Рівненського АКБ "Економбанку";
- філії банку "Відродження" (м.Київ);
- філії Закарпатського "Лісбанку".
По кількості функціонуючих комерційних банків Львівська об-
ласть посідає одне з ведучих місць в республіці (орієнтовно -
четверте після Київської, Харківської і Дніпропетровської об-
ластей).
В цілому банками обслуговуються понад 21 тис. підприємств,
організацій (юридичних осіб), із них "малими" комерційними
банками - 5.8 тис.
Загальний обсяг кредитних вкладень банківської системи об-
ласті на 01.11.1993 р. складав 783.1 млрд.крб. і збільшився у
порівнянні з відповідним періодом минулого року в 13.8 р., а з
початку року в 12 разів.
Ріст кредитних вкладень має місце по всіх банках (див дода-
ток N 1).
По об'ємах заборгрваності по позиках банків наша область
займає одне з останніх місць в Україні (19), а по темпах при-
росту - 11 (див. додаток N2).
Нестабільність економічної ситуації в республіці не сприяє
розвитку довгострокових вкладень в економіку, які становлять
станом на 01.11.1993 р. лише 5.6 % загальної суми капіталовк-
ладень.
Переважна частина кредитних вкладень майже 90 % здійснюєть-
ся банківськими структурами "великих" республіканських акціо-
нерно-кредитних банків.
Більша половина - 52.3 % кредитних вкладень області станов-
лять кредитні. надані установами
---------------------------
Тут і далі в даній главі подаються дані з довідки Про гро-
шово-кредитні відносини в господарстві Львівської області за
1993 р., яка була розроблена обласним управлінням НБУ і надана
Комітету економіки і розвитку території Львівської області.

банку "Україна" АК (409.4 млрд.крб.).
На долю обласного управління Промінвестбанку і його 11 від-
ділень припадає 146.5 млрд.крб., або 18.7 % кредитних вкладень
області&
По обласній дирекції Укрсоцбанку кредитні вкладення склали
147.9 млрд.крб., або 18.9 % відповідно.
На долю "малих" комерційних банків приходиться 40.8
млрд.крб., або 5.2 % загальної суми кредитних вкладень.
Одним із значних по розміру кредитних вкладень серед цих
банків є АТ Західно-український комерційний банк, на долю яко-
го припадає 11.6 млрд.крб.6 або 15 % ; АК "Електронбанк" - 8.5
млрд.крб., або 11 % відповідно; Селянський комерційний банк
"Дністер" - 8.1 млрд.крб. або 1.0 % відповідно.
Станом на 01.01.1994 комерційними банками області мобілізо-
вано кредитних ресурсів, в основному за рахунок :
власних ресурсів банків (прибуток і фонди банку) 369.3
млрд.крб., або 11.7 %;
- залучених ресурсів у вигляді залишків на розрахункових,
поточних, бюджетних рахунках госпорганів, державних страхових
компаній - 1240.4 млрд.крб.;
- депозитів - 35 млрд.крб.
- вкладів населення - 44.8 млрд.крб.
- ресурсів, придбаних в інших комерційних банках - 35.1
млрд.крб., з них централізованих - 7.7 млрд.крб.
Переважна частина кредитних ресурсів спрямована в держав-
ний, колективний сектори виробництва, зокрема :
- державним підприємствам - 477.4 млрд.крб. або 61. % ;
- сільськогосподарським - 134.2 млрд.крб. або 17.1 %;
- споживчій кооперації - 42.5 млрд.крб. або 5.4 % ;
- орендарям у промисловості 15.8 млрд.крб. або 2 % .
Станом на 01.01.94 кредитні вкладення в діяльність комер-
ційних структур склали понад 89 млрд.крб. або 11.4 % загальної
суми кредитних вкладень.
Виключно ці господарські формування на 01.01.94 володіли
кредитом комерційних банків "Верховина" - 1.2 млрд.крб., "Га-
лицький " - 2.6 млрд.крб., філії "Лісбанку" - 1.2 млрд.крб.,
відділення "Укрексімбанку" - 2.7 млрд.крб., АКБ "Львів Вест" -
6.7 млрд.крб., КБ "Гале" - 1.0 млрд.крб. (див. додаток N 3).
 _Львівській дирекції  .банку "Україна" АК передані кредитні
ресурси для кредитування сільського господарства на суму 15
млрд.крб. по ставці, нижчій від облікової ставки Національного
банку на 90 %, тобто по ставці 150 % .
На суму 2.1 млрд.крб. надано пільгових (під 150 креди-
тів клієнтам банку "Україна" . Підприємствам торгівлі і спо-
живчої кооперації надано кредити на заготовку запасів товарів
на зиму в сумі 3.1 млрд.крб.
