За підсумками року темпи вповільнення зростання банківських активів залишаться фактично непоміченими. Незважаючи на зупинку кредитування, обсяги виданих кредитів за період січень-листопад 2008 р. виросли більш ніж на 57% у порівнянні з аналогічним періодом 2007 р.

"З урахуванням девальвації гривні, номінальне зростання вже склало 43% на початок грудня, тому що близько 40% банківських активів номіновані в іноземній валюті. Реальне зростання активів складе близько 30% за підсумками року", - говорить директор аналітичного департаменту Foyil Securities Агшин Мірзазаде.

Тому за підсумками 2008 р. спостерігається і зростання активів, і прибутки банківського сектора. У результаті тривалого падіння курсу гривні, банки покажуть 60-65% зростання прибутку. Реальне скорочення активів і прибутку банківської системи почне спостерігатися тільки в цьому році, коли банкам необхідно буде займатися реструктуризацією свого кредитного портфеля, а не нарощувати активи.

Головною причиною проблем банківської системи експерти називають девальвацію гривні. По-перше, цей процес привів до стрімкого відтоку гривневих депозитів і ще більше ускладнив проблему гепів (розривів по строках розміщення пасивів та активів).

На сьогодні багато в чому проблема формується іпотечними кредитами, які не тільки мають великий термін дії, але й, як правило, видані у валюті.

Важко зрозуміти логіку НБУ: навіщо було так істотно девальвувати гривню, якщо проблема розриву між строками активів і пасивів банків була добре відома. Фактично за рахунок девальвації гривні проблема гепів стала дуже актуальною для банківського сектора. Ще до всіх подій загальний обсяг гепів не перевищував 10 млрд грн, зараз цей показник оцінюється в 20-22 млрд грн.

І банкіри поки не бачать джерел покриття цих розривів. "Протягом останніх двох місяців НБУ був єдиним джерелом покриття гепів, але зараз складно прогнозувати, що буде в 2009 р., - говорить голова правління "Ерсте Банку" Андрій Ріжок. - У зв'язку з нестабільним курсом, у першій половині року буде обмежене (можливо, навіть заморожене) кредитування фізичних осіб. Ми хочемо продовжити кредитування корпоративного бізнесу, однак це залежить від дій Нацбанку".

По-друге, девальвація привела до подорожчання валютних кредитів більш ніж на 60% їхньої номінальної вартості.

"У результаті скорочення штатів і зниження реальних доходів населення, більша частина позичальників просто не зможе розрахуватися за своїми боргами", - говорить виконавчий директор ФГ "Консалтинг та інвестиції" Дмитро Піддубний.

На його думку, динаміка девальвації показує, що НБУ втратив контроль над валютним ринком. І замість того, щоб стабілізувати ситуацію на валютному ринку, він тільки ускладнив її.

"Якби на початковому етапі НБУ реально вийшов на валютний ринок, то девальвація гривні не перевищила б 3-5%. Але втрата контролю над валютним ринком фактично привела до некерованої девальвації", - відзначає пан Піддубний.

Якщо врахувати, що в умовах тінізації економіки більша частина розрахунків за товари переходить у готівковий валютний ринок, то не виключено, що в 2009 р. доларизація економіки збільшиться.

У результаті попит на валюту буде тільки рости. "В таких умовах курс 10 грн за долар може бути цілком реальним", - вважає Дмитро Піддубний.

При цьому голова правління великого банку, який побажав залишитися неназваним, вважає, що саме дії Нацбанку привели до поточної ситуації на валютному ринку та обвалу курсу гривні.

"Якщо проаналізувати обсяги рефінансування, виданого НБУ комерційним банкам, і обсяги відтоку депозитів із цих банків, ми побачимо, що в багатьох випадках обсяги рефінансування були більшими від відтоку депозитів. Логічно припустити, що зайві гроші банкіри спрямовували на спекуляції на валютному ринку", - вважає банкір.

Він відзначає, що прийняттям постанови №459 "Про тимчасовий порядок рефінансування комбанків" Нацбанк дає зрозуміти, що емісія гривні на спекулятивні операції продовжиться.

"Імовірно, пік девальваційного тиску випаде на перший квартал - у зв'язку із сезонним зростанням імпорту енергоносіїв і тривалим зниженням експортних надходжень. Що стосується експорту і припливу капіталу в Україну, ми не очікуємо відновлення цих каналів валютних надходжень, принаймні до четвертого кварталу наступного року", - прогнозує начальник відділу аналізу та досліджень "Райффайзен Банку Аваль" Дмитро Сологуб.

Разом зі зростанням курсу долара буде збільшуватися і кількість проблемних кредитів. За оцінками пана Піддубного, вже зараз частка проблемних позик у корпоративному кредитному портфелі банків перевищує 12%, а в роздрібному - 22%. Збитки від неповернення кредитів банкірам необхідно буде погашати за допомогою капіталу. За оцінками Міжнародного валютного фонду, на ці цілі українським банкам знадобиться близько 44 млрд грн, однак залучити такі кошти комбанкам зараз нема звідки.

"Складності із залученням інвестицій відчувають всі сектори економіки, і банківський сектор у цьому випадку не виняток. У нових умовах ринку не варто очікувати припливу закордонних інвестицій. Тому, швидше за все, в 2009 р. банківському сектору вдасться залучити у свій капітал не більше 10 млрд грн", - вважає Дмитро Піддубний.

На думку Андрія Ріжка, куплені будуть тільки дуже якісні банки і за максимально низькою ціною.

Опитані банкіри вважають таку ситуацію ідеальною для захоплення найбільш ласих шматочків фінансової системи України іноземцями і знищення всіх не підходящих під критерії покупців банків.

Благо, капіталізація більшості найбільших банків сьогодні вже опустилася нижче плінтуса, і залучати акціонерний капітал в умовах зростання валютних ризиків дуже важко. Якщо на початок 2008 р. капіталізація "Райффайзен Банку Аваль" була більше 15 млрд грн, то на даний момент її рівень не перевищує 3,6 млрд грн. Капіталізація Укрсоцбанку на початок минулого року становила більше 4,8 млрд грн, а зараз вона не перевищує 0,8 млрд грн.

Відсутні кошти можуть бути спрямовані в капітал банків тільки урядом або міжнародними фінансовими організаціями.

"Уряд вже залучив декілька іноземних консультантів (Black Stone, Credit Swiss), які будуть радити, куди і кому продавати націоналізовані банки, - відзначає один з банкірів. - Національний банк створив всі умови, щоб українська банківська система за безцінь перейшла в руки іноземців".