Наприкінці минулого року банкіри сповна відчули проблеми позичальників-фізосіб з обслуговуванням валютних кредитів. За даними НБУ, у грудні портфель таких позик не скоротився, залишившись на колишньому рівні - $25,7 млрд. При цьому Тарас Кириченко, заступник голови правління УкрСиббанку (м.Харків; з 1990 р.; більше 10 тис.люд.), констатує повну відсутність видачі нових кредитів населенню в грудні фінустановою: "Ні, нових видач не було".

Очевидно, що за таких умов факт нескорочення кредитного портфеля означає одне: громадяни просто припинили платити по боргах. "Ми передбачали зростання прострочень, але не думали, що платіжна дисципліна позичальників погіршиться так кардинально", - підтверджує керівник роздрібного бізнесу іншого великого банку з іноземним капіталом, який побажав залишитися неназваним. Відзначимо, що банки припинили приймати нові заявки на великі валютні кредити на авто та іпотеку ще в середині жовтня минулого року.

У листопаді на тлі поглиблення фінансової кризи таке кредитування практично повністю згорнулося. Уже тоді банкірів більше бентежило питання, як з мінімальними втратами повернути раніше видані кредити, ніж можливості подальшого нарощування кредитного портфеля. Тому логічно, що за підсумками листопада спостерігалося скорочення заборгованості фізосіб по валютних кредитах на $1,1 млрд. Портфель схуд через погашення старих позик на тлі майже повної відсутності надання нових позик.

Жалюгідну для банкірів ситуацію з обслуговуванням валютних боргів побічно підтверджують і тенденції ринку готівкової валюти. Так, за даними НБУ, різко скоротилися обсяги покупки готівкового долара населенням - з $3,4 млрд у листопаді до $1,7 млрд у грудні. Показово, що позичальники нерідко відмовляються гасити не тільки тіло кредиту, але навіть відсотки за користування позикою. Не дивно, що грудень 2008 р. банківська система вперше за останнє десятиліття закінчила зі збитком 400 млн грн. Тоді як у попередні місяці 2008 р. її щомісячний прибуток становив у середньому 1 млрд грн.

Щоб хоч якось стимулювати позичальників погашати кредити, банкіри почали проводити нетрадиційні акції з амністії боржників. Зокрема, "VAB Банк" оголосив, що з 1 січня до 1 квітня 2009 р. для позичальників, які повністю погасять прострочені кредитні зобов'язання (тіло кредиту плюс відсотки та комісійні), штрафи і пеня, розраховані до нарахування, будуть анульовані. Такі фінустанови, як "Альфа-банк (Україна)", Кредитпромбанк та інші, готові навіть постачати позичальників валютою за курсом, нижчим від ринкового, для погашення кредитів. До речі, позичальники продовжують сумлінно гасити свої кредити в гривні.

За грудень заборгованість населення по таких позиках скоротилася на 2,2 млрд грн. - до 75 млрд грн. Нагадаємо: у нацвалюті люди, як правило, позичали невеликі суми: на покупку товарів та інші споживчі потреби. Примітно, що зовсім недавно, у докризові місяці, проблемна заборгованість по таких беззаставних кредитах у рази перевищувала неплатежі по валютних кредитах.

Повний газ

Цікаво, що грудень 2008 р. ознаменувався рекордним приростом гривневого портфеля кредитування юридичних осіб. За місяць їхня заборгованість перед банками виросла на 22,4 млрд грн. - до 225,1 млрд грн. Для порівняння: за 11 попередніх місяців 2008 р. портфель приріс на 44 млрд грн., тобто в середньому всього на 4 млрд грн. на місяць. Але вже тоді корпоративні клієнти в один голос скаржилися, що не можуть одержати кредити. Дійсно, заборгованість компаній по валютних кредитах у грудні скоротилася на $0,7 млрд. У той же час рекордний приріст гривневого портфеля був багато в чому забезпечений кредитами, які НАК "Нафтогаз України" наприкінці 2008 р. одержала від держбанків для розрахунків з "Газпромом". Загальна сума таких "газових" кредитів склала більше 18 млрд грн. Кредит на 6,6 млрд грн. був виданий Ощадбанком 18 грудня. А кредити на загальну суму 11,6 млрд надані Ощадбанком та Укрексімбанком 29 грудня.

Крім того, як відомо, банки допомагають страховим компаніям (СК) накачувати необхідний обсяг страхових резервів на звітні дати (за підсумками кварталів). Схема така: банк видає СК кредит, страховик розміщує отриману суму на депозит у цьому ж банку. Після настання звітної дати схема згортається. Багато в чому внаслідок дії цього фактору вперше з початку кризи в грудні спостерігався приплив депозитів від юросіб у розмірі 2,4 млрд грн. - у національній валюті і $400 млн - в іноземній. Для довідки: загальні резерви СК становлять приблизно 10 млрд грн.