Починаючи з 1989 р. облуправління банку "Україна" АК фі-
нансує 6 фундаментальних розробок з таких напрямків, як "охо-
рона здоров'я", "ресурссоцзбереження", "екологія". При цьому
закінчені дві розробки по охороні здоров'я, які не мають ана-
логів у вітчизняній і світовій практиці. До них, наприклад,
належить виготовлення зубних мостовидних протезів без бормаши-
ни, яке впроваджене в лабораторії ЦНДЛа Львівського медінсти-
туту. Однак, для впровадження в практику зубопротезування на-
селення без обробки зубів необхідно створити клініку.
Здійснюється також широка благочинна діяльність. За 9 міся-
ців надано благодійної допомоги в сумі 345 млн.крб., в т.ч.:
- на розвиток культури і освіти - 130 млн.крб.;
- на розвиток спорту - 105 млн.крб.;
- на духовне відродження - 65.8 млн.крб.;
- милосердя - 35.0 млн.крб.
За 1993 рік банк сплатив в бюджет податок в сумі 46.1
млрд.крб.
Разом з тим є ряд проблем, які ускладнюють роботу банку і в
кінцевому результаті погіршують становище його клієнтів.
Проблемою номер один залишається забезпечення ризику банку
в поверненні кредитів й плати за них: відсутні крупні страхові
організації, механізм застави майна надзвичайно громіздкий і
дорогий для підприємств: нотаріальні контори стягують за
оформлення договору застави 5% від суми. Враховуючи, що підп-
риємства базових галузей користуються, як правило, великими
сумами кредитів, оформлення договорів застави для них стало
проблемою.
Хоча банк кредитує базові галузі промисловості, централізо-
вані кредитні ресурси від НБУ, банк "Україна" АК практично не
отримує. Станом на 01.01.1994 р. регіональним управлінням бан-
ку відраховано в фонд регулювання кредитних ресурсів НБУ 70.2
млрд.крб., а отримано від Нацбанку ресурсів тільки 17.0
млрд.крб. під цільові державні програми. Доля централізованих
ресурсів в пасивах банку складає тільки 2.9 %.
Відчувається також гостра нестача у виробничих приміщеннях,
в зв'язку з чим банк змушений відмовляти в прийомі на обслуго-
вування нових клієнтів, не має можливостей покращити умови
обслуговування тих господарських одиниць, які ще клієнтами
банку.
Акціонерно-комерційний агропромисловий банк "Україна" є
найбільшим банком нашої держави і ринку.
Відділення банку "Україна" відкриті в кожному районі облас-
ті, а також в м. Львові, Ходорові, Добромилі і Рава-Руській.
Крім того, відкрита філія и м. Судова Вишня, готуються до
відкриття філії в містах Лопатині, Комарно, Н.Роздолі.
Дирекція і підпорядковані їй відділення банку обслуговують
близько 8.7 тисяч господарств, підприємств та організацій різ-
них галузей, в тому числі більше 2 тисяч підприємств та орга-
нізацій агропромислового комплексу, фермерів та інших сільсь-
когосподарських товаровтробників.
Станом на 01.01.1994 року доля статутного фонду дирекції
банку "Україна" по Львівській області в статутному фонді скла-
дала 5.2 млрд.крб. і зросла порівняно з 1992 р. в 19.5 р.
Загальна кількість акціонерів по області, що володіють
простими акціями банку - 6.8 тисяч проти 3.9 тисяч на
01.01.1993 р.
Основне завдання банку "Україна" та його відділень на міс-
цях є найбільш повне забезпечення потреб господарств і підпри-
ємств, в першу чергу агропромислового комплексу, в кредитах.
Станом на 01.01.1994 р. в народне господарство області нап-
равлено 493 млрд.крб. кредитів, в т.ч. короткотермінових - 475
млрд.крб., довготермінових - 18 млрд.крб.
В 1993 р. основні суми кредитів, що надавались, були нап-
равлені на виконання урядових програм.
Відділення банку області видали 234 млрд.крб. кредитів, в
т.ч. :
- хлібоприймальним організаціям, плодоовочевим комбінатам,
іншим переробним підприємствам АПК та заготівельним організа-
ціям споживчої коопераціїдля фінансування сільськогосподарсь-
ких товаровиробників за продажу продукції в державні ресурси -
198 млрд.крб. із сплатою позичальниками 2% річних;
- для проведення робіт по заготівлі комбікормів, засобів
хімізації, підготовці виробничих потужностей до переробки, за-
купівлю паливом - 36 млрд.крб.; із стягненням 30 % річних.
Середні процентні ставки на короткотермінових кредитах за
1993 р. склали 78.5 %, по довготермінових - 88.1 %.
