Проходячи в грудні повз пункти обміну валюти в Росії, можна було щодня бачити новий курс. Іноді курс змінювався і кілька разів на день, причому різниця між колишньою і новою ціною могла становити кілька десятків копійок і навіть рубель. Після настання нового року ситуація трохи стабілізувалася, однак експерти впевнені, що девальвація рубля не закінчилася. Зокрема керуючий директор компанії " Ренесанс-Капітал" Олексій Мойсеєв говорить, що ціна іноземної валюти скоро буде вищою від нинішнього історичного максимуму.

"Девальвація ще поки не зупинилася. Рівноважний рівень рубля до долара при поточних цінах на нафту - це приблизно 37-38, - указує Мойсеєв. - Поки цього не досягнуто, девальваційний тиск буде тривати".

Зниження курсу рубля до іноземних валют, за словами експертів, є контрольованим. Як вважає президент Російської асоціації валютних бірж Сергій Алексашенко, девальвація - це сьогодні єдина тактика боротьби із кризою в Росії.

Сергій Алексашенко нагадує про те, що в останні роки в Росії дуже швидкими темпами ріс імпорт. Плюс - наростали платежі по зовнішніх боргах. І платіжний баланс 2009 року, при нинішніх цінах на нафту, виявляється сильно дефіцитним. Якщо не змінювати курс, якщо не змінити обсяг імпорту, то Центробанк може втратити протягом року $150 млрд. або навіть більше, вважає Алексашенко.

"Зрозуміло, що ситуація для ЦБ не дуже комфортна, і їм хочеться її змінити, - міркує він. - Тому девальвація рубля спрямована на те, щоб знизити обсяг імпорту і вирівняти платіжний баланс. Судячи з того, з якою швидкістю йде ЦБ, очевидно, там усвідомлюють, що це завдання надзвичайно гостре".

Тим часом, на тлі кризи підвищується довіра до євро. У розпал фінансової кризи саме євровалюта виявилася " на плаву".

Головний економіст Deutsche Bank Норберт Вальтер (Norbert Walter) позитивно відгукується як про єдину європейську валюту, так і про Європейський центральний банк. "Євро виявився другою за значимістю міжнародною валютою - після американського долара, - констатує він. - А Європейський центральний банк за минулі десять років, і особливо під час фінансової кризи, зарекомендував себе як цілком міцна та надійна структура. Я вважаю, що довіра до цього інституту зросла в усьому світі".

На прикладі Угорщини і Латвії добре видно, наскільки беззахисними можуть виявитися країни, національна валюта яких не має тісної прив'язки до євро. Так, угорський форинт став улюбленим об'єктом атак спекулянтів, а сама Угорщина наприкінці минулого року була на грані банкрутства. У критичну фінансову ситуацію потрапила і Латвія. Вийти з неї вдалося лише завдяки мільярдним "уливанням" з боку Євросоюзу та Міжнародного валютного фонду. Загалом, не дивно, що в євро раптом з'явилося чимало нових шанувальників, говорить Норберт Вальтер.

"Я думаю, що країни, що перебувають на шляху в Європу, що й донедавна не наважувалися на негайний вступ у єврозону, тепер більш відкриті для цього, - вважає експерт. - І це не тільки невеликі держави на зразок країн Балтії, але й Польща. Звичайно, було б ще краще, якби до зони євро приєдналися і євроскептики - датчани, шведи та британці. І ознаки того, що Данія і Швеція такої можливості більше не виключають, уже з'явилися".