Знайди відмінності

Здавалося б, стати вкладником кредитної спілки (КС) ненабагато складніше, ніж покласти заощадження на банківський депозитний рахунок, - варто лише зважити ризики цих установ та оцінити прибутковість вкладень. Виявляється, не все так просто, і вкладники, які вважають, що несуть гроші на депозитні рахунки до КС, можуть не тільки залишитися без відсотків, але й втратити свої кошти.

Останнім часом на ринку зафіксовані випадки, коли залученням грошей фізосіб займаються КС, що навіть не мають ліцензії на роботу з депозитними вкладами. Поводитися подібним чином КС можуть дуже просто - під виглядом депозитного вкладу членам КС пропонувати внести додаткові пайові внески. Зовні все може виглядати так само, як і розміщення грошей на депозиті. Клієнт укладає договір з КС, а йому обіцяють певний річний дохід і повернення грошей після певного терміну. На минулому тижні БІЗНЕС поцікавився у Держфінпослуг, як регулятор має намір реагувати на сформовану ситуацію. "Інформаційний лист з'явився, і пов'язано це з тим, що в деяких випадках застосовується практика, коли фактично укладаються одні договори під виглядом зовсім інших, - визнає Валерій Альошин, голова Держфінпослуг. - Таких випадків в умовах фінансової кризи може ставати все більше. Скарги надходили різноманітні протягом тривалого часу".

За словами Альошина, зміст звернення регулятора полягає в тому, щоб дати сигнал як КС, так і їх членам, щоб вони були уважнішими. На питання про те, чи має намір регулятор захистити інтереси членів КС, які звернулися до Держкомісії, Валерій Альошин відповів, що регулятор, по суті, не має для цього достатніх повноважень: "Ми можемо робити якісь висновки (відносно скарг), але це будуть наші припущення. У нас немає можливості довести порушення".

За його словами, у проекті поправок до Закону "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг" є вимога, відповідно до якої будь-який оператор ринку фінансових послуг зобов'язаний надавати споживачеві необхідну інформацію про зміст послуги, про можливі наслідки, про формування тарифів та ін. "Якщо ця вимога стане нормою закону, тоді можна буде притягувати фінансові установи до відповідальності за те, що вони свідомо або несвідомо не забезпечують усвідомлення клієнтом змісту тієї чи іншої послуги", - повідомив Валерій Альошин.

Основна ж проблема вкладників КС зводиться до наступного: укладаючи угоду, вони можуть не здогадуватися про істотну різницю між депозитом і пайовим внеском. Пайовий капітал КС, що формується, зокрема, за рахунок додаткових пайових внесків, на відміну від депозиту, є власністю КС, і за його рахунок можуть покриватися збитки установи. Більш того, пайові внески повинні залучатися на бездоговірній основі, при цьому не можуть заздалегідь обумовлюватися ні терміни повернення, ні процентна ставка за користування грішми.

Крім того, різниця полягає в тому, що за певних обставин КС має можливість цілком обґрунтовано відмовити своїм членам як у розподілі доходу на додаткові пайові вклади, так й у поверненні паїв. "Варто звернути увагу, що КС може здійснювати розподіл доходу на додаткові пайові внески протягом року або розподіляти нерозподілений дохід за підсумками фінансового року на пайові вклади тільки за умови досягнення нормативів достатності капіталу, коефіцієнта платоспроможності, за умови дотримання нормативу прибутковості і графіка формування резервного капіталу", - попереджає Держфінпослуг. Яким же може бути розчарування членів КС, коли замість довгоочікуваних відсотків вони вислухають звіт керівництва КС про збитки установи. А такий розвиток подій досить імовірний. За даними регулятора, непокритий збиток за системою КС за 9 місяців 2008 р. склав 4,6 млн грн. Можна зробити висновок, що в деяких КС вочевидь були проблеми з розподілом доходів на пайовий капітал.

А що робити?

Частину описаних вище випадків можна списати на неграмотність вкладників, які просто переплутали різні види інвестицій. "Такі випадки мають місце. Є декілька звернень, зокрема, до нас. Деякі КС залучали в людей паї, видавали їм сертифікати, а люди вважали, що це депозитний договір", - говорить Іван Вишневський, голова правління Об'єднання КС "Програма захисту вкладів".

Але, відповідно до повідомлення регулятора, КС, залучаючи пайові внески, оформлюють зі своїми членами окремі договори, надаючи всьому процесу максимальну схожість зі схемою розміщення депозиту. Таким чином, відбувається підміна понять, і вкладник вводиться в оману щодо того, який саме вклад робить. "Процентної ставки в пайовому внеску взагалі не може бути. Те ж стосується терміну і періодичності виплат. У класичному варіанті дохід з пайових внесків виплачується раз на рік за рішенням зборів членів КС", - попереджає Вишневський. Втім, на думку регулятора, вкладники, які припустилися помилки, мають можливість виправити ситуацію. "Член КС може звернутися до суду з позовом про визнання діяльності КС із залучення додаткових пайових внесків діяльністю із залучення вкладів членів КС на депозитні рахунки", - стверджується в заяві Держкомісії. Відповідно до чинного законодавства, залучення пайових внесків не є фінансовою послугою і не вимагає якихось ліцензій. У свою чергу, депозит, для якого характерні такі вимоги, як обов'язковість повернення, терміновість і плата вкладникові за користування його грішми, - фінансова послуга, що вимагає обов'язкової наявності в КС ліцензії Держфінпослуг. "Таким чином, дії КС із залучення пайових внесків на умовах, характерних для діяльності із залучення вкладів членів КС на депозитні рахунки, у судовому порядку можуть бути визнані такими, що містять ознаки уявних угод", - відзначено в повідомленні Держфінпослуг. При цьому регулятор порадив постраждалим вкладникам шукати захист у суді.

Депозит чи внесок

За даними Держфінпослуг, на 01.10.08 р. обсяг залучених КС депозитів становив 4,1 млрд грн., темп приросту до результату на аналогічну дату 2007 р. - 20%. У той же час капітал нараховує 1,7 млрд грн, темп приросту - 10,7%. Слід зазначити, що найбільшу частку в капіталі КС мав пайовий капітал - 1,2 млрд грн.

Справедливості заради слід зазначити, що сам по собі додатковий пайовий внесок, як і депозитний вклад, є цілком законною для роботи з КС операцією. При цьому пайовий внесок має важливу перевагу перед депозитним вкладом - прибутковість. За словами представників ринку КС, зараз ставки з депозитів у КС сильно розрізняються залежно від регіону і населеного пункту. Зокрема, можна спостерігати розкид процентних ставок з депозитів у КС у межах 18-30% річних. У той же час українське законодавство дозволяє КС розподіляти дохід з пайових внесків, розмір якого не повинен перевищувати дохід з подвійній середньозваженій ставки, установленої для депозитних вкладів. Таким чином, КС теоретично мають можливість встановити за пайовими внесками прибутковість на рівні 60% річних. Втім, на практиці все виглядає набагато скромніше. "Фактично я не чув, щоб під 60% річних хтось виплачував. Є випадки, коли, залучаючи депозити під 18-20%, КС могла виплатити на паї близько 30% річних", - говорить Вишневський.

P.S. Коли верстався номер, з'явилася інформація про те, що вкладники харківської КС "Надія+" не можуть одержати відсоток з вкладів, тому що гроші нібито передані харківській КС "Будівництво та фінанси", керівник якого виїхав за кордон. Керівництво КС недоступно для одержання коментарів, а самі установи зараз перевіряють правоохоронні органи.