За минулий 1993 рік в цілому по дирекції сплачено в бюджет
33.1 млрд.крб. у вигляді прибуткового податку на дохід, в тому
числі у місцевий бюджет - 16.5 млрд.крб. Крім того, перерахо-
вано 1.8 млрд.крб. на державне соціальне страхування.
За рік дирекцією і відділеннями банку "Україна" АК області
направлено на благочинну діяльність і спонсорство 285.4
млн.крб., в тому числі на підтримку комунального господарства
м. Львова і м.Вінники - 30.4 млн.крб., на розвиток культури -
12.6 млн.крб., освіти - 19 млн.крб., духовне відродження - 9
млн.крб., милосердя - 117.5 млн.крб. та інше.
У всіх відділеннях банку впроваджена система електронних
платежів, на що використано 325 млн.крб. власних коштів банку.
 _Львівське регіональне управління Промінвестбанку  .обслуговує
понад 300 господарських одиниць і 17 000 фізичних осіб -
вкладників. Серед його клієнтів більшість великих промислових
підприємств міста та області. Оплачений статутний фонд банку
складає 12 млрд.крб., що дозволяє в основному задовільнити
потребу в кредитах не тільки малих і середніх, а й найбільших
великих підприємств області.
Станом на 01.11.1993 р. кредитні вкладення в господарство
області склали по управлінню банку 146.4 млрд.крб., в т.ч. ко-
роткострокові - 117.7 млрд.крб. і довгострокові - 28.7
млрд.крб.
Пріоритет при кредитуванні банком надається базовим галу-
зям господарства. При цьому вартість кредитів для них завжди
встановлюється нижчою від вартості кредитів, що надаються ко-
мерційним структурам.
Заборгрваність державних підприємств по кредитах старом на
01!!1993 р. складала 119.7 млрд.крб. або 81.8 % всієї заборг-
рваності по області, в тому числі :

Сума заборгова- Питома вага
ності на 01.11.93 в загальній
(млн.крб.) заборгованості
в %
-------------------------------------------------------------
- машинобудування 22.4 15.3
- паливноенергетичний
комплекс 29.3 20.0
- хімічна промисловість 10.0 6.8
- транспорт і зв'язок 12.8 8.7
- забезпечення нафто-
продуктами 18.2 12.4
- будівельний комплекс 6.0 4.1
--------------------------------------------------------------

Характерно, що Промінвестбанк не обмежує сферу своєї діяль-
ності співробітництвом з промисловими підприємствами.
Львівській дирекції АПБ "Україна" передані кредитні ресурси
для кредитування сільського господарства на суму 15 млрд.крб.
по ставці, нижчій від облікової ставки Нацбанку на 90 %, тобто
по ставці 150%. На суму 2.1 млрд.крб. надано пільгових (під
150%) кредитів безпосередньо клієнтам банку "Україна" АК.
Установами Промінвестбанку здійснюється широка благочинна
діяльність, за 9 місяців 1993 р. надано благодійної допомоги в
сумі 21.2 млн.крб., в тому числі :
- на розвиток культури - 11.3 млн.крб.
- на розвиток спорту - 6.7 млн.крб.
- на духовне відродження - 0.6 млн.крб.
- милосердя - 2.6 млн.крб.

 _Львівська обласна дирекція "Укрсоцбанку"  .здійснює кредит-
но-розрахункові обслуговування 5 тисячі клієнтів.
Обласна дирекція "Укрсоцбанку" майже єдиний банк у Львові,
де найбільш сконцентровано обслуговування всіх підприємств і
організацій соціальної сфери міста.
Широку кредитну підтримку дирекція в першу чергу надавала
підприємствам охорони здоров'я, легкої промисловості, буді-
вельного комплексу, державної торгівлі.
Станом на 01.01.1994 р. загальна заборговагість по виданих
дирекцією кредитах склала 168.6 млрд.крб. або 16,6 % загальних
кредитних вкладень в господарство області, з них : по органі-
заціях торгівлі - 56.. млрд.крб., по організаціях охорони здо-
ров'я - 22.5 млрд.крб., по організаціях легкої промисловості -
33.1 млрд.крб.
Так, для вирішення питання забезпечення потреб населення
медикаментами питання забезпечення потреб населення медикамен-
тами і гостродефіцитними ліками для поданняя першої допомоги
діабетичним і сердечним хворимм, астматикам та іншим аптечній
базіі НВО "Укрфариація" було видано в 1993 р. кредитів на за-
гальну сумууу 38.8 млрд.крб. під 180-200 % річних. Позички
направлялись на конвертацію валюти дляя закупівліі ліків вв
Польщі, Чехії, Білорусії, Росії.
Підприємствам легкої промисловості в 1993 р. видано позичок
на суму 45.1 млрд.крб..
