Відтік вкладів з банківської системи в січні різко підсилився і склав 18,2 млрд. грн. в еквіваленті. За сумною традицією гривневі вклади залишали банківську систему набагато швидше від валютних - клієнти банків забрали 14,8 млрд. грн. і всього близько $0,5 млрд.

Такий відтік коштів клієнтів у Нацбанку пов'язують із тиском, що загострився, парламентаріїв та уряду на Національний банк, а також недовірою, що зберігається, до гривні. Про це свідчать і дані банків про операції на готівковому ринку: у січні населення купило в обмінниках на $560 млн. більше, ніж продало банкам.

Єдиними показниками, які виросли в січні, є валютні депозити юридичних осіб (плюс $1,444 млрд.) і рівень монетизації економіки, тобто відношення грошової маси до ВВП (плюс 1,9 процентного пункту).

Вивчаючи стан грошово-кредитного ринку, фахівці доходять висновку, що банківська система поступово перетворюється у фінансову піраміду. Депозити в банках скорочуються набагато швидше, ніж скорочуються кредитні вкладення банків. Скорочення кредитних вкладень у січні склало еквівалент 11,3 млрд. грн. Причому якщо аналізувати погашення кредитів у розрізі валют, то активи банків змінюються діаметрально протилежно пасивам. Так, у минулому місяці позичальники повернули банкірам тільки 2,6 млрд. грн. і практично в три рази більше в доларовому еквіваленті - 8,7 млрд. грн. ($1,1 млрд.).

Якщо припустити, що банкіри активно займалися своп-операціями, обмінюючи валюту, що вивільнилася, на гривню для видачі депозитів, то в кредитно-фінансових установ повинен виникати серйозний збиток. Ціна свопа долара на гривню дорівнює різниці кредитних ставок двох валют - при середніх ставках на міжбанку на рівні 50-60% по гривні і 3-5% по валюті ціна свопа наближається до 55% річних. Ростуть ставки і по депозитах клієнтів - у середньому банки зараз залучають гривню під 24% річних, тоді як розміщення її в кредитні активи не відбувається.

"Кредитно-інвестиційний портфель банків у багатьох випадках приносить їм дохід менший, ніж потрібно на обслуговування пасивів", - говорить голова правління одного з великих банків. Але тоді виходить, що виплату високих процентних ставок по вкладах банки здійснюють не за рахунок прибутку, а за рахунок інших вкладів, поступово перетворюючись у класичні фінансові піраміди.

"Поки виконувати свої зобов'язання банки можуть за рахунок прибутку від валютних операцій, але як тільки волатильність припиниться - виникнуть проблеми", - говорить один з великих банкірів. Щоб уникнути обвалу піраміди вкладів, НБУ надто важливо запустити процес кредитування економіки, який би відновив приплив доходів у комерційні банки.

Вирішенню цього питання, зокрема, була присвячена вчорашня нарада представників комерційних банків з регулятором. За словами одного з учасників зустрічі, під час заходу називалися досить тривожні цифри. Мовляв, зараз у результаті втрати довіри між банками вгасає і платіжна складова їхньої роботи - рівень неплатежів в економіці сьогодні досягає 10 млрд. грн. і постійно збільшується. Платежі не проводять уже 14-16 великих банків. Підприємства переходять на бартерні схеми і розрахунки готівкою, а банки продовжують втрачати активи.

"Ми ще раз сказали керівництву НБУ, що відтік буде тривати, поки ситуація з курсом гривні не буде взята під контроль, а держава не почне радикальних кроків з повернення довіри до банківської системи", - говорить фінансист. І скаржиться, що регулятор не дав чіткої відповіді на поставлені банкірами питання. "Єдине, що нам пообіцяли, - це шокову терапію та обмежений доступ до рефінансування", - говорить його колега з банку з іноземним капіталом.

За його словами, директор департаменту монетарної політики НБУ Наталя Гребенник побоюється інфляції через постійне зростання готівки поза банками. "Нам розповідали, що монетарна база не дозволяє НБУ активно рефінансувати комерційні банки. Мені здається, вони не розуміють, що всі вилучені з банків гроші лежать у банківський комірках, - говорить фінансист. - У цілому ми так і не одержали чітких вказівок на те, що буде робити НБУ найближчим часом. Зустріч виглядала як презентація Анатолія Шаповалова в якості нового керівника Нацбанку".