За оцінками учасників ринку, банки кредитували на значні суми свої родинні структури, а потім від їхнього імені в спекулятивних цілях купували валюту під фіктивні контракти. Треба зазначити, що такі операції дозволили власникам банків частково компенсувати втрати від неплатежів по кредитах. Тим більше, що банкіри можуть розраховувати на допомогу Нацбанку у питанні спекуляцій. Як відомо, постанова НБУ №413 від 04.12.08 р. містила дуже неприємну норму для валютних спекулянтів. Згідно п.6.2 документа, у випадку невиконання нерезидентами зобов'язань по імпортних договорах (тобто непостачань товару) авансові платежі, що повертаються, повинні були обов'язково продаватися за курсом покупки валюти. Тобто якщо валюта купувалася і перераховувалася під імпортні контракти, виконувати які спочатку не планувалося, спекульнути б не вийшло.

Заступник голови правління банку "Контракт" (м.Київ; з 1993 р., близько 130 люд.) Павло Крапівін підтверджує, що дана норма практично повністю припиняла настільки поширену схему спекуляцій. Однак 9 січня Нацбанк раптом прийняв постанову №6, якою скасував вищевказану норму. Тепер спекулянти зможуть вільно повернути в країну валюту, куплену раніше за курсом 5-7,5 грн./USD, і продавати її вже по 8-9 грн./USD.

За течією

Проблеми банкірів з неплатежами по кредитах посилюються тривалим відтоком ресурсів. Якщо так піде й далі, їм просто нічим буде виплачувати депозити по завершенні їхнього терміну. У грудні населення продовжило вилучати свої заощадження з банківських рахунків, причому як з гривневих (-1,8 млрд грн.), так і з валютних (-$400 млн).

Таким чином, за останній (кризовий) квартал 2008 р. банківський сектор втратив майже 19 млрд грн. і $2,3 млрд депозитів населення. З урахуванням відтоку коштів компаній ресурсні втрати банків склали еквівалент 50 млрд грн. - майже 15% депозитної бази. Запобігти краху банківської системи може тільки рефінансування від регулятора. Незважаючи на власні заяви про згортання рефінансування і заборону МВФ, у грудні Нацбанк продовжив щедро роздавати банкам гроші, у тому числі і на тривалий термін.

Всього за місяць він видав 30,7 млрд грн. У результаті в 2009 р. банки ввійшли з надлишковою ліквідністю - залишки на коррахунках становили більше 20 млрд грн. Не виключено, що в 2009 р. регулятору доведеться припинити таку практику. Нагадаємо: відповідно до Закону про Держбюджет-2009, НБУ зобов'язаний погоджувати обсяги рефінансування з Кабміном. 5 січня Нацбанк сповістив своїх підопічних про таку новацію спеціальним листом. Але вже 9 січня привселюдно поширив зовсім протилежну заяву про те, що не має наміру виконувати цю норму.

Минулого тижня стало відомо, що 6 січня Нацбанк своєю постановою №2 затвердив тимчасовий порядок підтримки ліквідності банків через систему рефінансування в період фінансово-економічної кризи. Відповідно до документа, тепер НБУ буде здійснювати рефінансування своїх підопічних винятково під заставу державних облігацій. Нагадаємо: дотепер існував досить широкий перелік інструментів (облігації ДІУ, корпоративні облігації і т.д.), під заставу яких банки могли одержувати кредити регулятора. Більше того, у жовтні і листопаді НБУ масово роздавав рефінансування під заставу акцій банків, нерухомості і майнових прав по кредитах.

Зараз у фінустанов практично немає вільних (не переданих у заставу НБУ) держоблігацій. Тому, щоб розраховувати на допомогу регулятора, банки будуть змушені активно скуповувати ОВДП, тобто, по суті, фінансувати дефіцит бюджету. Втім, самі банкіри стверджують, що така норма не змусить їх скуповувати держпапери.

"Якщо банк має потребу в рефінансуванні вже зараз, і в нього немає ОВДП, то звідки ж він візьме гроші, щоб їх купити? - обурюється голова правління великого банку з вітчизняним капіталом, який побажав залишитися неназваним. - Цей захід поставить хрест на рефінансуванні. Влада повинна вибирати, що їй дорожче - бюджет чи банківська система".

Павло Крапівін погоджується, що банки навряд чи кинуться скуповувати ОВДП: "З погляду прибутковості, вони поступаються тим же вітчизняним євробондам, що обертаються на вторинному ринку. До того ж наявність ОВДП у портфелі - далеко не 100%-а гарантія того, що банк зможе одержати рефінансування від НБУ".