В ІІІ-ІV кв. 1993 активно видавалися обласною дирекцією
Укрсоцбанку позики підприємствам торгівлі на закупку і заклад-
ку м'яса і масла тваринного на зберігання на загальну суму
25.6 млрд.крб. під 80-170 %.
Втрати облдирекції від примінення пільгових процентних ста-
вок, які є значно нижчіі від діючих, призвели дирекцію до
втрати в середньому за період кредитування цих міроприємств в
сумі 5 млрд.крб.
Дирекцією здійснюється фінансування і кредитування капі-
тального будівництва, в основному, будівель і об'єктів соці-
ально-побутового призначення.
За 1993 р. дирекцією отримано прибуток в сумі 84.4
млрд.крб., з яких сплачено в бюджет - 25.3 млрд.крб.
Дирекцією "Укрсоцбанку" в 1993 р. направлено на благочинні
цілі 80.2 млн.крб.

 _Установами обласного обласного банку області  .залучено в
1993 р. на вклади населення 58 млрд.крб.
Залишок вкладів на 01.01.1994 становить 67.85 млрд.крб., в
порівнянніі з 1992 р. сума вкладів на одного вкладника зросла
в 6.6 разів, та становить 24579 крб.
У відповідності з угодою між Ощадним банком Львівщини пе-
рерахували Нацбанку у фонд регулювання кредитувних ресурсів
7.6 млрд.крб., та передали за плату (240%) кредитних ресурсів
в сумі 16.6 млрд.крб.
У 1993 р. установи Ощадбанку Львівщини видали 94.8
млрд. кредитів, в тому чмслі банкам - 32.8 млрд.крб. В першу
чергу кредити направлялись на підтримку державних підприємств.
Для підтримки сільськогосподарського виробниццтва се-
лянському банку "Дністер" переедано кредитні ресурси на суму
6.5 млрд.крб.
Вже в 1994 р. видано кредити на виплату зарплати шахтарям в
сумі 5.5 млрд.крб. ВО "Світоч" - 2 млрд.крб.; заводуу м'кої
покрівлі - 1.2 млрд.крб. Всі ці кредити наданііі на пільгових
умовах.
Середньорічна процентна ставка по виданих кредитах в 1993
р. в установах банку становила 302.3 %.
Крім цього, для потреб населення видано довготермінових по-
зик на суму 1.9 млрд.крб., в тому числі на індивідуальне жит-
лове будівництво 1.4 млрд.крб.
В результаті проведеної роботи установи Ощадбанку області
отримали в сумі 25.3 млрд.крб. із одержаної суми прибутку оп-
лачено в бюджет податку на доходи 9.2 млрд.крб.
На протязі минулого року установи Ощадбанку проводили вели-
ку доброчинну та спонсорську діяльність . На доброчинні по-
жертви виділено 45.8 млн.крб. Кошти виділялись з фонду мило-
сердя для фінансової допомоги людям похилого віку, обласному
управлінню Червоного Хреста, на будівництво та реставраціію
церквів.
Успішне виконання установами Ощадного банку завдань в знач-
рій міріі залежить від матеріально-технічної бази установ бан-
ку, зокрема забезпеченністю їх відповідними службовими примі-
щеннями. В даний час у м. Львові мережа установ Ощадного банку
складає лише 65 % нормальної потреби.
 _"Малі" комерційні банки  .у відповідності зі своєю статутною
діяльністю сприяли розвитку підприємств, сформованих за уучас-
тю приватного та акціонерного каапііталів.
Приймали участь у кредитуванніі державних програм по за-
безпеченню регіону паливно-мастильними матеріалами та збиранню
сільськогосподарської продукціії; кредитували підприємства,
розвиток яких має важливе регіональне значення.
Так, наприклад,  _АТ "Електронбанк"  .на 01.011.1994 р. надав
кредити 106-и підприємствам і організаціям.
За 1993 р. ним було надано короткотермінових кредитів на
загальну суму 35.3 млрд.крб. Більшее половини всіх кредитних
вкладень - 19.6 млрд.крб. банк спрямовує на кредитну підтримку
загальнодержавних програм по розробці, освоєнню і виробниццтву
нових моделей кольорових телевізорів (Національна програма
"Український телевізор"), середня процентна ставка станом на
01.01.1994 р. по банку склала 411.5 %, мінімальна - 200 %,
максимальна - 500 %.
По кредитах, наданих акціонерам-засновникам банку, серед-
няя процентна ставка на 01.01.1994 складалаа 300 %, що на 11
пунктів нижче від середньої по всіх наданих кредитах.
Із загальної суми виданих кредитів - 13.2 млрд.крб., або
37.4 % направлено у сферу виробниццтва товарів народного спо-
живання.
В 1993 р. продовжено довготермінове фінансуванняя за раху-
нок централізованих кредитних ресурсів НБУ науково-технічної
програми "Реконструкція і технічне переозброєння підприємств"
АТ "Концерн - Електрон" для виробниццтва телевізорів 5-6 поко-
лінь на суму 1500.0 млн.крб. з оплатою 30 % річних і за раху-
нок індексації статутного фонду банку на суму 64.9 млн.крб. з
оплатою 10 % річних.
Прибуток від проведення кредитних операцій склав 9419.2
млн.крб, що в 32 р. перевищує прибуток 1992 р.
В цілому за 1993 фінансовий рік банком отримано прибуток в
сумі 19.2 млрд.крб., із яких сплачено бюджету 6.8 млрд.крб.,
3.8 млрд.крб. направлено на розвиток банку, а решта прибутку
направлено на виплату дивідентів.
АТ "Улектронбанком" в 1993 р. направлено на благочинні цілі
33.8 млн.крб., зокрема на допомогу інвалідам, дітям Чорнобиля,
на організаціію виставки творів Євгена Лещена в Державному му-
узеї України та інше.
Акцііонерне товариство Західно-український комерційний банк
(АТ ЗУКБ) і його 11 філійй в 1993 р. надали кредитів у держав-
ній валюті на суму 80.8 млрд.крб. Залишок кредитних вкладень
зріс з 2.3 млрд.крб. на 01.01.93 р. до 18.6 млрд.крб. на
01.01.1994 р.
Видані кредити направлені на придбання палива для електрос-
танцій ВО"Львівенерго", придбання нафтопродуктів і АТЕК
-14660, розвиток виробниццтва товарів народного споживання Ль-
вівським мотозаводом, організацію швейного виробниццтва МТ
"Нот" і товариства з обмеженою відповідальністю "Овер", питан-
няя автотранспорту і оргтехніки на комерційну діяльність.
Основним джерелом кредитних ресурсів були власні кошти бан-
ку. Так, при середньомісячній заборгованості по кредитах 7.5
млрд.крб. середніі залишки власних коштів складали 3.5
млрд.крб. або 46.7 % до виданих кредитів, крім того, середнііі
залишки залучених депозитів, вкладів громадян і міжбанбан-
ківських кредитів були 3 млрд.крб. або 40% по наданих креди-
тах.
Середня процентна ставка по кредитах за 1993 рік складала
284 % і зросла із 140 % на початок року до 372 % на 01 січняяя
1994 р.
Крім того, протягом 1993 р. кліієнтам банку було видано
кредитівв вв іноземних валютах в перерахунку на долари США на
загальну сумууу 1678357 доларів. Погашено протягомм рокуу
1065855 доларів США, що складає 64 % від суми наданих креди-
тів.
Загальна заборгованість по кредитах станом на 01.01.1994 р.
становила 1384234.15 доларів США, що на 45%, більше заборгова-
ностіі на початок 1993 р. складала 284 і зросла із 140 % на
початок року до 372 % на 01 січня 1994 р.
Крім того, протягом 1993 р. клієнтам банку було видано кре-
дитів в іноземних валютах в перерахунку на долари США на за-
гальну суму 1678357 доларів. Погашено протягом року 1065855
доларів США, що складає 64 % від суми наданих кредитів.
Загальна заборгованість по кредитах станом на 01.01.1994 р.
становила 1384234.15 доларів США, що на 45 % більше заборгова-
ності на початок 1993 р.
Видані кредити направлені на придбання медикаментів фірмою
"Ікар ЛТД", на організацію швейного виробництва СП "Силует Да-
ві-Дан" та СП "Золота Корона", придбання автотранспорту Ль-
вівським автомобільним транспортно-експедиційним комбінатом,
на виробництво будівельних матеріалів АТ "Рось", придбання
оргтехніки, меблів, продуктів харчування та іншу комерційну
діяльність.
Середня процентна ставка по кредитах становить 25 % річ-
них. Джерелом коштів для кредитування були депозитні вклади
підприємств, громадян та власні кошти банку.
Прибуток банку склав 17424 млн.крб., з якого 6603 млн.крб.
сплачено в бюджет, 3442 млн.крб. направлено в фонд розвитку
банку, 3544 млн.крб. - в резервний і страховий фонди банку,
2684 млн.крб. - на виплату дивідендів і 1751 млн.крб. - в фонд
матеріального заохочення.
За рахунок фонду розвитку в 1993 р. придбана оргтехніка
вартістю 1966 млн.крб., 472 млн.крб. використано на обладнання
приміщень і автотранспорту.
 _Комерційний банк "Золотий лев"  .надав кредитну підтримку
колгосп-агроторгу "Білківський" в сумі 173 млн.крб. для розра-
хунків за паливно-мастильні матеріали.
 _Акціонерно-комерційним банком "Галицький"  .надано кредит в
сумі 93 млн.крб. малому підприємству "Джерела Карпат" на буді-
вництво заводу мінеральних вод терміном до 1995 року під піль-
говий процент.
 _Кооперативним банком "Дністер"  .надано кредит в сумі 200
млн.крб. для завершення будівництва м'ясо-молочного комплексу
в с. Верхнє Синьовидне Сколівського району.
 _Акціонерно-комерційним банком "Львів"  .надано кредит агро-
фірмі "Галичина" на оплату паливно-мастильних матеріалів в су-
мі 100 млн.крб. під пільговий процент - 120 %.
За 1993 р. комерційні банки області за винятком АКБ "Га-
лицький" спрацювали з прибутками. Загальна сума балансового
прибутку склала 395.9 млрд.крб.
339.4 млрд.крб. або 85 % загального прибутку отримано вели-
кими комерційними банками та їх філіями, розміщеними в облас-
ті, а саме обласною дирекцією АПБ "Україна" АК - 94.7
млрд.крб., облуправлінням Промінвестбанку - 131.6 млрд.крб.,
обласною дирекцією "Укрсоцбанку" - 84.4 млрд.крб., облуправ-
лінням Ощадбанку - 25.3 млрд.крб. Львівським відділенням "Ук-
рексімбанку" - 3.4 млрд.крб.
48.2 млрд.крб. або 12.2 % всього прибутку зароблено "мали-
ми" комерційними банками.
АКБ "Галицький" допустив збиток в сумі 145.3 млн.крб., в
зв'язку з несвоєчасною сплатою позичальникам відсотків за кре-
дит в сумі 834 млн.крб., які рахуються на доходах майбутніх
періодів.
За 1993 р. - 145.8 млрд.крб. банками спрямовано платежів в
бюджет у вигляді відрахувань від доходів.
Комерційними банками за рахунок своїх фондів надано благо-
чинних пожертвувань на суму понад 600 млн.крб.
З метою забезпечення виконання комерційними банками зобов'-
язань перед своїми клієнтами та зменшення інфляційних процесів
держави комерційні банки здійснюють обов'язкове відрахування у
фонд ресурсів банківської системи.
Встановлена норма відрахувань у фонд обов'язкових резервів
банківської системи становила від 20-60 %. Сума відрахувано у
цей фонд станом на 01.01.1994 р. по області складала 250.3
млрд.крб., у тому числі: по облуправлінню Промінвестбанку -
65.7 млрд.крб., по облдирекції АПБ "Україна" АК - 66.6
млрд.крб., по облдирекції Укрсоцбанку 89.6 млрд.крб., по "ма-
лих" комерційних банках - 18.8 млрд.крб.
На підставі ст. 48 Закону Укрвїни "Про банки та банківську
діяльність" облуправлінням НБУ здійснюється контроль за дотри-
манням юридично самостійними комерційними банками встановлених
економічних нормативів. Цей контроль здійснюється щомісячно на
підставі звітних балансів, які представляють комерційні банки
на перше число кожного місяця.
До комерційних банків, які неодноразово порушували еконо-
мічні нормативи, зокрема, показники ліквідності, у відповід-
ності до ст. 48 Закону України "Про банки і банківську діяль-
ність" застосовувались економічні санкції, а саме: до комер-
ційного банку "Галебанк", АКБ "Галицький", АКБ "Верховина".
Облуправлінням Нацбанку здійснюється контроль за дотриман-
ням режиму операцій по кореспондентських та субкореспондентсь-
ких рахунках. Банки, які допускали проведення платежів при
відсутності реальних ресурсів на кореспондентських і субкорес-
пондентських рахунках сплатили штраф в сумі 2.9 млрд.крб.,
в т. ч. АКБ "Верховина " - 200.8 млн.крб., АКБ "Галицький" -
7.9 млн.крб., АТ ЗУКБ - 4.7 млн.крб.
Станом на 01.01.1994 р. сума сформованих банками статутних
фондів становила 51.9 млрд.крб., з них по дирекції АПБ "Украї-
на" АК - 5.2 млрд.крб., по облуправлінню Промінвестбанку - 17
млрд.крб., по обласній дирекції "Укрсоцбанку" - 1.4 млрд.крб.
По "малих" комерційних банках станом на 01.01.1994 р. сума
сформованих статутних фондів складала 28.2 млрд.крб.: при за-
явлених 40.3 млрд.крб.
Значною проблемою в господарстві області, як і держави в
цілому, є стан розрахунків станом на 01.09.1993 р. дебіторська
заборгованість (по даних Мінстату) становила 538.4 млрд.крб. і
у відповідності до початку року зросла в 6 разів; кредиторська
заборгованість становила 2537 млрд.крб. і зросла відповідно до
початку року в 33 р.
По темпах росту дебіторської заборгованості у відповідності
з початком року наша область займала 24 місце в республіці, а
по кредиторській - друге.
Співпраця комерційних банків з держадміністрацією Львівсь-
кої області сприяла вирішенню, в деякій мірі, концепограції
вільних кредитних ресурсів в межах області, спрямовання їх на
загальнодержавні потреби регіоеу. Необхідно було б спільно з
асоціацією комерційних банків узгодити їх кредитну підтримку
шляхом концентрації кредитних ресурсів на договірних засадах
для підтримки господарюючих суб'єктів області.

ІІІ. ПРО ПЕРСПЕКТИВИ ТА ОСНОВНІ ШЛЯХИ
ВДОСКОНАЛЕННЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ.

Реальна ступінь "ринковості" банківської системи, співвід-
ношення в ній централізованих і децентралізованих джерел пов-
ністю повинна визначатись ступінню "ринковості" господарського
ладу України, а також її державним та політичним ладом.
Банківська система в значній степені буде відображати ре-
альності, які склалися в банківській справі на протязі остан-
ніх 60 років (розподіл грошових нагромаджень, роль окремих
кредитних інститутів, основні грошові потоки і т.д.).
Українська банківська система не може бути повністю адек-
ватна класичним двохрівневим системам, які створились в ін-
дустріальних країнах з економікою, яка стабільно розвивається.
На відміну від них, це - банківська система перехідного госпо-
дарства або господарства, що розвивається і відрізняється нес-
табільністю та різкими структурними зрушеннями.
Українська банківська система повинна обслуговувати процес
реформ:
- диверсіфікацію власності (приватизацію, становлення не-
залежного приватного сектору);
- демонополізацію;
- становлення нових ринків (цінних паперів, землі, основ-
них фондів, страхових послуг, науково-технічної продукції та
інформації);
- технічну, технологічну, та продуктову перебудову госпо-
дарства, конверсію та скорочення військових витрат;
- перебудову міжрегіональних та міждержавних зв'язків;
- посилення відкритості економіки, її інтеграцію у міжна-
родні господарські зв'язки;
- перерозподіл повноважень між центром та регіонами.
Разом з тим банківський сектор України повинен забезпечити
максимальну стійкість грошової системи в період реформ, сприя-
ти стабільному функціонуванню основної частини Українських
підприємств.
Банківська система повинна бути заснована на розширенні
приватної власності у фінансовому секторі, на множинності ви-
дів кредитних інститутів, на створенні механізму представниц-
тва і балансування інтересів всіх сторін, які зацікавлені в
стабільному та стійкому розвитку банківської справи.
Разом з тим повинно відбутись зміцнення централізму у бан-
ківській системі, підвищення ролі Національного банку України
в ініціації і проведенні політики ринкових банківських реформ.
Випереджаючими темпами повинна розвиватись шнфраструктура
ринкової банківської системи - правове забезпечення, інформа-
ція і зв'язок, наукове обслуговування і банківська освіта.
Зміни в банківській справі повинні відбуватись як відобра-
ження реформ в реальних галузях народного господарства, в дер-
жавному і політичному устріях. Банківські реформи повинні
здійснюватись значно повільніше, ніж відбуваються політичні
перевороти і рвуться матеріальні зв'язки в господарському ме-
ханізмі. Стримання розпаду і заоохочення інтеграції - такі ри-
си повинна придбати еволюція банківської системи при її ринко-
вому реформуванні.
Основна мета реформування комерційних банків в Україні -
створення національної мережі таких банків, які би стали кре-
дитними установами, що добре регулюються і знаходяться під
повноцінним банківським наглядом і в зв'язку з цим користують-
ся довір'ям клієнтів.
Необхідно підготувати і подати на розгляд Верховної Ради
України Закон про кредитні інститути і кредитування, який виз-
начає правові, юридичні та економічні джерела функціонування
кредитно-банківської системи. Було б доцільно передбачити в
цьому законі, щоб контроль за діяльністю кредитних установ
здійснювався спеціальним контролюючим комітетом, незалежним
від Нацбанку України і підзвітним Верховній Раді України (нап-
риклад, Національним контрольним відомством по кредитуванню).
Такому комітету треба передати деякі функції НБУ, які у світо-
вій практиці не властиві Центральним банкам (реєстрація та за-
борона на ведення банківської справи, контроль за дотриманням
всіх законодавчих документів, нагляд за ліквідністю банків і
т.д.).
Введенню твердої, вільно конвертованої Національної валюти
буде сприяти Закон про вілютний контроль, який на відміну від
діючого закону про вілютне регулювання, дозволить залучати
іноземні інвестиції, розширить коло суб'єктів валютного ринку,
знищує залишки державної монополії зовнішньої торгівлі.
Відсутність законодавчої бази по управлінню нерухомим май-
ном вимагає негайної розробки законів про іпотечний банк. Це
дозволить відродити в Україні прогресивну форму кредитних ус-
танов для надання довгострокових кредитів під заставу і в той
же час забезпечить зниження ризику банків та їх клієнтів від
можливих банкрутств.
Важливе місце повинен займати Закон про інвестиційний банк
та інвестиційні фонди. В ньому необхідно передбачити гарантії
для фінансування довгострокових програм. Наявність такого за-
кону дозволить створити правові основи для функціонування пер-
винного та вторинного ринку цінних паперів, розміщення фондо-
вих паперів акціонерних товариств, управління інвестиційними
фондами і т.д.
Реабілітація приватної власності вводить в економічний
побут новий для держави тип відносин - трастові (довірчі) опе-
рації, які складаються з трьох основних операцій - розпоряд-
ження спадщиною, виконання операцій за дорученням, агентські
послуги.
Їх юридична направленість; а також відсутність правових
норм, які регламентують такі операції, вимагають розробки За-
кону про трастові операції.
Відродження в Україні кредитних союзів та товариств взаєм-
ного кредиту як "народних банків", діючих за принципом самодо-
помоги і самоконтролю, дозволяє населенню вигідно зберігати
власні заощадження, користуватися пільговими кредитами та ін-
шими послугами.
Кредитні товариства акумулюють порівняно невеликі внески
громадян, що дає можливість використовувати їх при фінансуван-
ні проектів з прибутком для членів товариства, заоохочують
громадян в активну економічну діяльність законодавчою основою
кредитних товариств повинен бути Закон про товариства малого
кредиту.
Спеціальний законодавчий акт про функції і діяльність РБУ
(а не розділ в Законі про банки) повинен визначити основні
напрями його діяльності. Нацбанк України повинен забезпечувати
стабільність національної валюти, визначати і регулювати гро-
шово-кредитну політикв шляхом впливу на об'єм грошової і кре-
дитної маси, що знаходиться в обігу, встановлення валютних
курсів, а також процентних ставок, виконання обов'язків голов-
ної банківської інстанції перед іноземними та українськими
суб'єктами господарської діяльності, регулювання діяльності
комерційних банків через політику фінансування.
При діючій жорсткій політиці регулювання діяльності комер-
ційних банків зі сторони Нацбанку неможливий розвиток цивілі-
зованої кредитно-грошової системи незалежної України. Тому
потрібно розробити новий економічний і правовий механізм регу-
лювання відносин суб'єктів банківської діяльності. Адміністра-
тивно-нормативний метод регулювання потрібно замінити спеці-
альним інструментом банківського обігу.
Комерційний банк повинен задовільняти таким наступним ви-
могам:
- мати загальну ліцензію на діяльність в якості банку;
- здійснювати в якості обов'язкового мінімуму депощ\зит-
ні, розрахункові і кредитні операції;
- знаходитись під наглядом ТБУ4
- дотримуватись вимог, які пред'явлються до кредитних ус-
танов, що добре регулюються.
Для використання в українській практиці повинна бути виб-
ранв агресивна модель поведінки банку-універсального, який має
тісні зв'язки з підприємством, який широко здійснює нетради-
ційні банківські операції. Такий вибір обумовлений наступними
причинами:
1. Універсальність банку: банки, діючи на нових ринках,
здійснюючи нетрадиційні банківські операції, здатні прискорити
розвиток нових ринків, доповнюючи відсутність на них готових
ринкових структур; в умовах грошової інфляції банки змушені
все більшу частину своїх ресурсів вкладувати в негрошові акти-
ви;
2. Агресивність банку: саме така модель підходить для
нестабільної та перехідної економіки; сприяє структурній пере-
будові господарства, становленню нових ринків.
3. Широка участь в капіталах господарства: відображення
зв'язків банків і підприємств, що склалися в умовах директив-
ної економіки; зберігання в умовах інфляції активів банків від
знецінення; сприятливий режим для довгострокових інвестицій в
період структурної перебудови, можливість конверсії частини
безнадійної заборгованості державних підприємств в акції, що
знаходяться у власності банків.
4. Жорсткість регулювання діяльністю банків визначається
вибором моделі універсального агресивного банку, що несе за
собою підвищення ризику в банківській справі; нестійке фінан-
сове положення батьох банків, міжнародним банківським співто-
вариством.
Завдання реформування комерційних банків складаються з
наступного:
- перевід частини існуючих банків в розряд фінансових
компаній або приєднання до більш крупних банків. В зв'я